Історія справи

Постанова КЦС ВП від 27.12.2023 року у справі №344/13652/21
Постанова КЦС ВП від 27.12.2023 року у справі №344/13652/21
Постанова від 05.02.2024 року у справі №344/13652/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 344/13652/21

провадження № 61-8032св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мамедова Андрія Вагіфовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2023 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із позовом про відшкодування збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 березня 2018 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір № 15/03/2018 від 15 березня 2018 року згідно із пунктом 1.1. якого, постачальник зобов`язується у терміни та на умовах, визначених у цьому Договорі, виготовити та змонтувати дерев`яні конструкції та виконати додаткові роботи у відповідності до переліку матеріалів робіт. Перелік матеріалів робіт є Додатком № 1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Загальна ціна дерев`яних конструкцій та додаткових робіт, згідно з пункту 3.1 Договору, складає 1 281 400,00 грн без ПДВ.

Позивач на виконання договірних зобов`язань 15 березня 2018 року сплатив більше ніж 60% від загальної ціни дерев`яних конструкцій та додаткових матеріалів в сумі 770 590,00 грн, в строки, передбачені пунктом 3.3.1 Договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 15 березня 2018 року. У подальшому 21 червня 2018 року сплатив 30% від загальної вартості продукції в сумі 385 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 21/06 від 21 червня 2018 року. 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 сплатив решту грошових коштів в розмірі 110 730,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру 31/08 від 31 серпня 2018 року. Загальна вартість здійснених позивачем платежів на виконання договору складає 1 266 320,00 грн. У відповідності до пункту 2.1 Договору постачальник починає монтажні роботи згідно Договору та Додатку 1 до Договору не пізніше 60 робочих днів та здійснює їх протягом 170 робочих днів з моменту виконання замовником пункту 3.3.1 Договору. Ураховуючи зазначені обставини, у відповідача виник обов`язок надати для затвердження замовнику технічне завдання, складене конструкторським персоналом постачальника, розпочати монтажні роботи не пізніше 13 червня 2018 року (із врахуванням неробочих днів 9 квітня 2018 року, 01 травня 2018 року, 09 травня 2018 року та 28 травня 2018 року; здійснити монтажні роботи до 19 листопада 2018 року (із врахуванням неробочих днів 28 червня 2018 року, 24 серпня 2018 року та 15 жовтня 2018 року). Проте, ні до 19 листопада 2018 року, ні на час звернення із вказаним позовом до суду відповідач до виконання взятих на себе зобов`язань за договором не приступив, технічне завдання для затвердження ОСОБА_1 не надав, роботи з виготовлення та монтажу дерев`яних конструкцій не виконав.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором у позивача виникло право відмовитись від договору та вимагати відшкодування відповідачем збитків у розмірі 1 266 320,00 грн. Окрім цього, згідно пункту 5.2 договору уразі прострочення постачальником терміну передачі дерев`яних конструкцій замовнику, визначеного пунктом 2.1 договору, постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,25 подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення передачі дерев`яних конструкцій від ціни дерев`яних конструкцій, визначеної в договорі, термін передачі яких прострочено, за кожний день прострочення передачі. Таким чином додатково відповідач має сплатити на користь позивача пеню за період з 28 липня 2020 року по 28 липня 2021 року в розмірі 115 326,00 грн. Позивач як замовник робіт з виготовлення та передачі дерев`яних конструкцій є споживачем даних послуг, а відповідач їх виконавцем, а тому вважає, що до виниклих правовідносин слід застосувати Закон України «Про захист прав споживачів». Позивач визначив пеню згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 1 076 372,00 грн. Окрім того зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в загальному розмірі 118 444,29 грн. Інфляційне збільшення боргу складає 247 775,65 грн, сума боргу з інфляцією складає 1 514 095,65 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив із того, що позивачем не доведені обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39 500 грн та витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 25 000 грн.

Суд першої інстанції вирішуючи під час ухвалення додаткового рішення питання розподілу судових витрат, виходячи з положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про необхідність їх стягнення з позивача, оскільки відмовив в задоволенні його позову.

Короткий зміст судових апеляційного суду

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мамедов А. В. - залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильними є висновки місцевого суду про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем умов договору.

Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено надання адвокатом Щадей Н. В. професійної правничої допомоги фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , розмір понесених витрат є обґрунтованим та співмірним із заявленими позовним вимогами.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У червні 2023 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - Мамедов А. В. подав касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2023 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень представник ОСОБА_1 - Мамедов А. В. зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 642/4198/19, від 27 січня 2021 року у справі № 753/13197/18, від 20 квітня 2021 року у справі № 905/411/17, від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, від 25 жовтня 2022 року у справі № 307/2175/15-ц, та вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Щадей Н. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що зміст касаційної скарги фактично зводиться до незгоди позивача з висновками судів попередніх інстанцій та переоцінки доказів, наявних у справі. Зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження вимог позивача, у свою чергу відповідач надав докази, якими спростовано позицію позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 344/13652/21 з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 15 березня 2018 року між ОСОБА_1 (замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір № 15/03/2018.

Судом встановлено, що обсяг робіт та матеріалів сторонами договору погоджено у Додатку № 1 та відповідно до технічного завдання.

Сторони погодили, що загальна ціна дерев`яних конструкцій та додаткових робіт згідно з пунктом 3.1 Договору складає 1 281 400,00 грн без ПДВ.

Позивач на виконання умов договору 15 березня 2018 року сплатив 770 590,00 грн, 21 червня 2018 року сплатив 385 000,00 грн та 31 серпня 2018 року сплатив 110 730,00 грн, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Згідно з пунктом 5.2 Договору у разі прострочення Постачальником терміну передачі дерев`яних конструкцій Замовнику, визначеного пунктом 2.1 Договору, Постачальник сплачує на користь Замовника пеню у розмірі 0,25 подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення терміну передачі дерев`яних конструкцій від ціни дерев`яних конструкцій, визначеної у Договорі, термін передачі яких прострочено, за кожний день прострочення передачі.

Архітектором складений ескізний проект індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 .

Як встановлено з інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 24 вересня 2021 року, земельна ділянка кадастровий номер 1822083200:06:001:0691 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0999 га, за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 .

Згідно з товарно-транспортною накладною від 24 липня 2018 року автомобільним перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 вантажоодержувачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було доставлено в пункт розвантаження за адресою: АДРЕСА_1 вантаж масою брутто 20 т. будівельні матеріали на суму 87 388,60 грн.

31 серпня 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 складено акт наданих послуг (виконаних робіт) № 1, про надання послуг будівництва згідно Договору № 15/03/2018 від 15 березня 2018 року ( АДРЕСА_1 ), загальна вартість робіт (послуг) склала 1 266 320,00 грн. На зазначеному акті міститься відмітка про те, що замовник ( ОСОБА_1 ) від підписання акту відмовився.

05 жовтня 2022 року за № 1/22 судовим експертом Шиптур Р. М. складено висновок експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження згідно заяви ОСОБА_2 . Експертом встановлено, що на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 наявні об`єкти нерухомого майна (капітальні будівлі): 1. Одноповерхова будівля прямокутної форми, з односкатним дахом, покрівля - єврорубероїд, поштукатурена і пофарбована в сірий і білий кольори, наявні металопластикові вікна і вхідні двері. З бічного фасаду будівлі влаштована дерев`яна тераса. 2. Ліворуч від основної розташована одноповерхова будівля прямокутної форми, з односкатним дахом, покрівля - єврорубероїд, поштукатурена і пофарбована в сірий і білий кольори, наявні металопластикові вікна і двері, гаражні ворота.

Установлено, що будівельні об`єкти були побудовані в період квітня 2018 року по жовтень 2018 року. Графічна частина об`єктів забудови, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер №1822083200:06:001:0691 відповідає ескізному проекту «Індивідуальний житловий будинок» за адресою: АДРЕСА_1 .

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Статтею 844 ЦК України, визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з виконання підрядних робіт за якими відповідач зобов`язався виготовити та змонтувати дерев`яні конструкції та виконати додаткові роботи у відповідності до переліку матеріалів робіт, а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач взагалі не приступав до виконання і не виконав своїх договірних зобов`язань щодо проведення робіт з виготовлення та монтажу дерев`яних конструкцій за договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з висновку експертного дослідження за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1/22 від 05 жовтня 2022 року на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 наявні дві будівлі, зовнішній вигляд яких (фасад, дизайн) відповідають Ескізу наданому відповідачем, та вказані будівлі споруджені в період з квітня по жовтень 2018 року.

Відповідно до статті 853 ЦК України, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відтак, договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: правовідношення, в якому виконавець має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Судами попередніх інстанцій надано відповідну правову оцінку договору підряду 15 березня 2018 року, укладеному між ОСОБА_1 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Судами попередніх інстанцій вірно зазначено про те, що вищевказаним договором підряду визначено порядок вирішення спорів між його сторонами. Разом із цим, протягом усього періоду виконання робіт ОСОБА_1 не пред`являв зауважень чи претензій відповідно до умов укладеного договору щодо строків виконання робіт, їх обсягу та якості.

Виконавши свої договірні зобов`язання, фізична особа-підприємець направив замовнику акт виконаних робіт від 31 серпня 2018 року для підписання, проте замовник від підпису вказаного акту відмовився, обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором, не надав.

У спірних правовідносинах фізична особа-підприємець ОСОБА_2 довів, що виготовив та змонтувати дерев`яні конструкції замовнику відповідно до договору від 15 березня 2018 року, зазначені роботи виконано в повному обсязі відповідно до акта виконаних робіт від 31 серпня 2018 року, підписаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та запропонованого для підписання ОСОБА_1 , який від указаного відмовився, пояснень з приводу відмови виконавцю не надав.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на виконання своїх зобов`язань виконав обумовлені договором роботи. ОСОБА_1 фактично ухилився від прийняття робіт у встановленому договором поряду, не заявляв про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття. Звернувшись до суду з позовом, позивач наполягав на тому, що у порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач не приступив до виконання замовлення, будь-які роботи не зробив.

Із цих підстав суди обґрунтовано вважали недоведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про наявність підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь збитки за невиконання умов договору.

Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій та пені за невиконання умов договору також не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами невиконання фізичною особою-підприємцем умов укладеного між ними договору.

Щодо оскарження додаткових рішень по справі

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із вимогами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами розгляду справи відповідно до пункту 2 частини другої, третьої статті 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів. Які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 134-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У справі, яка переглядається, установлено, що інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в суді першої інстанцій представляла адвокат Щадей Н. В. на підставі договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2021 року № 2021/09-12. Відповідно до додатку № 1 від 20 вересня 2021 року до вказаного договору вартість послуги з представництва інтересів клієнта під час розгляду в суді першої інстанції у справі № 344/13652/21 у 5 судових засіданнях з урахування всіх необхідних для проведення заходів чи підготовки процесуальних документів становить 20 000,00 грн, вказана вартість послуг є фіксованою та не залежить від обсягу наданих послуг щодо захисту інтересів клієнта в суді першої інстанції. Вартість представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції у всіх наступних засіданнях (у разі, якщо їх більше 5) становить 1 500.00 грн не залежно від тривалості вказаного засідання.

Згідно пункту 2 акту вартість послуг, щодо складення процесуальних документів, зазначених в підпунктах 1-5 пункту 1 та представництво інтересів у 5 судових засіданнях, зазначених в підпункті 6 пункту 1, відповідно до пункту 5 додатку 1 до договору становить 20 000,00 грн. Вартість послуг з представництва інтересів клієнта в судових засіданнях, зазначених в підпункті 6 пункту 1 (13 судових засідань), відповідно до пункту 6 додатку до договору становить 19 500 грн.

Згідно платіжної інструкції № 103 від 23 лютого 2023 року відповідачем оплачено вартість послуг адвоката в розмірі 39 500 грн.

При вирішенні питання про стягнення із ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді першої інстанції, місцевий суд провів належну оцінку наданих на підтвердження понесення таких витрат доказів у їх сукупності, врахувавши характер виконаної адвокатом Щадей Н. В. роботи, застосував критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та значимості такий дій у справі, дійшов правильного висновку про стягнення із ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 39 500 грн.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України, до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи відносяться також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Установлено, що 26 вересня 2022 року між замовником ОСОБА_2 та виконавцем фізичною особою-підприємцем судовим експертом Шиптур Р. М. укладено договір № 1/22 відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати для замовника послуги, а саме проведення будівельно-технічної експертизи. Вартість послуг даного договору складає 25 000,00 грн (пункт 2.1 договору).

Згідно платіжного доручення № 23 від 30 вересня 2022 року відповідачем оплачено фізичній особі-підприємцю Шиптур Р. М. 25 000,00 грн за проведення будівельно-технічної експертизи згідно договору № 1/22 від 26 вересня 2022 року.

Місцевий суд, керуючись положеннями пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, врахувавши надані відповідачем докази про сплату судових витрат, дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця вартість послуг, пов`язаних із залученням експерта в розмірі 25 000,00 грн.

Також установлено, що представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Щадей Н. В. на підставі договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2021 року № 2021/09-12.

Відповідно до додатку № 2 від 04 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги № 2021/09-12 від 20 вересня 2021 року вартість представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції з урахуванням всіх необхідних для проведення заходів чи підготовки процесуальних документів становить 20 000, 00 грн.

Згідно копії платіжної інструкції № 155 від 04 травня 2023 року, відповідачем оплачено 20 000,00 грн згідно договору про надання правової допомоги № 2021/09-12 від 20 вересня 2021 року та Додатку № 2 від 04 квітня 2023 року.

Апеляційний суд. враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать правовим позиція Верховного Суду та Верховного Суду України, на які заявник посилався у касаційній скарзі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору. Судами першої та апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мамедова Андрія Вагіфовича , залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2023 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 березня 2023 року, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун