Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/800/7795/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області про виконання вимоги,

В С Т А Н О В И Л А :

Державна фінансова інспекція у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд:

забезпечити відшкодування коштів до відповідних бюджетів в загальній сумі 110833.98 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними (юридичними) особами, якими допущено вказане порушення щодо стягнення з них збитків;

зобов'язати відповідача виконати вимоги від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756, а саме: забезпечити відшкодування зайво виплаченої матеріальної допомоги в сумі 872 грн. та зайво виплаченої надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці в сумі 18826.44 грн., в дохід загального фонду Державного бюджету України та відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами в сумі 8457.33 грн., в тому числі за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільного виконання з боку відповідача вимоги від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756, сформованої за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, позов задоволено: зобов`язано Герцаївську районну державну адміністрацію виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756, а саме: забезпечити відшкодування коштів до відповідних бюджетів в загальній сумі 110833.98 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними (юридичними) особами, якими допущено вказане порушення щодо стягнення з них збитків; забезпечити відшкодування зайво виплаченої матеріальної допомоги в сумі 872 грн. та зайво виплаченої надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці в сумі 18826,44 грн., в дохід загального фонду Державного бюджету України та відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами в сумі 8457,33 грн., в тому числі за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення.

У поданій касаційній скарзі Герцаївська районна державна адміністрації Чернівецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Герцаївської районної державної адміністрації за 2010-2012 роки, за результатами якої складено акт від 13.02.2013 №24-08/66.

На підставі акту ревізії від 13.02.2013 №24-08/66 позивачем сформовано та на адресу відповідача надіслано вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756, зокрема:

- забезпечити відшкодування коштів до відповідних бюджетів в загальній сумі 39467,95 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними (юридичними) особами, якими допущено вказане порушення, щодо стягнення з них збитків;

- вжити всіх необхідних заходів щодо відшкодування коштів до відповідних бюджетів в сумі 71366.03 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними (юридичними) особами, якими допущено вказане порушення, щодо стягнення з них вказаних збитків;

- забезпечити відшкодування зайво виплаченої надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці в сумі 18826.44 грн. та відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами в сумі 6833.99 грн., в тому числі за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення;

- у зв'язку із закінченням бюджетних періодів, в яких допущено порушення, суми відшкодованих коштів перерахувати в дохід загального фонду Державного бюджету;

- забезпечити відшкодування зайво виплаченої матеріальної допомоги в сумі 4472 грн. та відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами в сумі 1623.34 грн., в тому числі за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення;

- у зв'язку із закінченням бюджетних періодів, в яких допущено порушення, суми відшкодованих коштів перерахувати в дохід загального фонду Державного бюджету.

Вказуючи на відсутність факту виконання відповідачем вимоги від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756 у добровільному порядку, Державна фінансова інспекція у Чернівецькій області звернулась до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності з боку органу державного фінансового контролю наявності факту порушення відповідачем вимог законодавства при використанні і збереженні державних фінансових ресурсів.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939 головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі - Положення), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням встановлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 зазначеної статті передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-40а14.

Як убачається зі змісту позовної заяви, орган контрольно-ревізійної служби просить суд зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування коштів до відповідних бюджетів в загальній сумі 110833.98 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з фізичними (юридичними) особами, якими допущено вказане порушення щодо стягнення з них збитків, а також забезпечити відшкодування зайво виплаченої матеріальної допомоги в сумі 872 грн. та зайво виплаченої надбавки у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці в сумі 18826.44 грн., в дохід загального фонду Державного бюджету України та відкоригувати розрахунки з державними цільовими фондами в сумі 8457.33 грн., в тому числі за рахунок винних осіб, якими допущено вказане порушення.

Тобто, вимога у вказаній частині, з метою примусового виконання якої органом державного фінансового контролю подано даний позов, вказує на виявлені збитки.

У той же час, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю до особи, якою заподіяно такі збитки, а також виходячи з того, що правильність обчислення таких збитків має перевірятися судом, що розглядає позов про стягнення, колегія суддів, зважаючи на принцип обов'язковості судового рішення, виходячи із суб'єктного складу спірних правовідносин та завдань адміністративного судочинства, дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів судового захисту інтересів держави у спосіб, заявлений позивачем за вказаним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року скасувати.

У задоволенні позову Державної фінансової інспекції у Чернівецькій області до Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області про виконання вимоги від 14.03.2013 №24-08-15-15/1756 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: