Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №180/1988/16

Постанова

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 180/1988/16-ц

провадження № 61-39549св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград», директор товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» та ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 лютого

2018 року у складі судді Нанічкіної Н. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Макарова М. О., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах дітей-сиріт ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» (далі - ТОВ «ТК «Автоград») та директора ТОВ «ТК «Автоград» ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що протягом 2014-2016 років йому, як інваліду праці 2 групи, та його онукам, опікуном яких він є, постійно з погрозами ТОВ «ТК «Автоград» відмовляла й відмовляє на час звернення із позовом до суду у безкоштовному проїзді в автобусних маршрутах

м. Марганця Дніпропетровської області, чим грубо порушує їхні права. Протягом трьох років його з дітьми виганяли з автобусів, ображали, обзивали нецензурними словами в присутності дітей. На підставі цих фактів він неодноразово звертався до виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, а з приводу погроз - до поліції, прокуратури, однак, порушення їх прав з боку перевізників продовжується.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив визнати, що працівники ТОВ «ТК «Автоград», директор ТОВ «ТК «Автоград»

ОСОБА_4 постійно систематично протягом 2014-2016 років грубо порушують його права як інваліда праці та права дітей-сиріт на безкоштовний проїзд, стягнути з ТОВ «ТК «Автоград» та директора ТОВ «ТК «Автоград» ОСОБА_4 солідарно на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 15 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії ТОВ «ТК «Автоград» щодо відмови інваліду 2 групи ОСОБА_1 у пільговому перевезенні протягом липня-серпня 2016 року. Стягнуто з ТОВ «ТК «Автоград» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, а саме відмова йому водіями ТОВ ТК «Автоград» у пільговому перевезенні протягом липня-серпня 2016 року, підтверджені наданими доказами, тоді як факт відмови ТОВ «ТК «Автоград» у пільговому проїзді ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як і факт систематичної відмови у безоплатному проїзді протягом 2014-2016 років позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами. Неправомірними діями ТОВ «ТК «Автоград» були порушені законні права ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи, на безоплатний проїзд, чим йому було завдано моральної шкоди, яка полягала у стресі, втраті душевного спокою, часом та зусиллями, необхідних для відновлення попереднього стану. Враховуючі наведені положення закону, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції вважав за можливе стягнути з ТОВ «ТК «Автоград» у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. Щодо позовних вимог до директора ТОВ «ТК «Автоград» ОСОБА_4 , то суд першої інстанції вважав, що позивач не довів неправомірність дій та спричинення йому моральної шкоди неправомірними діями директора ТОВ «ТК «Автоград», а тому позовні вимоги до нього визнав необґрунтованими.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ «ТК «Автоград» задоволено частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2018 року змінено в частині розміру стягнутої моральної шкоди, зменшено її з 20 000 грн до 5 000 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій неправомірними, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач частково довів ті обставини, на які він посилається як на підставу свої позовних вимог, а саме, що на автобусах ТОВ «ТК «Автоград» йому протягом липня-серпня 2016 року відмовляли у безкоштовному проїзді. Проте, позивач не довів ту обставину, що водії ТОВ «ТК «Автоград» відмовляли у безкоштовному проїзді також і дітям-сиротам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також, не доведено порушення ТОВ «ТК «Автоград» його права на пільговий проїзд протягом 2014-2016 років, оскільки відеодоказами охоплюється лише період липня-серпня 2016 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що правильно дійшовши висновку щодо виникнення обов`язку у відповідача відшкодувати завдану моральну шкоду, суд помилково визначився з розміром стягнутої суми.Вирішуючи спір, суд зазначені вимоги закону та характер виниклих між сторонами правовідносин, їх тривалість, наслідки у повній мірі не врахував, а тому, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне зменшити суму відшкодування моральної шкоди з 20 000 грн до 5 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ «ТК «Автоград», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ «ТК «Автоград» та витребувано її з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «ТК «Автоград» мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права (статтю 1167 ЦК України, статтю 42 Закону України «Про автомобільний транспорт») та порушено норми процесуального права. Між сторонами спору виникли договірні правовідносини, що не передбачають можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодувати моральну шкоду на підставі статті 1167 Цивільного кодексу України. Договірні правовідносини сторін щодо перевезення пасажирів пільгової категорії автобусами на маршрутах загального користування регулюються главою 64 Цивільного кодексу України, Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого

1997 року № 176. Зазначені нормативно-правові акти не передбачають можливості відшкодування моральної шкоди в разі відмови від пільгового перевезення. ТОВ «ТК «Автоград» визнає право на безоплатний проїзд позивача і ніколи його не порушувало. ТОВ «ТК «Автоград» щоденно забезпечує пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними і необґрунтованими, неправильними і несправедливими, оскільки були ухвалені з порушенням норм процесуального права. Крім того, було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права внаслідок неправильного тлумачення закону, який хоча і підлягає застосуванню, проте його зміст сприйнято неправильно через звужене тлумачення. Суди належним чином не оцінили всі надані докази у справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ «ТК «Автоград», у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення,а судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що ТОВ «ТК «Автоград» є автомобільним перевізником, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Марганець Дніпропетровської області.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи трудового каліцтва з 01 серпня

1977 року довічно, що підтверджується довідкою № 009390 від 13 серпня 1991 року, а тому відповідно до статті 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» має право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (а. с. 4, т.1).

ОСОБА_1 є опікуном дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 , 2003 року народження, та ОСОБА_3 , 2009 року народження, які мають право на безоплатний проїзд, гарантований постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт, і дітей, які залишились без піклування батьків» (а. с. 52-54, 67-76, 231-233, т. 1).

Як зазначає ОСОБА_1 водії на автобусах ТОВ «ТК «Автоград» неодноразово відмовляли йому та його підопічним у безкоштовному проїзді маршрутами «Кільцевий А» та «Кільцевий Б» у м. Марганець Дніпропетровської області. На підтвердження цих обставин позивачем суду надані відеозаписи (а. с. 46, т. 1)

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ТОВ «ТК «Автоград» та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов`язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

Згідно з підпунктом 10 пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 перевізник зобов`язаний: здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Відповідно до статті 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інваліди І та ІІ групи мають право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт». Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Статтею 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, надані ним докази підтверджують, що на автобусах ТОВ «ТК «Автоград» йому протягом липня-серпня 2016 року відмовляли у безкоштовному проїзді, хоча він є інвалідом 2 групи трудового каліцтва і відповідно до законодавства має право на безоплатний пільговий проїзд на підставі посвідчення. Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи принцип розумності та справедливості, на підставі статей 23 1167 ЦК України ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 5 000 грн.

Посилання ОСОБА_1 на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2016 року, як на докази завдання йому та його підопічним тяжкої моральної шкоди саме відповідачами у справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказаним рішенням суду було визнано неправомірною бездіяльність, зокрема, виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області, яка не є стороною у цій справі, а у задоволенні позовних вимог до ТОВ «ТК «Автоград» було відмовлено з підстав того, що позивачами не надано належних доказів щодо порушення їх права на безоплатний проїзд у транспорті саме ТОВ «ТК «Автоград».

Доводи касаційної скарги ТОВ «ТК «Автоград» про те, що вони ніколи не використовували в своїй діяльності автобуси, що зображені на відео, а особи, які ними керували ніколи не були працівниками товариства, вони щоденно забезпечують пільгові перевезення пасажирів є необґрунтованими, оскільки спростовуються довідкою, наявною в матеріалах справи, виданою директором ТОВ «ТК «Автоград» про те, що автобуси, які зображені на відеодоказах про відмову позивачу у пільговому проїзді, дійсно використовуються ТОВ «ТК «Автоград».

Інші доводи касаційних скарг не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів. При вирішенні вказаної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Автоград» та ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 15 лютого 2018 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня

2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович