Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.03.2023 року у справі №357/12106/20
Постанова КЦС ВП від 27.06.2024 року у справі №357/12106/20
Постанова КЦС ВП від 15.03.2023 року у справі №357/12106/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року

м. Київ

справа № 357/12106/20

провадження № 61-10843св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_5 , Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), у якому просили суд стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь кожного з позивачів по 14 169,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 196 179,79 грн на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю. Також просили стягнути

з ОСОБА_5 на користь кожного з позивачів по 285 831,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з нього на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , шкоду, завдану смертю його батька ОСОБА_6 , в розмірі 5 155,10 грн щомісяця, починаючи з 07 лютого 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивований тим, що 07 лютого 2020 року водій автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_5 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який перетинав проїзну частину дороги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_6 отримав травми та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

За цим фактом Білоцерківський ВП ГУНП в Київській області вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

Постановою від 29 липня 2020 року закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю у діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.

Під час стаціонарного лікування ОСОБА_6 було витрачено грошові кошти в розмірі 196 179,79 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», тому витрачені на лікування кошти підлягають сплаті страховою компанією на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю.

Окрім того, внаслідок ДТП позивачам було заподіяно моральну шкоду, вони зазнали тяжкого душевного болю, пережили сильне емоційне потрясіння.

Оскільки відповідальність за моральну шкоду несе страховик у межах страхового ліміту, різниця підлягає відшкодуванню за рахунок

ОСОБА_5 .

До дня смерті ОСОБА_6 працював у ПрАТ «Росава» та відповідно до довідок про нараховану заробітну плату його середньомісячний заробіток (дохід) становив 15 465,29 грн.

Ураховуючи норми статей 1194 1202 ЦК України, з ОСОБА_5 на користь малолітнього ОСОБА_2 підлягає стягненню 783 575,20 грн щомісячними платежами до досягнення повноліття на відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_6

Суди розглядали справу неодноразово.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , та на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн на кожного.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5 відмовлено.

Стягнено з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 196 179,79 грн на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров`ю.

Стягнено з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рахунок моральної шкоди по 14 169,00 грн на кожного.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи вимоги до страхової компанії, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність вини та закриття кримінального провадження стосовно водія забезпеченого транспортного засобу не звільняє страховика від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Оскільки шкода, пов`язана зі смертю потерпілого ОСОБА_6 , була заподіяна володільцем автомобіля «ВАЗ 21099» ОСОБА_5 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», позовні вимоги до страхової компанії є обґрунтованими.

ОСОБА_5 як особа, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, повинен нести відповідальність за заподіяну моральну шкоду незалежно від його вини.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд урахував відсутність вини ОСОБА_5 у смерті ОСОБА_6 і ту обставину, що загиблий порушив Правила дорожнього руху, виходячи з принципу розумності та справедливості і з урахування майнового, сімейного стану ОСОБА_5

і тієї обставини, що він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода, стягнув на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди (з урахуванням сплаченої на її користь ОСОБА_5 суми в розмірі 10 000,00 грн), а на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Оскільки смерть ОСОБА_6 настала не з вини ОСОБА_5 , відповідач не повинен відшкодовувати малолітньому ОСОБА_2 шкоду, завдану смертю батька.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди та щомісячних платежів на відшкодування шкоди, завданої смертю батька, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шкоду, завдану смертю батька, в розмірі 1 000,00 грн щомісяця, починаючи з 19 березня

2020 року і до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки ДТП сталася внаслідок грубої необережності потерпілого ОСОБА_6 , моральна шкода, стягнена на користь позивачів зі страхової компанії в розмірі по 14 169,00 грн кожному, є достатньою і такою, що відповідатиме принципу розумності та справедливості, а стягнення її також із ОСОБА_5

є необґрунтованим та спричинить надмірний тягар відповідальності особи, чия вина у вчиненні ДТП встановлена не була.

На день смерті ОСОБА_6 , який загинув внаслідок ДТП, у нього на утриманні перебував малолітній син ОСОБА_2 , який відповідно до статті 1200 ЦК України має право на відшкодування шкоди, завданої втратою годувальника.

Оскільки ОСОБА_5 має на утриманні двох дітей, на яких сплачує аліменти у розмірі 1/2 доходу, середній розмір якого за останній рік становить 4 939,00 грн, апеляційний суд дійшов висновку, що сума відшкодування, заявлена позивачем, підлягає зменшенню з урахуванням статті 1202 ЦК України до 1 000,00 грн на місяць.

Рішення суду першої інстанції в частині вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому апеляційним судом не переглядалося.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в частині вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , про стягнення з ОСОБА_5 шкоди, завданої смертю потерпілого, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в частині вимог ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди залишено без змін.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що апеляційний суд встановивши, що ДТП сталася внаслідок грубої необережності потерпілого ОСОБА_6 , дійшов правильного висновку, що стягнена на користь кожного з позивачів сума грошових коштів в розмірі 14 169,00 грн з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на відшкодування моральної шкоди

є достатньою і такою, що відповідає принципу розумності та справедливості.

Верховний Суд також зазначив, що, вирішуючи спір в частині відшкодування на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина

ОСОБА_2 , шкоди, завданої смертю батька, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про її стягнення з ОСОБА_5 у визначеному розмірі, оскільки шкода, завдана смертю потерпілого, підлягає відшкодуванню страховиком на підставі пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах ліміту страхового відшкодування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від

31 травня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення

з ОСОБА_5 шкоди, завданої смертю батька, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Стягнено з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»на користь

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_2 , шкоду, завдану смертю батька, у розмірі 5 155,10 грн щомісяця, починаючи з 19 березня

2020 року і до досягнення ОСОБА_2 вісімнадцяти років.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що шкода, завдана смертю потерпілого, підлягає відшкодуванню страховиком на підставі пункту 27.2 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах ліміту страхового відшкодування. Щодо визначення розміру та порядку відшкодування шкоди апеляційний суд виходив із частин першої, другої статті 1200 і частини першої статті 1202 ЦК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

19 липня 2023 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій з урахуванням уточненої редакції просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 червня

2023 року та залишити в силі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року в частині, що стосується заявлених вимог до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Касаційна скарга мотивована тим, що відшкодування шкоди, пов?язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров?ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду. Вказує, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не було повідомлено про місце, час і дату розгляду апеляційної скарги.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі

№ 208/4598/21, від 16 лютого 2022 року у справі № 554/3246/18,

від 15 березня 2023 року у справі № 357/12106/20, від 17 липня 2019 року

у справі № 556/1514/16-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20,

від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, від 21 лютого 2018 року

у справі № 752/4758/16-ц, від 29 серпня 2019 року у справі № 301/1360/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2021 року у справі

№ 569/13962/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

28 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128 130 ЦПК України.

Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка,

а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час

і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу

в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)

від 15 травня2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2023 року призначено справу до розгляду на 15 травня 2023 року о 11:00 год з повідомленням учасників справи.

11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд на електронну адресу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (reception@kniazha.ua) направив судову повістку-повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 15 травня

2023 року о 11:00 год (т. 2, а. с. 141).

Згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 15 травня 2023 року, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв?язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, протокол судового засідання не вівся (т. 2, а. с. 147).

18 травня 2023 року Київський апеляційний суд на електронну адресу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (reception@kniazha.ua) направив судову повістку-повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 29 травня

2023 року о 11:20 год (т. 2, а. с. 148).

Згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 29 травня 2023 року, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв?язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, протокол судового засідання не вівся (т. 2, а. с. 154).

06 червня 2023 року Київський апеляційний суд на електронну адресу ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (reception@kniazha.ua) направив судову повістку-повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 12 червня

2023 року о 11:45 год (т. 2, а. с. 157).

Згідно з довідкою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 12 червня 2023 року не здійснювалося у зв?язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, протокол судового засідання не вівся (т. 2, а. с. 166).

12 червня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову.

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо неповідомлення заявника про розгляд справи, Верховний Суд виходить із такого.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Згідно з підпунктом 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси

в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні норми містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах,

в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи,

у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення

у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки - шляхом направлення рекомендованим листом

з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС

є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).

Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення судової повістки особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направляти судову повістку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, і може здійснюватися як додаткове, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки відповідно до статті 128 ЦПК України.

ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не має Електронного кабінету

в системі ЄСІТС та не є особою, для якої встановлений обов?зок, визначений пунктом 10 Положення про ЄСІТС та частиною шостою статті 14 ЦПК України, реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС, а тому зазначена заявником електрона адреса (reception@kniazha.ua), на яку апеляційний суд здійснював направлення судової кореспонденції, не є офіційною.

Матеріали справи не містять доказів про повідомлення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про судове засідання, призначене на 12 червня

2023 року о 11:45 год.

Враховуючи викладене, із матеріалів справи вбачається, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 12 червня 2023 року за відсутності ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яке не було належним чином повідомлено про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції, а також порушенням статей 128 130 ЦПК України.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені норми закону та розглянув справу за відсутності сторони

у справі, щодо якої відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).

Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» обґрунтовує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд не повідомив його про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року підлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська