Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2014 р. м. Київ К/800/60821/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 2а-3610/12/1470 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області звернулось в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності громадянці ОСОБА_4, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 4168,07 грн. за період з грудня 2011 року по квітень 2012року включно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства безпідставно не відшкодовано суми понесених витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4) в 1984 році встановлено 2 групу інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на Балашихінській бавовняно-прядільній фабриці м.Балашиха-2, Росія, причина інвалідності - трудове каліцтво.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що національним законодавством питання відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій громадянам, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання на території країн СНД, не передбачено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пенсійне страхування та страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, належать до видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 12 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначені у статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до положень якої за пенсійним страхуванням надаються, зокрема, - пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті.

За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, - відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

За приписами статті 1, 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, або його структурні підрозділи.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, відповідно до пункту 4 якого суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, це - суми, що виплачуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема, сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З огляд у наведене .суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Єланецькому районі Миколаївської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області заборгованість з витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності громадянці ОСОБА_4, каліцтво якій заподіяно на підприємстві, розташованому на території країн СНД в сумі 4168,07 грн. за період з грудня 2011 року по квітень 2012року включно.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)