Постанова

Іменем України

28 липня 2023 року

м. Київ

справа № 442/6779/20

провадження № 61-214св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_13.»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Дрогобицька міська рада Львівської області,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Дрогобицької міської ради на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2021 року в складі судді Курус Р. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_13.» (далі - ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Дрогобицької міської ради Львівської області про витребування земельних ділянок та майна з чужого незаконного володіння.

На обґрунтування позову зазначало, що фермерське господарство є правонаступником сільськогосподарського кооперативу «Газда», протягом 26 років здійснює відкрито, добросовісно і безперервно сільськогосподарську діяльність на земельній ділянці площею 18,9 га, на якій зокрема, розташований фруктовий сад.

У 1991 році було створено кооператив «Газда» та 05 травня 1991 року підписано договір про співпрацю з заводом «Граніт» № 50, за умовами якого кооператив мав право використовувати надані заводом засоби виробництва, а саме майно: корівник, склад з навісом, фінський будинок, а також 1500 фруктових дерев, що насаджені на даній земельній ділянці підсобного господарства, з правом їх викупу. У 1991 році завод почав розпродаж майна (непрофільних активів). У серпні та вересні 1991 року позивач сплатив вартість отриманого від заводу майна на загальну суму 11 262 рублів та отримав у власність вищезазначене майно, що підтверджено рішенням Львівського арбітражного суду від 27 лютого 1992 року у справі № 1/61.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року у справі № 3/61 встановлено, що фермерським господарством як правонаступником кооперативу «Газда» у передбачений чинним законодавством спосіб було набуто право постійного користування та володіння сільськогосподарською земельною ділянкою площею 18,9 га, на якій розміщено фруктовий сад та нерухоме майно позивача.

Межі зазначеної земельної ділянки встановлені по існуючій бетонній загорожі судовим виконавцем відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 16 грудня 1993 року.

Право постійного користування фермерським господарством вказаною земельною ділянкою підтверджено також витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13 березня 2019 року, яким встановлено, що ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» має у постійному користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 18,9 га в АДРЕСА_1 з цільовим призначенням «для обслуговування нежитлових будівель та багаторічних насаджень».

Разом з тим, рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1671 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_12 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0153, а у приватну власність ОСОБА_2 - земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0150.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 22 лютого 2018 року № 1107 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 710 кв. м на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0168, а у приватну власність ОСОБА_4 - площею 690 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0167.

Рішення сесії Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1659 передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0149, а у приватну власність ОСОБА_6 - площею 697 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0148.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 31 травня 2018 року № 1234 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку для ведення садівництва площею 600 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0154.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року було передано безоплатно у приватну власність відповідача ОСОБА_8 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0152.

Відповідачі ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали отримані ними земельні ділянки відповідачам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно.

На переданих відповідачам земельних ділянках на даний час розташовано орієнтовно по вісім одиниць дерев багаторічних фруктових насаджень, якими незаконно заволоділи останні. Оскільки земельні ділянки, отримані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були відчужені відповідачам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вони підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області проведено перевірку дотримання Дрогобицькою міською радою вимог чинного законодавства та виконання рішень судів, що набрали законної сили, якою було встановлено правомірність та законність набуття у постійне користування фермерським господарством земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18, 9 га, де розмішений фруктовий сад та майно, необхідне для ведення фермерського господарства.

У зв`язку з викладеним, ФГ «Газда Добродія ОСОБА_13.» просило позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року, позов ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» задоволено частково.

Скасовано:

підпункт 1.8 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради № 1671 від 22 липня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_12 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0153, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 1.5 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1671 від 22 липня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0150, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 1.3 пункту 1 рішення ХХХІV сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради №1107 від 22 лютого 2018 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 690 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0167, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 1.2 пункту 1 рішення ХХХІV сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради №1107 від 22 лютого 2018 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 710 кв. м на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0168, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 1.11 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1659 від 22 липня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 697 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0148, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 1.3 пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1659 від 22 липня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0149, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

підпункт 3.1 пункту 3 рішення ХХХVІІ сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради №1234 від 31 травня 2018 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 600 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0154, для ведення садівництва»;

підпункт 1.15 пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1720 від 23 вересня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у безоплатну власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0152, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»;

Витребувано від ОСОБА_2 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 709 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0150, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_3 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 710 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0168, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_4 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 690 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0167, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_7 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 710 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0154, з наявними на ній фруктовими насадженнями

Витребувано від ОСОБА_8 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 709 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0152, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_9 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 709 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0153, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_10 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 709 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0149, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

Витребувано від ОСОБА_11 на користь ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 697 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0148, з наявними на ній фруктовими насадженнями.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що право користування спірною земельною ділянкою виникло у позивача до 2004 року на підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року № 3/61, яке виконано у визначеному законом порядку (акт виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року № 3/61). Відповідно до пункту 2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Відповідно до пункту 10 статті 28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом є дійсними. Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що право користування земельною ділянкою площею 18,9 га ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13 », яке є правонаступником сільськогосподарського кооперативу «Газда», є дійсним.

Для проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою необхідна технічна документація, дозвіл на розроблення якої в силу вимог статті 55 Закону України «Про землеустрій» надається рішенням органу місцевого самоврядування. Разом з цим, заяви фермерського господарства про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою встановлення (відведення) меж спірної земельної ділянки не були належним чином розглянуті міською радою у визначеному законом порядку.

Сільськогосподарський кооператив «Газда», правонаступником якого стало МПП «Газда», а в подальшому ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13 » добровільно не відмовлялися від користування спірною земельною ділянкою, доказів припинення землекористування з інших підстав матеріали справи не містять.

Оскаржувані рішення сесій Дрогобицької міської ради Львівської області в частині передачі безоплатно у приватну власність відповідачам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суперечать вимогам частини п`ятої статті 116 ЗК України, а тому підлягають скасуванню.

З урахуванням того, що позивач набув право власності на сад, вирощений на спірній земельній ділянці, а також право постійного користування земельною ділянкою до винесення оскаржуваних рішень міської ради щодо цієї земельної ділянки, позов у частині витребування спірних земельних ділянок та наявних на ній фруктових насаджень (дерев) також підлягає задоволенню.

Вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за відповідачами задоволенню не підлягають, оскільки є неефективним способом захисту порушених прав позивача. Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідачів нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2021 року Дрогобицька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосуваннясудами першої та апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 12 грудня 2018 року в справі № 372/5635/13-ц, від 18 березня 2019 року в справі № 922/3312/17, від 24 липня 2019 року в справі № 182/2428/16-а, від 05 серпня 2019 року в справі № 156/1028/16-ц, від 03 вересня 2019 року в справі № 922/1224/18, від 11 грудня 2019 року в справі № 320/4938/17, від 01 вересня 2020 року в справі № 907/29/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також оскаржила судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суди не врахували, що ні позивач, ні сільськогосподарський кооператив «Газда» ніколи не отримували у користування земельну ділянку площею 18,9 га. Акт виконання рішення Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року у справі № 3/61, яким було зобов`язано виконком Дрогобицької міської ради виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку, не підтверджує виникнення права постійного користування на неї та не підміняє собою Державний акт на право постійного користування.

В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження перебування вказаної земельної ділянки у користуванні позивача та належності йому на праві власності нерухомого майна, яке б знаходилося на ній.

Сільськогосподарський кооператив «Газда» зобов'язаний був розробити технічну документацію на земельну ділянку, встановити межі в натурі і отримати акт на право постійного користування земельною ділянкою, чого зроблено ним не було.

Суди неправильно застосували Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого право постійного користування земельною ділянкою повинно посвідчуватися актом на право постійного користування земельною ділянкою. Вказаний закон не передбачав набуття права постійного користування на підставі правонаступництва.

Спірній земельній ділянці площею 18,9 га не присвоєно кадастровий номер, фактично її як окремого об`єкта нерухомого майна не існує, відсутні її межі, винесені в натурі тощо.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

13 травня 2022 року справа № 442/6779/20 надійшла до Верховного Суду.

ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у 1991 році створено кооператив «Газда», засновником якого був ОСОБА_13 , та 05 травня 1991 року між кооперативом «Газда» та заводом «Граніт» було укладено договір про співпрацю № 50, згідно з яким кооператив мав право використовувати надані заводом засоби виробництва, а саме, корівник, склад із навісом, фінський будинок, а також 1500 фруктових дерев, що насаджені на даній земельній ділянці підсобного господарства, з правом їх викупу.

У серпні та вересні 1991 року ОСОБА_13 сплатив вартість отриманого від заводу майна на загальну суму 11 262 рублів.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 27 лютого 1992 року у справі № 1/61, з урахуванням уточнень, викладених в ухвалі цього суду від 25 листопада 1996 року, визнано право власності кооперативу «Газда» на основні засоби виробництва згідно з договором від 05 травня 1991 року № 50, серед яких: будівлі (корівник, склад із навісом, нежитлова будівля) і 515 фруктових дерев.

Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 02 лютого 1993 року у справі № 3/61 зобов`язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності. На примусове виконання цього рішення суду видано наказ.

Ухвалою від 22 червня 1993 року Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину свого рішення та зобов`язав Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_4 , заводом «Граніт» і автодромом ДТСО України.

Відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року воно виконане в передбаченому законом порядку. Додатком до акту є викопіювання з плану міста Дрогобича з позначенням місцезнаходження та площі земельної ділянки.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2006 року у справі № 1/454-29/203 роз`яснено, що оскільки ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» як правонаступник має у власності сад, розташований на спірній земельній ділянці, дане господарство має право на постійне користування такою земельною ділянкою.

З наданої Управлінням Держкомзему у місті Дрогобичі інформації вбачається, що відповідно до Державної статистичної звітності станом на 28 січня 2010 року за кооперативом «Газда» рахувалося 18,9 га земель (під багаторічними насадженнями 18 га, під будівлями 0,9 га); станом на 2015-2016 роки за ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13 » рахувалася земельна ділянка у такій самій площі. Зазначене підтверджується витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» протягом 2013-2015 років неодноразово зверталося до Дрогобицької міської ради Львівської області із заявами про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1 , з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акта про виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року № 3/61 та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби.

Рішенням XI сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради від 08 липня 2016 року ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки згідно з поданими заявами від 02 і 17 липня 2013 року, 07 квітня 2014 року, 11 липня 2014 року, 05 серпня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, 30 листопада 2015 року, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2016 року у справі № 442/2708/16-а визнано протиправною діяльність Дрогобицької міської ради Львівської області щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки площею 18,9 га на АДРЕСА_1 для проведення реєстраційних дій права постійного землекористування.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року у справі № 442/6255/16-а, яка набрала законної сили, скасовано рішення сесії Дрогобицької міської ради Львівської області від 08 липня 2016 року № 315 щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1 , з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акта виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування нею.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1671 було передано безоплатно у приватну власність відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зокрема: ОСОБА_1 площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0153; ОСОБА_2 , площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0150.

Згідно витягу з рішення сесії Дрогобицької міської ради від 22 лютого 2018 року № 1107 ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 710 кв. м на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0168, а ОСОБА_4 - площею 690 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0167.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 22 липня 2015 року № 1659 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0149, а у приватну власність ОСОБА_6 - площею 697 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0148.

Рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 31 травня 2018 року № 1234 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 600 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0154.

Згідно витягу з рішення сесії Дрогобицької міської ради від 23 вересня 2015 року було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_8 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 709 кв. м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0152.

В подальшому ОСОБА_1 відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:028:0153 ОСОБА_9 , ОСОБА_6 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:028:0148 ОСОБА_11 , а ОСОБА_14 відчужив належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4610600000:01:028:0149 ОСОБА_10 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Вирішуючи спір у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ФГ «Газда» Дободія ОСОБА_13 » набуло право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 18,9 га на підставі рішення арбітражного суду від 18 грудня 1993 року, тобто до 2004 року, а також мало у власності сад (багаторічні насадження) і будівлі, що розташовані на цій земельній ділянці, а тому надання у власність такої ділянки (повністю чи в частині) іншим особам без попереднього вилучення її у ФГ «Газда» Дободія ОСОБА_13 » не могло бути здійснено.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Згідно з частиною третьою статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Частиною десятою статті 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом).

Тобто для реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, що належала сільськогосподарському кооперативу «Газда», фермерському господарству була необхідна технічна документація із землеустрою, дозвіл на розроблення якої надається рішенням органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі № 442/6255/16-а встановлено, що ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» було користувачем спірної земельної ділянки, неодноразово зверталося до органу місцевого самоврядування з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_1 та присвоєння кадастрового номера для проведення подальшої реєстрації права постійного користування нею, проте такі заяви не були належно розглянуті міською радою у передбачений законом спосіб, що й стало підставою для скасування рішення сесії Дрогобицької міської ради Львівської області від 08 липня 2016 року № 315 про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га.

Частинами першою та четвертою статті 30 ЗК України 1990 року передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу, зокрема державними актами.

На підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від 27 лютого 1992 року у справі № 1/61, з урахуванням уточнень, викладених в ухвалі цього суду від 25 листопада 1996 року, за кооперативом «Газда» визнано право власності на основні засоби виробництва згідно з договором від 05 травня 1991 року № 50, серед яких: будівлі (корівник, склад із навісом, нежитлова будівля) і 515 фруктових дерев, які насаджені на спірній земельній ділянці.

Багаторічні насадження - це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною третьою статті 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї земельної ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Аналогічні норми закріплені в частині другій статті 79 ЗК України.

Верховний Суд України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-14цс15 дійшов висновку, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною цієї земельної ділянки.

Встановивши, що сільськогосподарський кооператив «Газда», правонаступником якого стали МПП «Газда», а надалі ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.», відповідно до рішень арбітражного суду та акта виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року у справі № 3/61, набув у власність сад (багаторічні насадження), будівлі та споруди на спірній земельній ділянці площею 18,9 га, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач набув і право користування зазначеною земельною ділянкою.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття міською радою оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування) земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені статтею 141 ЗК України. Зокрема, а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Судами встановлено, що ані сільськогосподарський кооператив «Газда», ані МПП «Газда» та ФГ «Газда» Добродія ОСОБА_13.» добровільно не відмовлялися від користування спірною земельною ділянкою, а тому з наведеної підстави припинення постійного користування земельною ділянкою не відбулося.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (стаття 21 ЦК України).

Згідно зі статтею 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, встановивши, що оскаржувані рішення сесій Дрогобицької міської ради Львівської області в частині передачі безоплатно у приватну власність відповідачам земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, було прийнято Дрогобицькою міською радою всупереч вимогам частини п`ятої статті 116 ЗК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу Дрогобицької міської ради залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дрогобицької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко