Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.04.2021 року у справі №200/6676/20-а
Постанова ВАСУ від 15.02.2024 року у справі №200/6676/20-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 200/6676/20-а

адміністративне провадження № К/990/30615/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/6676/20-а

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, -Прокуратура Київської області

про визнання протиправним і скасування рішення,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року (головуючий суддя: Циганенко А.І., судді: Лазарєв В.В., Чучко В.М.)

і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року (головуючий суддя: Компанієць І.Д., судді: Блохін А.А.,Казначеєв Е.Г.).

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

визнати протиправним і скасувати рішення Другої кадрової комісії № 252 від 9 квітня 2020 року про неуспішне проходження прокурором відділу міжнародного співробітництва прокуратури Київської області ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у форм анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 9 серпня 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року і постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2021 року залишені без змін.

31 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року за виключними обставинами відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями скаржниця звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції і просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за виключними обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року було відкрито касаційне провадження у цій справі за заявою ОСОБА_1 .

У відзивах на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора і Київська обласна прокуратура просять Суд відмовити у її задоволенні. Відзиви обґрунтовані правильністю вирішення заяви ОСОБА_1 судами попередніх інстанцій.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Так, питання про перегляд за виключними обставинами судових рішень, які набрали законної сили, у зв`язку з встановленою Конституційним Судом України неконституційністю (конституційністю) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, було предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала це питання в аспекті того, які судові рішення можуть переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави.

У постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказала, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

У цій же постанові Суд звернув увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння.

У постанові від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила позицію, згідно з якою судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави. У тій самій постанові вказано також, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.

Аналогічну позицію щодо застосування приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підтримала в ухвалі від 21 грудня 2022 року у справі №140/2217/19 та в ухвалі від 22 грудня 2022 року у справі №805/1312/16-а.

Такий самий підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №600/1450/20-а (ухвала від 13 квітня 2023 року), у справі №140/11713/20 (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №240/35883/21 (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №200/5229/20-а (ухвала від 27 квітня 2023 року), у справі №420/1255/21 (ухвала від 3 травня 2023 року), у справі №160/6238/20 (ухвала від 3 травня 2023 року), у справі №420/1319/21 (ухвала від 4 травня 2023 року), у справі №420/4572/20 (ухвала від 3 травня 2023 року), у справі №380/21729/21 (ухвала від 9 травня 2023 року), у справі №580/2313/20 (ухвала від 10 травня 2023 року), у справі №620/4397/20 (ухвала від 11 травня 2023 року).

До того ж, дещо схожий підхід до перегляду судових рішень за виключними обставинами з мотивів встановленої Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, раніше висловила також Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №4819/49/19. З уваги на текстуальний виклад пункту 1 частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (в якому немає застереження «якщо рішення суду ще не виконане») - на підставі якого у справі №4819/49/19 і розглядалося питання про можливість перегляду остаточного судового рішення за виключними обставинами - у цій постанові акцентується на тому, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

З урахуванням наведених правових позицій щодо перегляду судових рішень, які набрали законної сили, з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, колегія суддів у цій справі виходить з того, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року щодо перегляду якого за виключними обставинами звернулась ОСОБА_1 , є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому, у значенні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, не може переглядатися за виключними обставинами.

До того ж, Суд вважає за необхідне вказати, що пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 1 березня 2023 року №1-р(ІІ)/2023 і має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 4 травня 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі №200/6676/20-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

………………….

………………….

………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду