Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/55223/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по справі № 823/2114/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання недійсною податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» звернулось до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання недійсною податкової консультації.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 05.05.2014 року листом №05/14 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України з проханням надати роз'яснення про те, в якому розмірі у 2014 році треба нараховувати та сплачувати орендну плату за земельну ділянку, щодо якої позивач уклав з Костянтинівською сільською радою Смілянського району договір оренди земельної ділянки від 28.03.2013 року, а саме: виходячи зі ставки, встановленої договором оренди від 28.03.2013 року б/н, яким передбачено 1,5% від нормативно-грошової оцінки землі, чи 3%, що передбачено змінами до Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

За дорученням Міністерства доходів і зборів України відповідач надав позивачу податкову консультацію від 02.06.2014 року №11828/23-00-15-0315, в якій роз'яснив, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим загальнодержавним платежем, тому річна сума податкового зобов'язання позивача за оренду вказаної земельної ділянки з 01.04.2014 року не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Вважаючи таке роз'яснення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суди виходили з того, що для виконання положень нової редакції пп.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України сторони повинні ініціювати та укласти зміни у договір оренди земельної ділянки. До часу внесення таких змін сторони керуються положенням договору.

Однак, з такими висновками судів колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Наслідком застосування податкової консультації згідно п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, Податковий кодекс України в якості підстав для визнання недійсною податкової консультації чітко визначає суперечність такої консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору.

У податковій консультації Головного управління Міндоходів у Черкаській області зазначено, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим загальнодержавним платежем, тому річна сума податкового зобов'язання позивача за оренду вказаної земельної ділянки з 01.04.2014 року не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Норми пп. 44.1 ст. 44 ПК України застосовуються в частині обліку показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, яким стосовно орендної плати за землю, у відповідності до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 та п. 288.3 ст. 288 ПК України, є земельні ділянки, які перебувають у користуванні (надані в оренду).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом 13 Кодексу.

Таким чином, з 01.01.2011 року Податковим законодавством України чітко визначено мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім земель сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку.

За таких обставин, Головним управлінням Міндоходів у Черкаській області надано вичерпну відповідь на запитання позивача, з посиланням на відповідні норми Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що стаття 53 ПК України передбачає визнання судом податкової консультації недійсною лише в тому випадку, якщо податкова консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Таким чином, податкова консультація Головного управління Міндоходів у Черкаській області містить посилання на норми розділу XIII ПК України, що відповідає правовому регулюванню плати за землю в чинному законодавстві України, не суперечить нормам та змісту відповідного податку та судом не встановлено суперечності наданої відповідачем податкової консультації нормам або змісту Податкового кодексу України, через що відсутні підстави для визнання такої податкової консультації недійсною.

За таких обставин, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема, про відмову в задоволенні позовних вимог з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року та постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по даній справі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року та постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по справі №823/2114/14 скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.