Історія справи

Постанова

Іменем України

30 травня 2018 року

м. Київ

справа № 753/3225/17

провадження № 61-5019св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., ШтеликС.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - театрально-видовищний заклад культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках»,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у складі судді Трусової Т. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Болотова Є. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках» (далі - ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 з 1999 року перебував у трудових відносинах з ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках», виконував провідні ролі у виставах поточного репертуару.

16 серпня 2016 року позивач був прийнятий відповідачем на роботу за безстроковим трудовим договором на посаду артиста драми вищої категорії. У вихідний день, 02 січня 2017 року, позивач перебував на роботі, оскільки була репетиція вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» у якій він мав епізодичну роль. Того ж дня від керівництва позивач дізнався, що режисер-постановник ОСОБА_6 зняв його з ролі, призначивши на неї іншого актора.

03 січня 2017 року репетиція цієї вистави мала відбутися без участі позивача, а тому цей день він мав присвятити іншій виставі, вивчаючи її текст та готуючись до репертуарної вистави поза межами театрального закладу. Натомість цього ж дня завідувач режисерської частини склав службову записку, у якій звинуватив позивача у невиході на роботу без поважних причин та склав акт про відсутність його на репетиції, а 01 лютого 2017 року наказом від 19 січня 2017 року № 13-к позивач звільнений з роботи за прогул на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Під час розгляду справи позивач доповнив позов вимогою про визнання незаконним та скасування наказу від 04 січня 2017 № 4-в про оголошення йому догани за зрив репетиції вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка відбулася 02 січня 2017 року. На обґрунтування цієї вимоги зазначав, що причиною конфлікту з режисером-постановником ОСОБА_6 стала розбіжність у творчих поглядах, а відтак у нього не було умислу зривати репетицію. Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не з'ясував і не перевірив обставини щодо події, не провів службове розслідування, не відібрав пояснення та не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку.

Позивач просив визнати незаконними наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 04 січня 2017 року № 4-в та наказ від 19 січня 2017 року № 13-к про звільнення та поновити його на посаді артиста вищої категорії в ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках» з 20 січня 2017 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведено з дотриманням вимог закону. Позивач вчинив прогул без поважних причин, що є одноразовим грубим порушенням трудової дисципліни та умов трудового договору.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач вчинив прогул без поважних причин, що є одноразовим грубим порушенням трудової дисципліни та умов трудового договору. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що наказ про прийом позивача на роботу не містить строку трудового договору, як і сам договір, а тому трудовий договір є безстроковим; трудовий договір (контракт) від 16 серпня 2016 року, копію якого надав відповідач, позивач не укладав та доказів того, що між сторонами погоджено усі умови трудового договору матеріали справи не містять; відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з редакцією Правил внутрішнього трудового розпорядку ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках», що є в матеріалах справи, а також ці Правила затверджені керівником закладу, а не трудовим колективом. У наказі відповідача про догану не зазначено, в чому полягало дисциплінарне порушення, а суди не врахували відсутність вини позивача. Приймаючи рішення про звільнення позивача, відповідач діяв упереджено, порушив порядок застосування дисциплінарного стягнення, не врахував поважності причин відсутності позивача на репетиції 03 січня 2017 року протягом 2-х годин, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.

27 квітня та 03 травня 2018 року ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках» подав відзиви на касаційну скаргу, вказуючи, що судові рішення є законними і обґрунтованими, висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, підстав для їх скасування немає.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Суд встановив, що ОСОБА_4 з 1999 року перебував у трудових відносинах з ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках».

Наказом ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках» від 15 серпня 2016 року № 174-к позивач прийнятий на посаду артиста драми вищої категорії артистичного складу за строковим договором з 16 серпня 2016 року з оплатою праці згідно зі штатним розписом.

16 серпня 2016 року між ОСОБА_4 та ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках» в особі художнього керівника - директора ОСОБА_5 укладено трудовий договір, відповідно до якого позивач прийнятий на роботу в театр до артистичного складу на посаду артиста драми вищої категорії строком з 16 серпня 2016 року до закінчення театрального сезону 2016-2017 років.

01 листопада 2016 року художній керівник - директор ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках» ОСОБА_5 видав наказ № 168-В про початок роботи над виставою «ІНФОРМАЦІЯ_1», яким затвердив постановочну групу і виконавців. Відповідно до вказаного наказу ОСОБА_4 затверджений на роль Джо лахмітника.

Наказом від 28 грудня 2016 року № 298 для всієї постановочної групи, яка репетирувала виставу «ІНФОРМАЦІЯ_1», 02 січня 2017 року оголошений робочим днем.

02 січня 2017 року під час репетиції вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» між актором ОСОБА_4 та режисером-постановником ОСОБА_6 виник конфлікт, внаслідок чого репетиція була зірвана.

Зазначена обставина ніким не оспорюється і підтверджується доповідною запискою, складеною помічником режисера ОСОБА_8, письмовими поясненнями позивача та показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Наказом від 04 січня 2017 року № 4-в ОСОБА_4 оголошена догана за зрив репетиції вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1» 02 січня 2017 року.

03 січня 2017 відповідно до визначеного режисером ОСОБА_6 графіку була запланована репетиція вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якій позивач повинен був брати участь, проте позивач для участі в репетиції не з'явився.

Факт невиходу ОСОБА_4 на роботу 03 січня 2017 року підтверджується службовою запискою завідувача режисерської частини ОСОБА_7, у якій зазначено про відсутність позивача на роботі в період з 11 до 18 год. без поважних причин, чим було зірвано репетицію вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також складеним режисером-постановником ОСОБА_6, помічником режисера ОСОБА_8 та зав. трупою ОСОБА_10 актом про відсутність позивача 03 січня 2017 року на роботі у зазначений період без поважної причини.

У поясненнях від 06 січня 2017 року щодо відсутності на репетиції 03 січня 2017 року позивач зазначив, що від інших артистів йому стало відомо про те, що він знятий з ролі.

Згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ТВЗК «Київський академічний театр юного глядача на Липках», затвердженими 12 березня 2012 року (далі - Правила), артистам драми, що зайняті в проведенні вистав та репетиційному процесі, робочий день регламентується вказівками режисерського управління і визначається сумарним обліком робочого часу (пункт 5.1).

Розклад щоденних репетицій та декадний репертуар зі складом виконавців, графіки змін та чергувань, розпорядження дирекції розвішується завідуючою трупою на видному місці на спеціальних дошках оголошень. Всі артисти театру, незалежно від зайнятості у виставах та репетиціях, зобов'язані щоденно особисто знайомитися з розкладом репетицій, поточним репертуаром, складом виконавців та можливими змінами в них. Ніхто з працівників не має права посилатися на незнання розкладу репетицій (пункт 5.9 Правил).

Вказаним пунктом Правил регламентовано, що при заміні, зокрема, складу виконавців, термінові і спеціальні виклики працівників проводяться режисерським управлінням до 14-30 год. через дошку оголошень режисерського управління, а після 14-30 год. - за телефоном. Спеціальне сповіщення учасників вистав та репетицій про їх зайнятість у них робиться режисерською частиною особисто кожному працівникові, зокрема, у випадку заміни вистави або репетиції та зміни у складі виконавців.

Наказом від 19 січня 2017 року № 13-к ОСОБА_4 звільнений із займаної посади через відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Стаття 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Аналіз наведених положень трудового законодавства дає підстави для висновку, що і догана, і звільнення за прогул є дисциплінарними стягненнями, які застосовуються за порушення трудової дисципліни.

Згідно із статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, а при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Встановивши, що проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності проведено з дотриманням вимог закону, а також те, що позивач вчинив прогул без поважних причин, що є одноразовим грубим порушенням трудової дисципліни та умов трудового договору, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про те, що трудовий договір від 16 серпня 2016 року позивач не укладав та не підписував не знайшли свого підтвердження, оскільки наказ, з яким позивач ознайомлений під розпис, містить посилання на строковий трудовий договір. До того ж жодних доказів на підтвердження цієї обставини матеріали справи не містять, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису у цьому договорі саме позивачу, стороною позивача не заявлялось.

За умовами пункту 3 трудового договору позивач зобов'язався, зокрема: виконувати роботу, передбачену цим договором, посадовою інструкцією, дотримуватись основоположних вимог творчої роботи, виконувати всі ролі за наказом керівництва театру у поточному репертуарі та у п'єсах, що репетируються; дотримуватись трудової і виконавської дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку театру; не відмовлятися від будь-яких ролей з текстом і без тексту в нових та діючих в репертуарі виставах, які доручає актору керівництво театру; брати участь у всіх репетиціях, виставах, концертах тощо, які призначаються роботодавцем; дотримуватись професійної етики, порядності і принциповості в роботі.

Підписання позивачем вищевказаного трудового договору є доказом ознайомлення його з предметом та усіма умовами, зокрема, і з Правилами, про що міститься окрема вказівка у договорі.

Також необґрунтованими є доводи касаційної скарги, що відповідач під час звільнення позивача діяв упереджено, порушив порядок застосування дисциплінарного стягнення, не врахував поважності причин відсутності позивача на репетиції 03 січня 2017 року протягом 2-х годин, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини за яких вчинено проступок, оскільки не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах судових рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. С. Висоцька С. П. Штелик