Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2015 р. м. Київ К/800/16350/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області), третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат (далі - Полтавський ОВК), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що є військовим пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Зазначає, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку з введенням з квітня 2013 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - постанова КМУ № 889) та наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди» (далі - наказ МО України № 595). Проте, ГУ ПФУ в Полтавській області відмовило йому у проведенні такого перерахунку через те, що вказана винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд визнати протиправною відмову та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області провести перерахунок пенсії з урахуванням 20% щомісячної додаткової грошової винагороди з 03 червня 2013 року та 40% - з 01 вересня 2013 року відповідно до постанови КМУ № 889 та наказу МО України № 595.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позов задоволено. Визнано дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 63 Закон № 2262-ХІІ протиправними. Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії ОСОБА_4, обчисливши її з урахуванням додаткової грошової винагороди у розмірі 20% місячного грошового забезпечення з 03 червня 2013 року та 40% місячного грошового забезпечення з 01 вересня 2013 року, встановленому наказом МО України № 595 відповідно до постанови КМУ № 889 зі змінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, норм Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ № 889 та наказу МО України № 595. Зазначає, що грошова винагорода не є додатковим видом грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Полтавській області як військовий пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови КМУ № 889 установлено, що з 01 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, виплачується щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

13 березня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 161, якою внесено зміни до постанови КМУ № 889, підпункт 1 пункту 1 якої, викладено в наступній редакції: «Установити щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення».

При цьому, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячна додаткова грошова винагорода встановлюється у розмірах: з 01 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 1 постанови КМУ №889).

Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

Підпунктом 2.2 пункту 2 цієї Інструкції встановлено розміри винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту), зокрема, з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення..

У пункті 5 вказаної Інструкції, в редакції, що діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

При цьому, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції), а її розміри встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (пункт 9 Інструкції).

Отже, із змісту наведених норм видно, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом МО України № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року (№ 21-368а13) та від 15 липня 2014 року (21-234а14).

Отже, суди безпідставно задовольнили позовні вимоги ОСОБА_4 про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою КМУ № 889.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак