Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2014 р. м. Київ К/800/23408/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ)

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013

у справі № 816/349/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Продтранссервіс" (далі - Товариство)

до Кременчуцької ОДПІ

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ «щодо неможливості проведення зустрічної звірки Товариства з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 03.01.2013 № 9/22.5-12/24392571», а також про визнання неправомірними дій відповідача з формування у вказаному акті висновків про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом у жовтні 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013, позов задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача з проведення оспорюваної зустрічної звірки, а також з формування висновків в акті від 03.01.2013 № 9/22.5-12/24392571 про відсутність реального характеру операцій позивача зі спірним контрагентом; у решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що оспорювану зустрічну звірку було проведено з порушення нормативно визначеної процедури. Також, за висновком попередніх судових інстанцій, проведення зустрічної звірки не передбачає здійснення правового аналізу господарських операцій платника, у зв'язку з чим висновки відповідача щодо безтоварності господарських операцій Товариства не можна визнати правильними.

Посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, Кременчуцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами здійснення оспорюваної зустрічної звірки взаємовідносин позивача з його контрагентом приватним підприємством «Возз'єднання» Кременчуцькою ОДПІ було складено акт від 03.01.2013 № 9/22.5-12/24392571 про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому водночас зазначено про непідтвердженість реального характеру господарських правовідносин позивача з названим контрагентом.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У справі, що переглядається, висновок судів щодо незаконності проведення оспорюваної зустрічної звірки зроблений без урахування такого.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного вбачається, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаних актів не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії з проведення зустрічних звірок платника та зі складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то висновок судів про наявність підстав для задоволення позову у відповідній частині є неправильним.

З тих самих мотивів у судів були відсутні підстави для надання правового аналізу висновкам Кременчуцької ОДПІ, викладеним в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.01.2013 № 9/22.5-12/24392571. Адже такі висновки є особистими судженнями посадових осіб контролюючого органу з приводу поведінки платника у сфері податкових правовідносин. Такі висновки не змінюють стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього додаткового обов'язку, а тому також не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти та повністю відмовити у позові.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2013 у справі № 816/349/13-а скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько