Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/66084/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011

у справі №2а-12359/09/1570

за позовом «Компанія АСК» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 позов задоволено повністю. Визнано неправомірним та скасовано рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0013712301 від 09.12.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2720 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2010 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, скасовано рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0013712301 від 09.12.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2380 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача , у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

ДПА у Одеській області проведено перевірку господарської одиниці - зали гральних автоматів, розташованої за адресою, м.Одеса, вул.Канатна, 45, кв.1, що належить позивачу, за результатами якої складено акт №0893/15/32/23/31094811 від 21.11.2008.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), у зв?язку з розміщенням у залі гральних автоматів в кількості 8 одиниці, які перебували у справному стані, були підключені до електромережі, однак не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення №0013712301 від 09.12.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2720,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, обґрунтовував свої висновки тим, чинним законодавством не передбачено порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про повне задоволення адміністративного позову та задовольняючи його частково, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з 01 липня 2008 року суб'єкти підприємницької діяльності при наданні послуг у сфері грального бізнесу повинні використовувати тільки фіскалізовані гральні автомати, однак, оскільки розрахункову операцію в гральному залі, що був об'єктом перевірки, проведено лише на одному гральному автоматі, у зв'язку з чим у контролюючого органу були підстави для застосування до позивача лише 340,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Проте, із вказаними доводами погодитись можна лише в частині, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (далі - Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

А відтак, з 01 липня 2008 року позивач був зобов'язаний у своїй господарській діяльності використовувати виключно фіскалізовані гральні автомати.

При цьому акт перевірки, який є носієм доказової інформації, свідчить про те, що в належному позивачу залі гральних автоматів на момент проведення перевірки знаходилось вісім гральних автоматів. Вказані автомати перебували в робочому стані та були підключені до електромережі, проте не переведені у фіскальний режим роботи.

Частиною 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук