Історія справи

Постанова ВАСУ від 13.11.2014 року у справі №2а/676/3/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/20184/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Зайцева М.П.,

Юрченко В.П.,

секретар: Бовкун В.В.,

за участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області (далі - Міська рада), третя особа: ОСОБА_7, Відділ регіонального розвитку містобудування та архітектури Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області (далі - Відділ),

про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та скасування рішення Міської ради № 152/7 від 16.11.2007 року (далі - Рішення № 152/7) щодо надання дозволу ОСОБА_7 на реконструкцію з приєднанням до квартири АДРЕСА_1 кімнати загального користування, площею 16,7 кв.м., із визначенням її як житлової кімнати та приєднанням до неї частини коридору, площею 12,41 кв.м.

Зазначили, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення був комплексний висновок Відділу № 94 від 13.11.2007 року, який у зв'язку з порушенням ОСОБА_7 плану реконструкції квартири та створення загрози з безпечної евакуації мешканців будинку, наказом Відділу № 6 від 19.12.2007 року був скасований.

Вважають, що оскаржуване рішення порушує їх права.

31 жовтня 2008 року постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області позов задоволено.

Рішення № 152/7 скасовано.

13 квітня 2010 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанова Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2008 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

11 вересня 2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2008 року та постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2010 року скасовані, адміністративна справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

10 січня 2013 року постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Міська рада при прийняті оскаржуваного рішення діяла правомірно.

ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися з касаційною скаргою про скасування постанови Деражнянського районного суду Хмельницької області та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.11.2007 року ОСОБА_7 отримав комплексний висновок Відділу № 94 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 із можливістю приєднання до неї кімнати загального користування.

16 листопада 2007 року Міська рада прийняла Рішення № 152/7 щодо надання ОСОБА_7 дозволу на реконструкцію з об'єднанням до зазначеної квартири кімнати загального користування, площею 16,7 кв.м., із визначенням її як житлової кімнати та приєднання до неї частини коридору, площею 12,41 кв.м.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

2) виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об'єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності;

3) розгляд і внесення до відповідних органів виконавчої влади пропозицій до планів і програм будівництва та реконструкції об'єктів на відповідній території;

4) залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

5) визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

6) підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;

7) встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

8) координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів;

9) надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності;

б) делеговані повноваження:

1) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством;

2) організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;

3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;

4) здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів;

5) організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;

6) вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

До відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті «б» частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, посилаючись на надання мешканцями будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 згоди на реконструкцію зазначеної квартири із можливістю приєднання до неї кімнати загального користування, оскільки зазначена згода у всіх мешканців ОСОБА_7 отримана не була.

Крім того, наказом відділу містобудування і архітектури Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області № 6 від 19.12.2007 року комплексний висновок щодо надання ОСОБА_7 згоди на зазначену реконструкцію був скасований, що є підставою для задоволення позову визнання дій протиправними та скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст., ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області, третя особа: ОСОБА_7, Відділ регіонального розвитку містобудування та архітектури Деражнянської райдержадміністрації Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Дії Виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області щодо прийняття рішення № 152/7 від 16.11.2007 року визнати протиправними.

Рішення Виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області № 152/7 від 16.11.2007 року скасувати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Зайцев М.П.

Юрченко В.П.