Постанова

Іменем України

27 червня2019 року

м. Київ

справа № 337/1760/17

провадження № 61-31119св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 ,

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , служба у справах дітей по Хортицькому району Запорізької міської ради, департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2017 року у складі Бондаренко І. В. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенко Е. А., Трофимової Д. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 (до перейменування - АДРЕСА_2 ; тут і далі - пр. Інженера Преображенського, 31) у м. Запоріжжі.

Позовна заява мотивована тим, що він з матір`ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 є співвласниками зазначеної квартири, в якій зареєстровані його дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка є дочкою його племінниці ОСОБА_3 Відповідач з народження і до часу заявлення цього позову у квартирі не проживала, її матір - ОСОБА_3 , відповідно до рішення Хортицького районого суду м. Запоріжжя від 02 лютого 2017 року визнана такою, що втратила право користування цією квартирою. Зазначав, що ОСОБА_2 не є членом його родини, зареєстрована в квартирі, проте ніколи не вселялася, особистих речей в квартирі немає, її мати в добровільному порядку з реєстраційної обліку знімати дитину відмовляється.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неповнолітня ОСОБА_3 є членом сім`ї власника (співвласників) житла, набула сервітутне право користування житлом за фактом набуття статусу члена сім`ї, не має цивільної дієздатності та не може самостійного визначати своє місце проживання, не проживає за місцем реєстрації не за власним бажанням. Тому визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом порушить її права користування житлом за місце державної реєстрації; та обставина, що ОСОБА_2 втратила право користування квартирою не впливає на наявність такого права у її доньки, крім того, доказів того, що ОСОБА_2 може зареєструвати ОСОБА_3 за іншою адресою немає.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Запорізької області від 05 жовтня 2017 року рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи ОСОБА_1 щодо місця проживання дитини та обставини її вселення були предметом дослідження суду першої інстанції, під час встановлення обставин справи судом дотримано норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верхового Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували статтю 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що визначає місцем проживання малолітньої дитини, яка не досягла 10 річного віку, за місцем проживання її батьків; суд застосував статтю 405 ЦК України, яка у цій справі не підлягає застосуванню, оскільки відповідач ніколи не була членом його сім`ї, та не застосував статті 383 та 391 ЦК України, які захищають порушене право власності на житлове приміщення. Зазначає, що зняття малолітньої дитини з реєстрації місця проживання не порушує її прав, оскільки відповідач фактично проживає за іншою адресою з батьками, які мають власне житло.

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників не надходили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25 травня 1999 року № 7090.

30 березня 2010 року у цій квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_8 , яка є племінницею ОСОБА_1

18 березня 2014 року у зазначеній квартирі зареєстровано місце проживання доньки ОСОБА_8 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка доводиться позивачу внучатою племінницею (двоюрідна внучка).

02 лютого 2017 року рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 337/4286/16-ц ОСОБА_8 визнано такою, що втратила право проживання у квартирі.

На момент заявлення цього позову ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_2 не проживають у квартирі АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У частині четвертій статті 9 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (частина четверта статті 29 ЦК України).

Підстава, на якій місце проживання ОСОБА_8 реєструвалося у спірній квартирі у судовому порядку не оспорювалася, тому вважається, що вона за фактом народження набула права користування житлом на законним підставах.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ОСОБА_8 , яка не досягла десяти років, не може самостійно обирати місце проживання, тому непроживання у спірній квартирі не є безумовною підставою для позбавлення її права користування цим приміщенням.

Доводи касаційної скарги про те, що фізична особа, яка не досягла десяти років, може проживати лише за місцем проживання батьків, не заслуговує на увагу, оскільки стаття 29 ЦК України не пов`язує місце проживання особи з її реєстрацією. Крім того, з огляду на частину шосту статті 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Твердження у касаційній скарзі про те, що відповідач від народження не проживала у квартирі, не є підставою для позбавлення дитини права користування спірною квартирою.

Посилання у касаційній скарзі на статті 383 та 391 ЦК України є безпідставним, оскільки суд касаційної інстанції в силу статті 400 ЦПК України не вправі переоцінювати докази, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку щодо недоведеності позивачем наявності перешкод у користуванні та розпорядженні власністю у зв`язку з реєстрацією місця проживання малолітньої дитини у квартирі, що є визначальним для вирішення питання існування чи відсутності підстав для захисту права власника відповідно до зазначених норм.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 05 жовтня 2017 року - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко