Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/21165/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р.

у справі № 2а-3062/12/1370 (145766/12/9104)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової служби у Львівській області

та Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач 1, ДПС у Львівській області) та Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач 2, ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення ДПС у Львівській області від 16.03.2012 р. № 13-59/17-1019/44 про розгляд звернення-скарги та рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 р. № 1788/17-119; зобов'язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова надіслати поштою Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2012 рік протягом трьох робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду; зобов'язати ДПІ у Галицькому районі м. Львова представити розрахунки суми заборгованості по єдиному податку, нарахованому до 01.01.2011 р.; встановити наявність переплати по сплаті єдиного податку станом на 01.01.2012 р. в сумі 234 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 р. позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення Державної податкової служби у Львівській області від 16.03.2012 р. №13-59/17-1019/44 «Про розгляд звернення»; визнано незаконним та скасовано рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 року №1788/17-119 «Про надання відповіді»; зобов'язано ДПІ у Галицькому районі м. Львова Львівської області ДПС надіслати поштою Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2012 рік; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 р. у справі № 2а-3062/12/1370 в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 р. № 1788/17-119, яким позивачу відмовлено у видачі у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2012 року та рішення Державної податкової служби у Львівській області від 16.03.2012 року №13-59/17-1019/44 про розгляд звернення-скарги скасовано та провадження у справі закрито; в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання ДПІ у Галицькому районі м. Львова надіслати поштою Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2012 рік відмовлено; в решті постанову залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 р.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечували, просили касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Сторони в судове засідання 08.07.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання касаційної скарги належним чином були повідомлені, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримав Свідоцтво № 96/8153 від 02.10.2009 р. про сплату єдиного податку з 01.01.2010 р. Крім того, позивач отримав Свідоцтво № 1899 від 24.12.2010 р. про сплату єдиного податку з 01.01.2011 р.

25.01.2012 р. позивач подав заяву № 4480 «Про застосування спрощеної системи оподаткування», у якій просив видати йому Свідоцтво про сплату єдиного податку на 2012 р. Однак, ДПІ у Галицькому районі м. Львова листом № 1788/17-119 від 03.02.2012 р. «Про надання відповіді» повідомила позивача про відмову у застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку наявністю у нього станом на 25.01.2012 р. податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, нарахованому до 01.01.2011 р. в сумі 1,81 грн.

Закриваючи провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 р. № 1788/17-119, яким позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р. та рішення ДПС у Львівській області від 16.03.2012 р. № 13-59/17-1019/44 про розгляд звернення-скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що листи-відповіді ДПС у Львівській області від 16.03.2012 року № 13-59/17-1019/44 та ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 р. № 1788/17-119 не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, у зв'язку з чим провадження щодо зазначених позовних вимог необхідно закрити.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо необхідності закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 03.02.2012 р. № 1788/17-119, яким позивачу відмовлено у видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 р., виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування

Згідно з пунктом 299.5 статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Пунктом 299.8 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 299.9 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави; 2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Згідно із підпункту 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Підрозділ 8 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 3 згідно із законом № 4834-VI від 24.05.2012 р. відповідно до якого не є підставою для прийняття контролюючим органом у 2012 році рішення про відмову у видачі фізичній особі - підприємцю свідоцтва платника єдиного податку наявність у такої особи на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування податкового боргу з єдиного і фіксованого податків, який виник за наслідками обліку в контролюючих органах у 2011 року, а також податкового боргу , який виник з єдиного податку за січень 2012 року.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Положення ст. 58 Конституції України необхідно застосовувати з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 у справі № 1-7/99. Згідно з цим рішенням положення норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а стосовно юридичних осіб надання зворотної дії в часі може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Таким чином, положення пункту 3 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли протягом 2012 року, тобто починаючи з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, оскільки зворотна дія закону в часі передбачена шляхом прямої вказівки на це в нормі Податкового кодексу України.

Щодо вимоги про зобов'язання надіслати поштою Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 рік протягом 3 робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 299.5 статті 299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви. Таким чином, якщо податковий орган дійде висновку про відсутність підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку таке свідоцтво видається податковим органом у строки передбачені Податковим кодексом України.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ДПІ у Галицькому районі м. Львова представити розрахунок суми заборгованості по єдиному податку, нарахованому до 1 січня 2011 року, оскільки позивач не довів порушення відповідачем 2 свого права в цій частині та наявності відмови у видачі розрахунку суми заборгованості.

Що стосується позовних вимог про встановлення наявності переплати по сплаті єдиного податку станом на 01.01.2012 року в сумі 234 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у позові з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обсяг компетенції (юрисдикції) адміністративних судів по розгляду та вирішенню спорів.

При цьому встановлення фактів, що мають юридичне значення не віднесено чинним Кодексом адміністративного судочинства України до компетенції та юрисдикції адміністративних судів. Питання встановлення юридичних фактів може досліджуватися адміністративним судом виключно у межах оцінки та дослідження доказів при розгляді конкретної позовної вимоги про захист порушеного права у сфері публічно-правових відносин, і не може бути предметом самостійного позову та судового розгляду в силу імперативних приписів. У зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. у справі 2а-3062/12/1370 змінити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 03.02.2012 р. № 1788/17-119, яким позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування скасувати.

Задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 03.02.2012 р. № 1788/17-119, яким позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування.

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко