Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/81692/12

К/800/5267/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Іваненко Я.Л., Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до військової частини А-0796 про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії відповідача і зобов'язати здійснити перерахунок його пенсії та провести виплату грошової допомоги при звільненні на підставі вимог Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача і зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та провести виплату з урахуванням проведених виплат, грошової допомоги при звільненні на підставі вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

На ці судові рішення військова частина А-0796 та перший заступник прокурора Західного регіону України подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 16.09.1997 року по 25.08.2011 року проходив службу на прокурорсько-слідчих посадах в органах військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Остання займана ним посада - військовий прокурор Рівненського гарнізону. Перебував позивач на грошовому забезпеченні у військовій частині А0796.

З 23.10.2009 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Рівне і отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Наказом Генерального прокурора України №784к з 21.06.2011 року позивача було звільнено з посади військового прокурора Рівненського гарнізону Західного регіону України, а з 22.06.2011 року відповідно до наказу військового прокурора Західного регіону України №414к зараховано в розпорядження останнього.

Наказом Міністра оборони України №859 від 19.08.2011 року позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 року з правом носіння військової форми.

Наказом військового прокурора Західного регіону України №643к від 23.08.2011 року позивач з 25.08.2011 року виключений зі списків особового складу військової прокуратури Західного регіону України та всіх видів забезпечення.

Військовою частиною А0796 позивачу відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року нараховано та виплачено в складі розрахункових коштів грошову допомогу при звільненні в розмірі 104473,27 грн. і такий розмір обраховано як 50% місячного грошового забезпечення - 9497,57 грн.

Відповідно до частини 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Тобто виплата грошової допомоги можлива за умови звільнення працівників з роботи в органах прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років чи по інвалідності.

Вимогами частини 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців (частина дев'ята). Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята). Прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а не у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, як це передбачено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, виплата грошової допомоги позивачу повинна здійснюватися на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не згідно із Законом України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, суд, -

п ос т а н о в и в :

Касаційні скарги військової частини А-0796 та першого заступника прокурора Західного регіону України задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні даного позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

Я.Л.Іваненко

Т.О. Лиска