Фактичні перевірки інтернет-магазинів: податкова взялася за онлайн-торгівлю. Як захищатися бізнесу?

Фактичні перевірки інтернет-магазинів набирають обертів. ДПС освоїла новий для себе масив інформації — дані про діяльність онлайн-магазинів, їхні розрахунки, РРО/ПРРО, рух товарів, оплату та оформлення працівників.

Для бізнесу це означає новий рівень податкових ризиків. Інтернет-магазин більше не варто сприймати як бізнес, який складно перевірити лише тому, що він не має традиційного торгового залу.

При цьому релевантної судової практики саме щодо фактичних перевірок інтернет-магазинів поки небагато. Проте вже сформовані судові рішення дають підприємцям можливість вибудовувати захист.

Ми проаналізували найбільш позитивну для платників податків практику щодо законності призначення та проведення фактичних перевірок, обліку товарних запасів і доказування податкових порушень.

Чому інтернет-магазини стали об'єктом фактичних перевірок?

Фактична перевірка проводиться без попередження платника податків і стосується, зокрема, порядку проведення розрахункових операцій, використання РРО/ПРРО, ведення касових операцій, обліку товарів, ліцензій та оформлення трудових відносин.

Для інтернет-магазинів особливо актуальними є:

• РРО та ПРРО;
• правильність проведення безготівкових та інших розрахунків;
• облік товарних запасів;
• наявність документів на походження товару;
• відповідність фактичного товарного залишку даним обліку;
• використання праці неоформлених працівників;
• продаж товарів, які фактично не відображені в обліку.

Показовою є справа № 460/15581/24. У ній ДПС отримала інформацію про можливі порушення інтернет-магазином правил застосування РРО/ПРРО, обліку товарних запасів, розрахунків в іноземній валюті та використання неоформленої праці. Після цього інформація була спрямована територіальним органам ДПС для організації фактичних перевірок.

Це добре показує механізм, який сьогодні становить реальний ризик для онлайн-бізнесу: інформація про діяльність інтернет-магазину може стати підставою для запуску податкового контролю.

Головне питання: чи законно призначена фактична перевірка?

Це один із перших напрямів, який повинен перевіряти адвокат.

За загальним правилом фактична перевірка може проводитися за наявності передбачених Податковим кодексом підстав. Однією з них є отримання інформації, яка свідчить про можливі порушення законодавства.

Але саме посилання податкової на існування певної інформації ще не означає автоматичну законність перевірки.

Це особливо важливо після постанови Верховного Суду від 11 червня 2026 року у справі № 280/11200/24.

Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд, оскільки суди не перевірили належним чином, чи містила інформація ДПС ознаки податкової інформації, чи була вона достатньо конкретною та індивідуалізованою щодо платника і чи існував зв'язок між цією інформацією та діяльністю саме цього підприємця.

Це дуже важливий сигнал для бізнесу.

Наказ про фактичну перевірку не повинен сприйматися як документ, законність якого неможливо оскаржити.

Необхідно перевіряти:

1. яка саме інформація стала підставою для перевірки;
2. звідки вона отримана;
3. чи стосується вона саме конкретного платника;
4. чи достатньо вона конкретизована;
5. чи відповідає наказ вимогам Податкового кодексу;
6. чи існує зв'язок між зазначеною інформацією та діяльністю підприємця.

Податкова не може будувати штраф лише на припущеннях

Ще більш позитивною для бізнесу є постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 460/15581/24.

У цій справі податкова намагалася застосувати штраф 86 694 грн, посилаючись на порушення правил обліку товарних запасів.

Проблема виникла через розбіжність між датами продажу товарів та документами про їх надходження.

Підприємець надав документи, які підтверджували походження товару. Однак податкова фактично проігнорувала ці документи.

Апеляційний суд звернув увагу на принципову річ: податковий орган повинен довести порушення належними доказами.

У справі суд встановив, що висновки податкового органу ґрунтувалися фактично на припущеннях, а не на належних доказах. ДПС не довела порушення порядку обліку товарних запасів.

У результаті апеляційний суд скасував податкове повідомлення-рішення.

Що це означає для інтернет-магазину?

Для онлайн-бізнесу головний висновок простий:

наявність фактичної перевірки ще не означає, що штраф є законним.

Необхідно розділяти два питання:

Перше — чи мала ДПС право призначити перевірку?

Друге — чи довела ДПС конкретне порушення?

І це два різні напрями захисту.

Навіть якщо суд визнає саму можливість проведення перевірки законною, це ще не означає автоматичної законності податкового повідомлення-рішення.

А якщо перевірка проведена з істотним порушенням процедури, це може мати наслідком відсутність правових наслідків перевірки та скасування прийнятого за її результатами рішення.

Інтернет-магазину потрібно готуватися до перевірки заздалегідь

Найгірша стратегія — чекати, поки податкова вже прийде.

Для інтернет-магазину варто заздалегідь перевірити:

1. чи правильно працює РРО/ПРРО;
2. як оформлені розрахунки;
3. чи ведеться належний облік товарних запасів;
4. чи є документи на походження товару;
5. чи можуть бути пояснені розбіжності між рухом товару та його реалізацією;
6. чи правильно оформлені договори комісії, зберігання, поставки тощо;
7. хто фактично здійснює продажі;
8. чи оформлені працівники;
9. чи відповідає структура онлайн-бізнесу фактичній моделі його роботи.

Окреме значення має підготовка документів, які можуть бути витребувані під час фактичної перевірки. У наведеній судовій справі податкова, зокрема, вимагала документи щодо РРО/ПРРО, банківських операцій, еквайрингу, права користування приміщенням, трудових відносин та товарних запасів.

Що робити, якщо фактична перевірка вже відбулася?

Не варто обмежувати аналіз лише актом перевірки.

Потрібно досліджувати всю процедуру:

1. підстава для перевірки. Чи відповідає ПКУ?
2. наказ та направлення на перевірку. Чи були вони вручені уповноваженій особі платника податків?
3. допуск до перевірки. Чи були податківці фактично допущені до перевірки?
4. дії інспекторів. Чи правомірно діяли податківці під час проведення перевірки?
5. запити документів. Чи надавали подаківці запит на отримання документів від платника податків?
6. зміст акту перевірки
7. чи подавалися заперечення на акт та їх зміст?
8. зміст податкового повідомлення-рішення, яке і підлягає оскарженню

Помилка на будь-якому з цих етапів може мати значення для подальшого судового спору.

Саме тому судова практика щодо фактичних перевірок зараз набуває особливого значення. Її поки небагато, а підходи судів продовжують формуватися.

Водночас уже зараз можна побачити важливу тенденцію: суди не повинні формально погоджуватися з висновками ДПС, якщо контролюючий орган не довів належними доказами законність перевірки або саме податкове порушення.

Висновок. Фактичні перевірки інтернет-магазинів — це вже не теоретичний ризик.

Податкова активно використовує інформацію про діяльність онлайн-бізнесу для податкового контролю, а РРО/ПРРО, облік товарних запасів та походження товару стають одними з ключових напрямів перевірок.

При цьому релевантної судової практики саме щодо інтернет-магазинів поки недостатньо. Тому особливу цінність мають рішення, у яких суди стали на бік платника та скасували наслідки фактичних перевірок.

Наведені вище справи № 460/15581/24 та № 280/11200/24 демонструють два важливі напрями захисту: перевірка законності самої фактичної перевірки та перевірка доказовості висновків ДПС.

Якщо ваш інтернет-магазин отримав повідомлення про фактичну перевірку, вже пройшов перевірку або отримав податкове повідомлення-рішення, доцільно оцінити ситуацію з точки зору судової перспективи до сплати штрафу та визнання висновків податкової безспірними.

Матеріал підготовлено на основі аналізу актуальної судової практики щодо фактичних перевірок.