Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/59578/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року,

встановив:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу, зобов'язання зарахувати в пільговому обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 28.04.1983 р. по 30.06.1985 р., з 01.07.1985 р. по 01.12.1994 р. та з 12.01.1994 р. по 11.01.2011 р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу з січня 2009 року (з моменту призначення пенсії).

Позов обґрунтував тим, що записами у трудовій книжці та уточнюючою довідкою підприємства підтверджується його трудовий стаж в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та отримання ним пільг, передбачених для працюючих в цих районах. У зв'язку з цим вважав неправомірною відмову відповідача у пільговому обчисленні вказаного періоду (один рік за один рік і шість місяців).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано управління ПФУ провести з 01.03.2014 р. перерахунок пенсії ОСОБА_4, зарахувавши один рік за один рік і шість місяців періоди роботи з 28.04.1983 р. по 30.06.1985 р., з 01.07.1985 р. по 01.12.1994 р. та з 01.12.1994 р. по 31.12.2008 р. в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Позовні вимоги щодо перерахунку пенсії за період до 27.08.2013 р. залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі і в доповненні до неї управління ПФУ, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що позивач не надав письмові трудові договори про роботу в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, які б підтверджувати його право на пільги з обчислення стажу, передбачені законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Крім того, судами не враховано, що з 03.03.1998 р. по 09.10.1998 р. позивач отримував допомогу по безробіттю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював в Івано-Франківському управлінні бурових робіт вахтово-експедиційним методом в Західному Сибіру: з 28.04.1983 р. по 30.06.1985 р. - в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі (Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області); з 01.07.1985 р. по 01.12.1994 р. - в районі Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області).

У довідці Прикарпатського управління бурових робіт ПАТ "Укрнафта" від 04.03.2014 р. № 10-294 про вказані періоди роботи позивача зазначено, що робота вахтово-експедиційним методом проводилась в режимі 15 робочих днів в місяць в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, по 12 год. за добу, з урахуванням часу в дорозі, і з таким же періодом відпочинку за місцем постійного проживання з відпрацюванням місячної та річної норми робочого часу. Зазначено, що до заробітної плати ОСОБА_4 виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавались додаткові відпустки.

З 01.12.1994 р. по 11.01.2011 р. позивач працював в районі Крайньої Півночі на різних підприємствах (Івано-Франківське УБР філіал АТЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг", Губкінська експедиція управління по бурінню АТЗТ "Укрсибнафтогазхолдинг", АТЗТ "Укрсибнафтогазгеологія", ВАТ "Ноябрськнафтогаз" ВАТ "Сибірська нафтова компанія", ТОВ "Сибнафта-Буріння", ТОВ "Сервісна бурова компанія").

Із січня 2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком із зарахуванням спірного періоду роботи в одинарному розмірі.

На звернення позивача від 27.02.2014 р. з проханням провести перерахунок пенсії із зарахуванням періоду роботи з 1983 року по 2008 рік в півторакратному розмірі управління ПФУ листом від 05.03.2014 р. повідомило позивача про відсутність для цього підстав.

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 р. № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 р. "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 р. "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (абзац другий пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абзац третій пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.

У статті 5 цього Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки..

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 р. № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960 р., незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960 р., - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28 (далі - Інструкція).

За змістом пункту 7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами від 10.02.1960 р. і від 26.09.1967 р., надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Відповідно до пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31.12.1987 р. № 794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960 р.

Про надання таким працівникам пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960 р., у вказаній постанові не зазначено.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що робота позивача до 1 січня 1991 року вахтовим методом по 15 днів у місяць в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за трудовим договором з підприємством, що не було розташоване у цих районах, не дає йому права на пільги з кратного обчислення трудового стажу (один рік за один рік і шість місяців).

У зв'язку з цим висновок судів попередніх інстанцій про необов'язковість письмового трудового договору про роботу в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях для пільгового обчислення стажу не ґрунтується на правильному тлумаченні абзацу третього пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якому йдеться про можливість пільгового обчислення стажу за умови, що хоча б один з перелічених документів (трудова книжка, письмовий трудовій договір або довідка) підтверджує користування особою вказаною пільгою.

Що стосується визначення трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 1 січня 1991 року, то суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність його врахування в пільговому обчисленні з огляду на статтю 3 Тимчасової угоди від 15 січня 1993 року між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.

Згідно зі статтею 3 Тимчасової угоди при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Таким чином, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не йдеться про пільгове обчислення такого стажу в Законах України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, відсутні підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях з 1 січня 1991 року по 2008 рік включно.

Позовні вимоги про врахування в пільговому обчисленні періоду роботи з 2009 року по 11.01.2011 р. задоволенню не підлягають, оскільки цей стаж набутий позивачем за межами України після призначення йому пенсії.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановили обставини справи, однак порушили норми матеріального права, то виходячи з приписів статті 229 КАС України, ухвалене ними судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Скасувати постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.