Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2016 р. м. Київ К/800/12942/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Шведа Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державна архітектурно-будівельна інспекція України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд», Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» звернулося з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ №165-пл від 11 березня 2013 року про проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо видачі наказу та проведення планової перевірки є протиправними, оскільки суперечать чинному законодавству.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» відмовлено повністю. Адміністративний позов Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ № 165-пл. від 11 березня 2013 року про планову перевірку реконструкції будівлі телятника під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району.

Рішення судів мотивововані тим, що наказ від 11 березня 2013 року № 165-пл. є протиправними, оскільки прийнятий необґрунтовано, відповідач не мав законних повноважень на проведення перевірки даного об'єкта, всупереч вимогам ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

У касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» зареєстроване як юридична особа 06 березня 2000 року за № 1399 120 0000 000198, про що свідчить копія Свідоцтва № 461084.

Спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» зареєстроване як юридична особа 09 грудня 2003 року Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав вбачається, що Спільно українсько-польському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» на праві приватної власності належить об'єкт незавершеного будівництва - офісно - складська будівля станом готовності 62 %.

Відповідно до договору №40/1 від 26 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд», здійснює будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а саме з реконструкції будівлі телятника під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району, який належить Спільному Українсько-польському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель».

Начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано наказ № 165-пл. від 11 березня 2013 року про планову перевірку та направлення на здійснення планової перевірки № 05-160 від 11 березня 2013 року реконструкції будівлі під офісно-складські приміщення в с. Туркотин Золочівського району.

Керівнику Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий селекційний центр «Форель» направлено повідомлення про проведення перевірки.

29 березня 2013 року на об'єкті по вул. Сонячна, 43 а с. Туркотин Золочівського району була проведення перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатом перевірки відповідачем складено акт № 16/4-ю у якому зазначено порушення позивачем будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою від 29 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Золочівагробуд» притягнуто до відповідальності передбаченої п.6. ч.3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Не погоджуючись з даними діями та рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказують на те, що під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва, відповідач діяв із порушенням приписів чинного законодавства у галузі містобудівної діяльності, що свідчить про неправомірність його дій та, відповідно, про незаконність рішень, винесених за результатами їх вчинення.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Посилання позивача на протиправність проведення позапланової перевірки об'єкту містобудування ІІ категорії складності, оскільки Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що він застосовується при перевірці дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єктах містобудування IV і V категорії складності, є безпідставними з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2012 року № 148 внесені зміни до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме у тексті Порядку слова «господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів будівництва» та «господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури» у всіх відмінках замінено словами «господарська діяльність, пов'язана з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності» у відповідному відмінку.

Норми постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 не дають підстав для висновку про те, що на час перевірки Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю позбавлена повноважень здійснювати заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єктах всіх категорій складності.

В результаті внесення змін до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю обмежені повноваження Інспекції лише щодо контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до І-ІІІ категорії складності.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року № 9 визначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд застосовує насамперед норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в частині, яка відповідає спеціальному закону.

Частинами 4, 41 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством.

Наведена норма прямо закріплює право посадових осіб проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством без виключення з даного переліку об'єктів, які відносяться до І-ІІІ категорії складності.

Таким чином, суд вважає, що твердження позивача про відсутність у Інспекції повноважень здійснювати перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єктах ІІ категорії складності є помилковим та суперечить частинам 4, 41 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктами 5, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також відсутність підстав для визнання незаконним та скасування наказу №165-пл від 11 березня 2013 року.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

постановила:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

Є.Ю. Швед

О.Є. Донець