Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.09.2022 року у справі №2-3760/10
Постанова КЦС ВП від 12.06.2023 року у справі №2-3760/10
Ухвала КЦС ВП від 16.05.2018 року у справі №2-3760/10

Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

місто Київ

справа № 2-3760/10

провадження № 61-4907св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Міміно»,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Дніпровська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Міміно» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Максюти Ж. І., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, зустрічних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Міміно» (далі - ТОВ Фірма «Міміно», товариство), у якому просив стягнути з відповідача грошові кошти за договором про надання послуг у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 01 лютого 2010 року між ним та ТОВ Фірма «Міміно» укладений договір № 01/02 про надання послуг, за умовами якого він зобов`язався надати послуги з реєстрації права власності за товариством на нерухоме майно - будівлю та споруди кафе, а ТОВ Фірма «Міміно» зобов`язалося сплатити йому грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Фірма «Міміно» за договором про надання послуг, 01 лютого 2010 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ Фіра «Міміно» укладений договір поруки № 01-02-10, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалася солідарно відповідати за виконання товариством зобов`язань зі сплати йому грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідачі своїх зобов`язань за договором про надання послуг від 01 лютого 2010 року № 01/02 не виконали, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідачів грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

У квітні 2010 року ТОВ Фірма «Міміно» звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило визнати за ТОВ Фірма «Міміно» право власності на нерухоме майно, а саме будівлі та споруди кафе, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 01 лютого 2010 року між сторонами укладений договір про надання послуг з реєстрації права власності на нерухомий об`єкт. За умовами укладеного договору ТОВ Фірма «Міміно» зобов`язалося сплатити ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000,00 грн, а він, у строк до 01 березня 2010 року, зобов`язувався провести реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Посилаючись не те, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язань щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, товариство просило суд: визнати за ним право власності на нерухоме майно - кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати ТОВ Фірма «Міміно» таким, що правомірно набуло право власності на нерухоме майно - кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати право власності ТОВ Фірма «Міміно» на нерухоме майно - кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без введення об`єкту в експлуатацію.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 22 жовтня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ Фірма «Міміно» задоволено. Визнано за ТОВ Фірма «Міміно» право власності на будівлі та споруди кафе, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та складаються з: будівлі кафе літ. А-1, загальною площею 246,2 кв. м, прибудова літ. А-1, підсобна будівля літ. Д-1, загальною площею 8,4 кв. м, навіс літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, навіс літ. Е, навіс літ. Ж, навіс літ. З, навіс літ. И, навіс літ. Л, навіс з трапом літ. К, підпірна стінка №1, сходів з пантусом № 2, хвіртки № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, хвіртки № 6, підпірна стінка № 7, сходів № 8, хвіртки № 9, мостіння І. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У грудні 2021 року Дніпровська міська рада звернулася з апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного від 22 лютого 2022 року прийнято до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року, призначено справу до судового розгляду

на 13 квітня 2022 року.

Ухвала суду мотивована тим, що необхідні підготовчі дії пов`язанні з забезпеченням апеляційного розгляду справи, відповідно до вимог статті 365 ЦПК України, апеляційним судом проведено, а тому справа може бути призначена до судового розгляду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року. Зазначено: «Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року.

Поновити особі, яка не брала участі у справі - Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року.

Зупинити дію рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року до закінчення апеляційного провадження у справі».

Ухвала суду мотивована тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року фактично відкрито апеляційне провадження у справі, поновлено особі, яка не брала участі у справі - Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року та зупинено дію оскаржуваного рішення, проте в резолютивній частині не зазначено про відкриття апеляційного провадження, поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - Дніпровській міській раді на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року, та про зупинення дії вказаного судового рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ТОВ Фірма «Міміно» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 30 березня 2021 року, у якій заявник просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року у іншому складі суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року поновлено ТОВ Фірма «Міміно» строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що до постановлення ухвали

суду від 22 лютого 2022 року про призначення справи до розгляду, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про відкриття апеляційного провадження, ураховуючи, що апеляційна скарга Дніпровської міської ради двічі була залишена без руху ухвалами Дніпровського апеляційного суду

від 04 січня 2022 року та 25 січня 2022 року.

Надалі, в порушення норм процесуального права, апеляційний суд 30 березня 2022 року постановив ухвалу про виправлення описки, якою фактично змінив ухвалу від 22 лютого 2022 року про прийняття справи до провадження та призначення її до розгляду на ухвалу про відкриття провадження. Такі дії апеляційного суду суперечать висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження 61-7654св20) про те, що «описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».

Посилаючись на наведене, заявник просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року.

У липні 2022 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від Дніпровської міської ради, у якій заявник просив касаційну скаргу ТОВ Фірма «Міміно» залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ Фірма «Міміно» підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Питання відкриття апеляційного провадження урегульовано § 2 Глави IРозділу VЦПК України.

Згідно з частиною шостою статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частини третя, четверта статті 359 ЦПК України).

Згідно зі статтею 366 ЦПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2021 року Дніпровська міська рада, як особа, що не брала участі у справі, звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року, в частині вирішення зустрічних позовних вимог ТОВ Фірма «Міміно», та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 січня 2022 року у складі судді Бондар Я. М. апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду 13 січня 2022 року задоволено заяви суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П. про самовідвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2022 року справу призначено колегії суддів у складі: Ткаченко І. Ю. (суддя-доповідач), судді: Деркач Н. М., Пищида М. М.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у складі судді Ткаченко І. Ю. апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня

2022 року залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2022 року задоволено заяву про самовідвід судді Деркач Н. М.

Ухвалою Дніпровського апеляційного від 22 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Максюти Ж. І., Пищиди М. М. прийнято до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського районного суду Дніпропетровської області

від 22 жовтня 2010 року, призначено справу до судового розгляду

на 13 квітня 2022 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року виправлено описку в резолютивній частині ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, зазначено: «Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року.

Поновити особі, яка не брала участі у справі, Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року.

Зупинити дію рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року до закінчення апеляційного провадження у справі».

Ухвалу про виправлення описок апеляційний суд мотивував тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, фактично відкрито апеляційне провадження, поновлено особі, яка не брала участі у справі - Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року та зупинено дію оскаржуваного рішення, проте в резолютивній частині не зазначено про відкриття апеляційного провадження, поновлення строку на апеляційне оскарження та зупинення дії оскаржуваного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги ТОВ Фірма «Міміно», Верховний Суд вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі

№ 300/765/15-ц (провадження 61-7654св20) зазначено, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17 (провадження

№ 51-3635км19) Верховний Суд зазначив, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.

Апеляційний суд зазначених висновків не врахував, постановлячи ухвалу про виправлення описки, доповнив резолютивну частину ухвали суду

від 22 лютого 2022 року новими абзацами, якими фактично змінив її зміст, що не може вважатися опискою чи арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України.

Так, зі змісту ухвали апеляційного суду від 22 лютого 2022 року про прийняття до свого провадження та призначення справи до апеляційного розгляду вбачається, що в ній не вирішувалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження особі, яка не брала участі у справі - Дніпровській міській раді, оскільки в ній відсутні обґрунтування підстав поновлення такого строку, не зазначено, чи виконані заявником вимоги суду про усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати заявником судового збору, без вирішення яких суд не мав правових підстав приймати справу до свого провадження та призначати її до судового розгляду.

Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. З огляду на наведене, ухвалу суду від 22 лютого 2022 року про прийняття до свого провадження та призначення справи до судового розгляду також не можна вважати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Зміна змісту (суті) судового рішення у спосіб виправлення описки недопустима, оскільки це порушує принцип остаточності судового рішення та не відповідає завданням цивільного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому і своєчасному розгляді і вирішенні цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Аналізуючи наведене, ухвала Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 30 березня

2022 року підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 402 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Міміно» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко