Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Київ К/9991/77905/12

колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що звернувся до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20 квітня 2005 року №306. Позивач надав відповідачу архівні довідки по заробітній платі за 1985 - 2006 роки, видані Курячівською сільською радою Білокуракинського району Луганської області, куди було передано трудовий архів КСП «Заповіт Ілліча», в якому працював позивач. Проте відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, оскільки довідка, видана Курячівською сільською радою, не була оформлена згідно з додатком до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року №306, та без зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Просив визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу пенсії за віком при повному трудовому стажі з урахуванням грошових сум виплат, 13 та 14 заробітної плати як особі, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримував заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області здійснити перерахунок позивачу пенсії за віком при повному трудовому стажі з урахуванням грошових сум виплат, 13 та 14 заробітної плати як особі, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримував заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 вересня 2012 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального і матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 з 17 лютого 2011 року перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області та отримує пенсію за віком.

З 1980 року по 1997 рік позивач працював спочатку в колгоспі, а потім в КСП «Заповіт Ілліча» с. Курячівка Білокуракинського району Луганської області, яке за державним класифікатором віднесено до галузі сільського господарства. КСП «Заповіт Ілліча» виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а трудовий архів було передано до Курячівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

У липні 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надав такі документи: довідки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 2 серпня 2010 року №50, №51, архівна довідка від 17 березня 2011 року № 4 та лист від 27 червня 2012 року №12, видані Курячівською сільською радою Білокуракинського району Луганської області.

Листом від 19 липня 2012 року №7/П-14 управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області відмовило позивачу у перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року №306, оскільки довідка від 2 серпня 2010 року, видана Курячівською сільською радою Білокуракинського району Луганської області, не оформлена згідно з додатком до Порядку, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України, та без зазначення підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20 квітня 2005 року №306, якою затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 року отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, зокрема тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що документом який підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результати виконаної роботи.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі коли у пенсійній справі особи зберігається довідка про заробітну плату (дохід) чи інші документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати (доходу) за результатами роботи, така довідка чи документи можуть використовуватися для перерахунку пенсії за рішенням управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.

Додатком до Порядку є форма довідки підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії, яка містить відомості про документи, на підставі яких її видано та вона повинна бути підписана керівником та головним бухгалтером.

Пункт 6 Порядку передбачає, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

Зміст наведених норм не містить обов'язкової вимоги щодо зазначення у довідці про заробітну плату підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, КСП «Заповіт Ілліча» виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а трудовий архів було передано до Курячівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

За таких обставин, на час звернення позивача до пенсійного фонду із заявою для перерахунку пенсії у липні 2012 року, відомості щодо розміру його заробітку за 1987-1993 роки могла надати лише архівна установа, оскільки підприємство, на якому він працював, було ліквідоване.

В архівній довідці Курячівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області від 17 березня 2011 року № 4, підписаній сільським головою та архіваріусом, зазначено суми виплат за результатами роботи (13-та та 14-та заробітні плати) та відомості про документи, на підставі яких її видано. В довідках Курячівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області від 2 серпня 2010 року №50, №51 вказано про те, що на всі виплати було нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Суми виплат за результатами роботи за рік, вказані у довідках від 17 березня 2011 року № 4 та від 2 серпня 2010 року №50, №51 відповідають записам у розрахункових відомостях колгоспників за 1987-1993 роки, а також записам у трудовій книжці позивача.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

При цьому, апеляційний суд, зобов'язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, не врахував положення пункту 9 Порядку, відповідно до якого перерахунок пенсії у зв'язку із зарахуванням до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, здійснюється на підставі заяви та необхідних документів у строк, визначений статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не зазначив дату, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку.

Відповідно до положень частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивач звернувся з відповідною заявою про перерахунок пенсії до 15 липня 2012 року, то перерахунок призначеної пенсії необхідно проводити з 1 липня 2012 року.

Відповідно до положень частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року змінити.

В абзаці п'ятому резолютивної частини постанови після слова «здійснити» зазначити слова та цифри «з 1 липня 2012 року».

В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Юрченко В.В.

Судді Амєлін С.Є.

Ситников О.Ф.