Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2015 р. м. Київ К/800/11983/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Ситников О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділ примусового виконання рішень управліняя державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управліняя державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.11.2014р.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.01.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р., в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради не наведено жодного переконливого доводу, який би свідчив про поважність причин невиконання судового рішення. Відсутність коштів на рахунку боржника чи порушення строків фінансування є однією з підстав до відстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України), а не невиконання судового рішення взагалі.

У касаційній скарзі представник Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

31.03.2014р. за вказаним судовим рішенням Деснянським районним судом міста Чернігова було видано виконавчий лист № 2506/1714/2012.

10.04.2014р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, 07.11.2014р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області прийнято постанову, якою на боржника накладено штраф у розмірі 680 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-ХIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до ст. 75 Закону № 606-ХIV.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 Закону № 606-ХIV.

За змістом ч. 1 ст. 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у відповідному розмірі, передбаченому в цій же статті.

Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Крім цього, у зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 05.06.2012р. було прийнято Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до положень частини першої статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Як встановлено судами, Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради частково виконало рішення суду, а саме, провело відповідний перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, виплата якої буде проведена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Накладення штрафу у випадку відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Невиконання судового рішення Управлінням праці та соціального захисту населення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідних коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

За таких обставин часткове невиконання судового рішення Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради з незалежних від останнього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні ст.ст. 75 та 89 Закону № 606-ХIV, а відтак прийняття державним виконавцем оспорюваної постанови про накладення штрафу є неправомірним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24.03.2015р. (справа № 21-66а15) та від 09.06.2015р. (справа № 21-658а15).

Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015р. скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради задовольнити.

Cкасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 07.11.2014р. у виконавчому провадженні № 42885777 за виконавчим листом № 2506/1714/2012 від 31.03.2014p. виданим Деснянським районним судом м. Чернігова.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С.

Ситников О.Ф.