Історія справи
Постанова ВАСУ від 09.06.2015 року у справі №2а-14964/10/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" червня 2015 р. м. Київ К/800/21871/15, К/800/21875/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря Коцюрби В.М.,
за участю представника ЗАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" Насупи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", Міністерства палива та енергетики України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі № 2а-14964/10/2670 за позовом закритого акціонерного товариства "Девон" до Міністерства палива та енергетики України, третя особа закрите акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" про визнання протиправним і скасування рішення в частині та наказу, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року закрите акціонерне товариство "Девон" звернулося в суд з позовом до Міністерства палива та енергетики України, третя особа закрите акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Центральної комісії з питань розробки газових, газокондесантних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України, яке оформлене Протоколом №61 та затверджене 15 жовтня 2010 року заступником Міністра палива та енергетики України І.Кирюшним в частині затвердження обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (пункт 9.5).
Судом першої інстанції 29.11.2010 р. прийняте рішення про об'єднання для спільного розгляду справу №2а-14964/10/2670 зі справою 2а-16800/10/2670 за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Девон" до Міністерства палива та енергетики України про визнання протиправним і скасування наказу №479 від 16.11.2010 р. та присвоєний справі № 2а-14964/10/2670.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на одній ділянці не може бути два надрокористувача, а оскаржувані рішення та наказ прийняті з порушенням законодавства, чим порушені права і інтереси позивача.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року, позов задоволений. Визнане протиправним та скасоване рішення Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України, оформлене Протоколом №61 від 1 жовтня 2010 року, та затверджене 15 жовтня 2010 року заступником Міністра палива та енергетики України в частині затвердження обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (пункт 9.5); визнаний протиправним і скасований наказ Міністерства палива та енергетики України №479 від 16 листопада 2010 року.
Постановою Верховного Суду України від 7 квітня 2015 року скасована ухвала Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року, справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями закрите акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та Міністерство палива та енергетики України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у позову, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу закрите акціонерне товариство "Девон" просить залишити судові рішення без змін.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ЗАТ "Девон" приймало участь щодо користування нафтогазоносними надрами, обумовлених межами Сахалінського родовища відповідно до договору від 28 листопада 2000 року №1-Д21/008/2000 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність між ним та дочірнім підприємством НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія", дочірнє підприємство мало спеціальний дозвіл на користування надрами, на геологічне вивчення з дослідно-промисловою експлуатацією і промисловою розробкою Сахалінського родовища.
До цього договору 30 липня 2007 року укладена додаткова угода № 5, якою до складу учасників включене HAK "Надра України".
У березні 2010 року відповідно до додаткової угоди № 8 до складу учасників зазначеного договору було прийняте НАК "Нафтогаз України", оскільки цій компанії згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 1095 "Про погодження пропозицій про надання HAK "Нафтогаз України" спеціальних дозволів на користування надрами" (далі розпорядження № 1095) був виданий новий спеціальний дозвіл на користування надрами № 001.
Рішенням Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України затвердженні Обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафто газоконденсатного родовища (пункт 9.5) з певними показниками розробки, яке оформлене Протоколом №61 та затверджене 15 жовтня 2010 року.
Спірним наказом Міністерства дозволене проведення пробної експлуатації покладів Сахалінського нафто газоконденсатного родовища відповідно до Обґрунтування.
Позивач вважає, що вказаними рішенням та наказом порушене його право на користування надрами Сахалінського нафто газоконденсатного родовища, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що пробна експлуатація не відноситься та не ототожнюється з видобуванням нафти і газу, а тому у ЗАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" відсутній відповідний спеціальний дозвіл на здійснення пробної експлуатації Сахалінського родовища. Крім того, не зважаючи на обізнаність відповідача з вищенаведеною ухвалою, враховуючи що Міністерством палива та енергетики України 2 листопада 2010 року отримана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову від 21 жовтня 2010 року, всупереч чинному законодавству відповідачем виданий наказ №479 від 16 листопада 2010 року на підставі рішення, дія якого зупинена судом.
Постановою Верховного Суду України від 7 квітня 2015 року скасована ухвала Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2014 року, справа направлена на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд України зазначив, що висновок суду касаційної інстанції про необхідність отримання користувачем нафтогазоносними надрами, який має спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову розробку), окремого спеціального дозволу на здійснення пробної експлуатації цих надр не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Крім того, суд касаційної інстанції як на одну з підстав залишення без змін рішень судів попередніх інстанцій послався на те, що 4 березня 2010 року НАК "Нафтогаз України" отримала новий спеціальний дозвіл на користування надрами № 001. Водночас копії зазначеного дозволу в матеріалах справи немає, а рішення суду не містить висновків щодо виду цього дозволу та родовища нафти і газу, для розробки якого він наданий, хоча зазначена обставина може мати істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у позивача ЗАТ "Девон" прав чи обов'язків у зв'язку з прийняттям рішення Комісії та спірного наказу, а відтак і права на звернення до суду із адміністративним позовом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України, яке оформлене Протоколом № 61 та затверджене 15 жовтня 2010 року заступником Міністра палива та енергетики України І.Кирюшним в частині затвердження Обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафто газоконденсатного родовища (пункт 9.5), а також наказу №479 від 16.11.2010 р.
При розгляді вказаного спору суди повинні перевірити доводи позивача щодо порушення його прав та інтересів оскаржуваними рішеннями.
Відповідно до ст.16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Згідно Порядку надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №273 від 27.02.2008р. на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.
Суди попередніх інстанцій, посилаючись на договір №1-Д21/008/200 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 30.07.2007 р. прийшли до висновків, що надрокористувачами Сахалінського родовища при зверненні до суду є НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "Девон". Однак, наведені висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на законодавчих нормах.
Так, відповідно ст.11 Закону України "Про нафту і газ" користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюється лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ "Девон" не має і не мав спеціального дозволу на користування надрами, а наявність договору №1-Д21/008/200 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 30.07.2007р. не надає права на користування надрами, тому позивач не являється надрокористувачем та відповідно відсутнє порушення прав надрокористувача.
Виходячи з наведеного відсутні порушення прав чи інтересів ЗАТ "Девон" у зв'язку з прийняттям рішення Комісії та спірного наказу
Враховуючи викладене колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог.
Відповідно до ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але при прийнятті рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційні скарги закритого акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та Міністерства палива та енергетики України задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Девон" до Міністерства палива та енергетики України, третя особа закрите акціонерне товариство "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" про визнання протиправним та скасування рішення Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України, оформлене Протоколом № 61 і затверджене 15 жовтня 2010 року заступником Міністра палива та енергетики України І.Кирюшним в частині затвердження Обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафто газоконденсатного родовища та визнання протиправним і скасування наказу Міністерства палива та енергетики №479 від 16.11.2010 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: