Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.08.2018 року у справі №572/3066/17

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 572/3066/17

провадження № 61-41416св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради,

представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представник відповідачів - адвокат Шкода Павло Васильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником - адвокатом Шкодою Павлом Васильовичем, на постанову апеляційного суду Рівненської області у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С. від 27 червня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, спричинених не укладанням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювали будівництво індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1, а тому відповідно до вимог Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law10~) та рішення Сарненської міської ради від 27 грудня 2012 року № 996 зобов'язані внести кошти у розмірі 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта нежитлових будівель та споруд - в якості пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни. Оскільки відповідачами було порушено вказане зобов'язання, вони мають відшкодувати Сарненській міській раді збитки у вигляді упущеної вигоди у сумі ~money0~

Крім цього зазначив, що правовідносини, які виникли між Сарненською міською радою та відповідачами не є договірними, а виникають безпосередньо із норм ~law11~, який зобов'язує забудовників приймати участь у розвитку інфраструктури м. Сарни шляхом здійснення пайового внеску.

На підставі викладеного просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь міського бюджету м. Сарни ~money1~ збитків у вигляді упущеної вигоди, спричинених не укладанням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни, а також понесені позивачем судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для відшкодування збитків Сарненській міській раді немає, оскільки договору, який мав передбачати відповідальність забудовників сторонами укладено не було і позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволено.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 27 лютого 2018 року скасовано, позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь міського бюджету м. Сарни збитків у вигляді упущеної вигоди, спричинених не укладанням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни за будівництво індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1 в сумі ~money2~ Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ухилення замовників будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством, що призвело до недоотримання Сарненською міською радою відповідної суми коштів на розвиток міста, та охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідачі звільнені від сплати коштів пайової участі на підставі ~law12~, оскільки будівництво індивідуальних гаражів є фактично будівництвом об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Крім того, шкода Сарненській міській раді у вигляді несплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни взагалі відсутня. Крім того, між сторонами не було укладено договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Сарни, що виключає обов'язок відповідачів сплатити кошти пайової участі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 572/3066/17 з Сарненського районного суду Рівненської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 11 серпня 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали до Сарненської міської ради повідомлення про початок підготовчих і будівельних робіт з побудови індивідуальних гаражів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

17 жовтня 2014 року Інспекцією державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за № РВ 083142900468, а саме, будівництво індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1.

12 грудня 2014 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєструвало декларацію № РВ 143143460547 про готовність до експлуатації об'єкта будівництва - індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1, замовниками зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Кошторисна вартість об'єкта складає 2 894,95 тис. грн.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявою щодо укладення договору про пайову участь до Сарненської міської ради чи до її виконавчого комітету не зверталися та відповідного договору не укладали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, з цивільним позовом до фізичних осіб про стягнення збитків, завданих ухиленням замовників будівництва від установленого законом обов'язку укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та сплатити кошти (внесок).

Згідно із ~law13~ замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом положень ~law14~ порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до ~law15~.

На виконання ~law16~ Порядком урегульовано організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни та укладання договорів про пайову участь.

Зокрема, пунктом 1.2 Порядку встановлено, що замовник, який має намір укласти договір про пайову участь, зобов'язаний взяти участь у створенні інфраструктури м. Сарни. Така пайова участь (внесок) полягає у перерахуванні замовником після прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію до міського бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ~law17~ договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За змістом ~law18~ порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до ~law19~. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; та визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

При цьому в пунктах 3.1 і 3.2 Порядку встановлено, що лист-згода замовника сплатити пайовий внесок є обов'язковим документом при наданні вихідних даних та/або прийнятті виконавчим комітетом Сарненської міськради рішення про надання дозволу на проектування та будівництво. Листом-згодою замовник бере на себе зобов'язання в подальшому при будівництві об'єктів містобудування взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та вчасно, не пізніше ніж за 15 робочих днів до введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, подати до Сарненської міськради звернення про укладення договору про пайову участь.

Таким чином, ~law20~ і зазначеним Порядком установлено, що саме на замовника покладено обов'язок взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури цього населеного пункту шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є теж є обов'язком замовника.

Такі висновки за подібних правовідносин викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 572/2848/17 (касаційне провадження № 14-122цс19).

Замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (~law21~).

З обставин, установлених судами у цій справі, замовниками будівництва індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідачі не уклали договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни, що свідчить про їх бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Установивши, що неправомірна бездіяльність відповідачів щодо їх обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням останніх до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Сарненська міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди (збитків), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення такої суми у судовому порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновком суду апеляційної інстанції, неправильного розуміння заявниками вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом апеляційної інстанції, були предметом перегляду судом та не знайшли свого підтвердження.

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану представником - адвокатом Шкодою Павлом Васильовичем, залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Рівненської області від 27 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун