Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2014 р. м. Київ К/800/32088/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" до Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2011 року Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" (далі - КП "Автоцентр") звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області (далі - УПФУ) про визнання нечинним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 14 грудня 2011 року ним було отримано рішення № 277 від 12 грудня 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого начальником УПФУ вирішено застосувати до позивача у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 6532,97 гривень (10%) та нарахування пені в розмірі 12154,14 гривень (0,1% на суму недоїмки та фінансових санкцій) за період з 20 грудня 2010 року по 30 листопада 2011 року.

Позивач вважає, що висновок відповідача щодо застосування до Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ним як страхувальником страхових внесків за період з 20 грудня 2010 року по 30 листопада 2011 року є помилковим, оскільки ст. 250 Господарського кодексу України встановлює строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

У той період коли виникла заборгованість позивач вказує на те, що знаходився у скрутному фінансовому становищі і не міг сплачувати суму заборгованості. Крім того, штрафні санкції та пеня нараховані на вже сплачені внески.

В зв'язку з цим, позивач звернувся в суд з вимогою про визнання нечинним та скасування рішення УПФУ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року, адміністративний позов Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області № 277 від 12 грудня 2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду .

У своїй касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким позовну заяву Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" залишити без розгляду.

Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" у своїх запереченнях зауважує на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новокаховське пасажирське комунальне підприємство «Автоцентр» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За жовтень 2010 року підприємство задекларувало 20041,90 грн. - 33,2% та 1270,44 грн. (1-5%) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Строк сплати страхових внесків 22 листопада 2010 року. Строк затримки платежу за жовтень 2010 року становить 8 днів.

За листопад 2010 року підприємство задекларувало 18461,61 грн. - 33,2% та 1178,39 грн. (1-5%) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Строк сплати страхових внесків - 20 грудня 2010 року. Підприємство 01 березня 2011 року частково сплатило 3000 гривень внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року. Строк затримки першого платежу становить 71 день. Останній платіж підприємство сплатило 07 листопада 2011 року.

За грудень 2010 року підприємство задекларувало 22922,51 грн. - 33,2% та 1454,92 грн. (1-5%) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Строк сплати страхових внесків 20 січня 2011 року. Підприємство тільки 08 листопада 2011 року частково перерахувало 2776,68 гривень на погашення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року. Строк затримки першого платежу становить 292 дні. Останній платіж підприємство сплатило 30 листопада 2011 року.

12 грудня 2011 року начальником Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 277, відповідно до якого до позивача застосований штраф у розмірі 6532,97 грн. (10%) та нарахована пеня в розмірі 12154,14 грн. (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій) за період з 20 грудня 2010 року по 30 листопада 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а відтак повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Таку позицію Херсонського окружного адміністративного суду підтримав і Одеський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із такими висновками судів і вважає їх рішення помилковими та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 (далі - Закон № 1058) визначено порядок сплати страхових внесків до Пенсійного Фонду України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом № 1058.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначається статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За правилами абзацу першого частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно із підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками (крім гірничих підприємств) шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Наведені норми права не дають підстав вважати, що положення абзацу шостого частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV, відповідно до якого перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів.

Згідно із частиною 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Частиною 6 статті 18 цього ж Закону, визначено що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

З матеріалів справи вбачається, і це не оспорюється сторонами, що позивач - Новокаховське пасажирське комунальне підприємство "Автоцентр" відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на державне пенсійне страхування та зобов'язане сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного фонду у розмірі та строки визначені чинним законодавством.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків територіальними відділеннями Пенсійного фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що позивач несвоєчасно сплачував до УПФ страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20 грудня 2010 року по 30 листопада 2011 року.

Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено порядок обчислення та сплати страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно, або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зазначене правило є загальним, у той час, як до спірних відносин підлягає застосуванню спеціальне, встановлене частиною 15 статті 106 Закону № 1058-ІV, за яким строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У розумінні Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" рішення органу ПФУ не є виконавчим документом, тому недоїмка, штраф та пеня стягуються в судовому порядку. Оскільки строки стягнення не є предметом регулювання Закону № 1058-ІV, то частину 15 статті 106 цього Закону в контексті положень частини 14 цієї ж статті треба розуміти як непоширення строків давності не лише на стягнення недоїмки, пені та штрафів в судовому порядку, а й на прийняття рішення органу ПФУ про їх застосування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 лютого 2011 року № 21-77а10 та від 25 червня 2011 року № 21-146а11, в яких зазначено, що потрібно надавати перевагу спеціальній нормі, у даному випадку - частині 15 статті 106 Закону № 1058-IV, а не статті 250 Господарського Кодексу України, норми якої є загальними щодо спірних відносин.

Колегією суддів встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" застосовано штрафні санкції у розмірі 6532,97 грн. (10%) та нараховано пеню в розмірі 12154,14 грн. (0,1% на суму недоїмки та фінансових санкцій).

Таким чином, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, прийнято відповідно до вимог законодавства, на підставі достовірних даних картки особового рахунку позивача.

З урахуванням викладеного, у судів попередніх інстанцій були відсутні підстави для застосування статті 250 Господарського Кодексу України, норми якої є загальними щодо спірних відносин.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати їх рішення та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220-1, 223, 229, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Нова Каховка Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року цій справі скасувати.

У задоволенні позову Новокаховського пасажирського комунального підприємства "Автоцентр" - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Мироненко

Т.А. Чумаченко