Історія справи

Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2-914/10

провадження № 61-13244св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи»,

боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 , на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року у складі судді Маргитич О. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Куштан Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст скарги

У лютому 2019 року Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Мукачівський міський відділ ДВС) звернувся з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечних договорів.

Заява мотивована тим, що 25 січня 2011 року до Мукачівського міського відділу ДВС надійшов на виконання виконавчий лист за № 2/914/10, виданий 28 грудня 2010 року на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду у справі за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 2 211 285,31 грн та судових витрат.

27 січня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження зареєстровано в АСВП за № 23967909.

09 грудня 2016 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Виконавчий лист з постановою про повернення виконавчого документу були направлені товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»). Під час пересилки виконавчі документи втрачено.

На час звернення до суду судове рішення не виконано.

Заявник просив видати дублікат виконавчого листа № 2-914, виданий 28 грудня 2010 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою погашення заборгованості на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в розмірі 2 211285,31 грн та судових витрат у розмірі 865 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, заяву начальника Мукачівського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Медвідь І. М., про видачу дубліката листа задоволено.

Видано дублікат виконавчого листа на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 листопада 2010 року по справі за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Ужгород» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат.

Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист було втрачено при пересилці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року, постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повідомив її про розгляд справи 11 березня 2019 року, порушив строк розгляду справи. Суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, провів судове засідання у відповідності до частини третьої статті 433 ЦПК України «Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання». Строк пред`явлення до виконання, після переривання, встановлений з дня закінчення строку дії відповідної заборони, тобто тільки після припинення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Суд не з`ясував факт втрати при пересилці виконавчого листа. За одним і тим же самим предметом спору щодо заборгованості за договором про іпотечний кредит № 64/8-07 від 31 травня 2007 року видано два виконавчих документа.

Доводи особи, яка подала заяву про приєднання до касаційної скарги

05 липня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду заяву про приєднання до касаційної скарги, у якій просить ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 не був повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції 11 березня 2019 року.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не подано.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-914/10, витребувано справу з суду першої інстанції, зупинено виконання ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року прийнято заяву ОСОБА_2 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року.

У березні 2020 року матеріали цивільної справи № 2-914/10 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає доводи касаційної скарги та заяви про приєднання до касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини шостої статті 223 ЦПК України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2019 року була прийнята та призначена до розгляду заява Мукачівського міського відділу ДВС на 04 березня 2019 року (т. 3 арк. спр. 146).

04 березня 2019 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перенесення справи на іншу дату (т. 3 арк. спр. 148).

04 березня 2019 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про перенесення судового засідання на іншу дату (т. 3 арк. спр. 152).

В матеріалах справи містяться довідка від 04 березня 2019 року № 6/303/48/19, у якій зазначено, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався, а також лист про відкладення справи на 11 березня 2019 року 14 год. 00 хв. (т. 3, арк. спр.154, 155). Ухвала про відкладення справи судом не приймалась.

Відомості про отримання повістки на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розгляд справи 11 березня 2019 року в матеріалах справи відсутні.

Тобто, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були належним чином повідомлені про розгляд справи судом першої інстанції 11 березня 2019 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що вона обґрунтовувала свою апеляційну скаргу такою підставою.

Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що зазначене порушення є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 , дають підстави для висновку про те, що судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене без додержання норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 400, 411 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєднався ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати.

Справу № 2-914/10передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук