ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/216/14

вх. № А/800/144/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Голубєвої Г.К.

суддів Лосєва А.М.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Мосійчук І.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Байдан С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі №875/216/14 за позовом ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії № 1283 від 28.09.2014 в частині і зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4) звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Центральної виборчої комісії (далі по тексту - відповідач, ЦВК), у якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 28.09.2014 № 1283 в частині відмови ОСОБА_4 у реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 66 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014; зобов'язати Центральну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 66 в порядку самовисування на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 28.09.2014 № 1283 в частині відмови ОСОБА_4 у реєстрації кандидатом в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 66 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014. Зобов'язано Центральну виборчу комісію повторно розглянути подані ОСОБА_4 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України у одномандатному окрузі № 66 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 та прийняти рішення, передбачене ч. 6 ст. 59 Закону України «Про вибори народних депутатів України» В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ЦВК звернулася до Вищого адміністративного суду України з апеляційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року. Апелянт просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги з огляду на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та не підлягає скасуванню.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено Київським апеляційним адміністративним судом, ОСОБА_4 23.09.2014 для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 66, особисто подано заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України, автобіографію кандидата в депутати на паперовому носії та у електронному вигляді, документ про внесення грошової застави, 4 фотографії кандидата у депутати розміром 4x6 см на паперовому носії та у електронному вигляді, ксерокопії першої та другої сторінки паспорта громадянина України та передвиборна програма кандидата у депутати на паперовому носії та у електронному вигляді.

Постановою Центральної виборчої комісії від 28.09.2014 № 1283 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10» позивачу відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України.

Відмова Центральної виборчої комісії в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 66 мотивована тим, що в порушення вимог пункту 1 частини 2 статті 55 Закону заява ОСОБА_4 про самовисування не містить зобов'язання у разі обрання його депутатом припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

Не погоджуючись з постановою ЦВК Центральної виборчої комісії від 28.09.2014 № 1283 в частині відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному окрузі № 66 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з відсутності у ЦВК підстав для прийняття постанови від 28.09.2014 № 1283 в частині відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному окрузі № 66, оскільки, на думку суду першої інстанції, позивач виконав вимоги пункту 1 частини 2 статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками Київського апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно пункту 6 статті 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.

У відповідності з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ЦВК відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Частиною другою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що ЦВК реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів:

1) заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає);

2) автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості;

3) декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону;

4) документа про внесення грошової застави відповідно до статті 56 цього Закону;

5) 4 фотографії кандидата розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді;

6) ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в заяві про самовисування надано згоду на оприлюднення його біографічних відомостей і зазначено про відсутність у нього іншого представницького мандату, який відповідно до Конституції України та законів України несумісний з мандатом народного депутата, а також відсутність належних йому підприємств і корпоративних прав, але при цьому не зазначено зобов'язання у разі обрання його народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.

У той же час відповідно до частини 1 статті 60 Закону № 4061 Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі:

1) порушення вимог частин четвертої, п'ятої статті 52 цього Закону;

2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону;

3) припинення громадянства України кандидата у депутати;

4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку;

5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною;

6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.

Колегія суддів при прийнятті рішення керується імперативністю вказаної норми з огляду на вичерпність зазначеного переліку в якості підстави для відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати України та необхідністю дотримання принципу верховенства права, закріпленою статтею 8 Конституції України та статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визначальним для вирішення даної справи є встановлення колегією суддів ступеню недоліків у документах, поданих позивачем до Центральної виборчої комісії, з огляду на те, що відповідач вважає їх суттєвими настільки, що вказані документи з точки зору їх інформативності не можуть вважатися поданими взагалі, натомість позивач вважає такі недоліки формальними і, як наслідок, такими, що не можуть негативно вплинути на його право бути обраним.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що пункт 1 частини 2 статті 55 Закону №4061 передбачає обов'язкове зазначення в заяві про самовисування зобов'язання у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України, не сумісні з мандатом народного депутата України.

Вказана норма носить ознаки імперативності.

При цьому, пункт 2 частини 2 статті 55 Закону № 4061 кореспондується з частиною 3 статті 60 цього Закону, відповідно до якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

В такому випадку колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 78 Конституції України народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом.

Таким чином, зазначення в заяві про згоду балотуватися кандидатом у депутати про прийняття на себе обов'язку припинити несумісні зі статусом депутата діяльність та скласти представницький мандат є безумовним обов'язком особи.

Відсутність у особи відповідних мандатів або фактичне нездійснення несумісної діяльності не звільняють заявника від зазначеного зобов'язання.

Положення частини 3 статті 60 Закону № 4061 не дозволяє відмовляти у реєстрації кандидатом за умови наявності помилок або неточностей у поданій інформації.

Натомість, колегія суддів вважає, що за умови відсутності такої інформації взагалі зміни до такої інформації або виправлення внесені бути не можуть.

Зважаючи на те, що депутатський мандат є несумісним з рядом видів діяльностей, які визначені законодавством України, вчинення запису про припинення такого виду діяльності в разі обрання народним депутатом України прямо передбачено законом і є обов'язком кандидата на посаду депутата, висновок відповідача про наявність вважати заяву, що не містить такого обов'язку, неподаною в розрізі статті 78 Конституції України є законним.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Цей принцип є непорушним і оскаржуване рішення Центральної виборчої комісії йому не суперечить в розрізі забезпечення рівності кандидатів у депутати між собою, закріплення на законодавчому рівні обов'язкових вимог до написання заяви кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ЦВК відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 з мотивів, викладених у постанові ЦВК № 1283 від 28.09.2014, та про правомірність цієї постанови в частині відмови в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 66 як такої, що прийнята згідно з передбаченими законом підставами і з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За вказаних обставин, зважаючи на неправильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення із постановленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у справі №875/216/14 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Голубєва Г.К.

Судді Лосєв А.М.

Рибченко А.О.