Історія справи

Постанова ВАСУ від 12.01.2015 року у справі №2а-3041/10/2570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2015 р. м. Київ К/9991/62760/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011

у справі №2а-3041/10/2570

за позовом Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011, позов задоволено. Стягнуто з СТОВ «Дружба-Нова» до місцевого бюджету Озерянської сільської ради податковий борг з податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік та 1 квартал 2010 року в сумі 2090053,65 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, тобто є податковим агентом у розумінні п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (далі Закону № 889-IV).

Суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб позивач розрахував самостійно і визначив у податкових розрахунках за 1-4 квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року, однак до бюджету не сплатив.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача сум нарахованого податку з доходів фізичних осіб, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума податку з доходів фізичних осіб не є податковим боргом у розумінні п. 1.13 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і процедури стягнення податкового боргу на цей податок не поширюються.

Відповідно до пп. «а» п. 20.2 ст. 20 Закону № 889-IV фінансово відповідальними особами за порушення норм цього Закону при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, є податкові агенти.

Таким чином, правовий статус податкового агента передбачає обов'язки нараховувати, утримувати, сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, надавати податкову звітність з такого податку та нести відповідальність за неналежне виконання обов'язків.

Податковий агент має права та обов'язки, встановлені законодавством для платника податку з доходів фізичних осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинний на час виникнення спірних відносин) (далі Закону № 2181-ІІІ).

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону №2181-Ш сумою податкового боргу визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Порядок узгодження сум податкових зобов'язань та визначення податкового боргу встановлюється статтею 5 цього Закону, зокрема п. 5.1 передбачено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно з яким податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, Закон № 2181-ІІІ під «податковою декларацією» розуміє в тому числі і розрахунок, який подається до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV передбачено обов'язок податкового агента надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу.

Таким чином, узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб відбувається з дня подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач самостійно узгодив податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за 1-4 квартал 2009 року, 1 квартали 2010 року з дня подання податкових розрахунків, однак не сплатив такі зобов'язання у встановлений законом строк.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону № 2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Відповідно до пп. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, процедура примусового стягнення податкового боргу передбачає надсилання податковим органом платникові податків першої податкової вимоги, а у разі непогашення суми податкового боргу, визначеного у першій податковій вимозі, у встановлені строки - другої податкової вимоги.

Виходячи з того, що податковим органом не було здійснено надсилання позивачеві податкових вимог, у податкового органу не виникло права на подання до суду позову про стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно і правильно, але їм надана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судова колегія доходить висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відшкодування судових витрат здійснюється в порядку передбаченому ч.5 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 скасувати. Прийняти нову постанову. В позові відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» (17612, Чернігівська обл., Варвинський р-н, с.Озеряни, вул.19-го березня, 7, код ЄДРПОУ 31333767) судові витрати в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун