Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2015 р. м. Київ К/800/20376/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р.

у справі № 2а-11385/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Піксель» (далі - позивач, ТОВ «Піксель») звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просило суд визнати протиправним наказ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.07.2012 р. № 799/22-30 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Піксель».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р., адміністративний позов задоволено, вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, у зв'язку з чим просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Сторони в судове засідання 01.07.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялись, касаційну скаргу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що начальником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України було прийнято наказ від 09.07.2012 р. № 799/22-30 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Піксель» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011 року, тривалістю 5 робочих днів з 10.07.2012 р.

Так, на підставі вказаного наказу від 09.07.2012 р. № 799/22-30 та направлення від 09.07.2012 р. № 1151/22-30, у період з 10.07.2012 р. по 16.07.2012 р., посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Піксель» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 23.07.2012 р. № 851/22-30/37535059 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог статей 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Крім того, податковий орган вважає, що правочини здійсненні між ТОВ «Піксель» та контрагентом ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011 року є нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення ТОВ «Піксель» з позовом до суду у даній справі.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказали на процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні спірної перевірки та дійшли висновку, що відповідачем не було надано доказів щодо наявності передбачених законодавством підстав для прийняття наказу від 09.07.2012 р. № 799/22-30 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Однак, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі №21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Як слідує з матеріалів справи відповідачем була проведена саме документальна виїзна перевірка, яка, згідно абзацу п'ятого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Тобто передбачає допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку про відмову ТОВ «Піксель» у задоволенні позову про визнання протиправним наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.07.2012 р. № 799/22-30 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 р. у справі № 2а-11385/12/2670.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко