Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2015 р. м. Київ К/800/56038/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,

розглянувши в касаційному порядку в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області (далі - УПФ) про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії направлені на перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2013 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого з урахуванням уточнених позовних вимог просила:

визнати неправомірними дії УПФ, допущені при перерахунку пенсії;

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 1 червня 2013 року та виплатити у розмірах, передбачених законом

Посилалась на незаконність відмови у перерахунку пенсії, оскільки при її призначенні не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та грошову винагороду, які входили до її заробітної плати.

Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з урахуванням відомостей про нараховану та виплачену їй матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 червня 2013 року з урахуванням відомостей про нараховану та виплачену їй матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань та її виплату з урахуванням раніше сплачених сум.

У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами попередніх інстанцій, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що позивачка не має права не перерахунок пенсії з урахуванням зазначених виплат, оскільки вони не є складовою частиною заробітної плати, а є одноразовими виплатами і не зазначені у переліку складової заробітної плати, передбачених статтею 33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, з 20 лютого 2007 року ОСОБА_3 призначено пенсію відповідно до Закону № 3723-XII у розмірі 87% від суми заробітної плати.

У травні 2013 року позивачка звернулася із заявою про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які були нараховані та з яких утримані страхові внески, при цьому надала довідку від 14 травня 2013 року №9797/6/05-013 про складові заробітної плати.

Рішенням УПФ від 30 травня 2013 року № 1473, яке є предметом оскарження, відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що вказані види виплат не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при обчисленні пенсії позивачки повинні бути включенні всі суми виплат, з яких фактично нараховані та сплаченні внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Висновок судів не в повній мірі відповідає нормам матеріального права.

Умови та порядок пенсійного забезпечення державних службовців визначено статтею 37 Закону № 3723-XII.

За змістом частини другої цієї статті (у редакції Закону України від16.01.2003 року № 432-IV, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.11.2005 року № 3108-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно частини першої статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (частина друга статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Аналіз зазначених положень законів дає підстави до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої цієї норми до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно до частини першої статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З урахування навденого, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань повинні бути включені до заробітної плати для обчислення пенсії, оскільки із вказаних сум нараховані і сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок судів в цій частині не спростовують.

Проте судами помилково при вирішення позовних вимог не враховано грошову винагороду.

Як убачається з матеріалів справи, що відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_3, обіймаючи посаду головного держаного податкового інспектора Жовтневої МДПІ, отримала грошову винагороду у вересні 2005 року.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової винагороди за сумлінну працю в органах влади, зразкове виконання трудових обов'язків» (в редакції постанови КМ України від 2 жовтня 2003 року № 1563) сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, рішення судів в цій частині підлягає скасуванню і ухвалення нового про зобов'язання УПФ перерахувати і виплатити ОСОБА_3 пенсію з 01 червня 2013 року з урахуванням грошової винагороди, яку вона отримула у 2005 році.

В решті судові рішення залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання у перерахунку пенсії з урахуванням грошової винагороди, яку вона отримала у 2005 році, і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 червня 2013 року з урахуванням грошової допомоги.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман