Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.07.2019 року у справі №264/652/17

Постанова

Іменем України

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 264/652/17

провадження № 61-34080св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 квітня 2017 року у складі судді Кузнецова Д. В., та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Попової С. А., Кочегарової Л. М., Ткаченко Т. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію в сумі 41 890,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 листопада 2016 року при перевірці представниками позивача за місцем проживання відповідача було виявлено порушення ним вимог статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та пунктів 42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, що виразилося у самовільному підключенні до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведені контрольного огляду не мали можливості, а саме: змонтовано розетку з прихованою електропроводкою, шляхом монтування дооблікового нульового та післяоблікового фазного дротів. При відключенні нульового запобіжника та поданні нагрузки диск електролічильника не обертається-спожита електрична енергія не обліковується. У зв`язку із вказаними порушеннями був складений акт № 210199 від 03 листопада 2016 року. Відповідно до діючих нормативних актів, на підставі зазначеного акту визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 41 890,74 грн.

Просило суд стягнути з відповідачів в дольовому порядку заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 41 890,74 грн.

14 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів, скасування акту комісії ПАТ ДТЕК Донецькобленерго» № 1512 від 23 листопада 2016 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що з моменту виділення квартири в 1987 році всі електричні розетки були встановлені згідно проекту і змін в електричній проводці квартири власниками не проводилось. За результатами перевірки електропроводки в квартирі відповідача представникам ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було складено акт перевірки № 210199 від 03 листопада 2016 року, яким зафіксовано факт самовільного підключення електроустановок до електромережі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». На комісію по розгляду ОСОБА_1 не викликали і без його участі складено протокол комісії від 23 листопада 2016 року, яким було накладено штраф в розмірі 41 890,74 грн. Вважає вказаний протокол комісії незаконним, оскільки винесений із порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 квітня 2017 року позов ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 10 472,68 грн з кожного, а всього 41890,72 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про захист прав споживачів та скасування акту про порушення правил користування електричною енергією, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» мотивоване тим, що відповідачами були порушені вимоги підпункту 7 пункту 3.1. Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики за № 562 від 04 травня 2006 року шляхом використання ними штучного нуля, що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 мотивоване тим, що оскаржений акт (протокол) складено з дотриманням встановленого порядку та необхідних вимог Методики і є належним та допустимим доказом по справі

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , пославшись при цьому на відповідність акту про порушення № 210199 від 03 листопада 2016 року формі в додатку 3 Методики та обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_1 щодо відсутності з його боку втручань у електропроводку.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року.

У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що жодних доказів неправильного підключення / сфазування електролічильника позивачем не надано, жодної експертизи у справі зроблено не було, тому достовірність висновків судів попередніх інстанції викликає сумніви.

Доводи інших учасників справи

28 вересня 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу. У письмових запереченнях позивач зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою і витребувано цивільну справу № 264/652/17 з Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2019 року справу передано на розгляд Верховного Судуу складі колегії суддів Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Управлінням міського майна м.Маріуполя 24 березня1998 року.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» постачає електричну енергію у будинок АДРЕСА_1 на підставі договору. Відповідачі є споживачами послуг, які надаються ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго. Між сторонами склалися договірні правовідносини щодо постачання та користування електричною енергією на підставі письмового договору № 5321-8 від 27 жовтня 2013 року.

03 листопада 2016 року на підставі змінного завдання рейдової бригади Маріупольської районної електричної мережі у складі членів бригади ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7. було здійснено огляд та перевірку абонентів в будинку АДРЕСА_1 , в тому числі квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам на праві приватної власності.

03 листопада 2016 року при перевірці представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у квартири відповідачів було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника, виявити яке представники енергопостачальника при проведені контрольного огляду не мали можливості. Змонтована розетка зі скритою електропроводкою з дообліковим «нулем» та післяобліковою «фазою». При відключенні «нульового» запобіжника та ввімкненні навантаження (праска, витяжка) диск електролічильника не обертається. При відключені «нульового» запобіжника напруга у розетці наявна. Електроенергія споживається, лічильником не враховується.

За цим фактом було складно акт № 210199 від 03 листопада 2016 року про порушення Правил використання електричної енергії, який був підписаний трьома представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також споживачами - співвласниками квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підписали вказаний акт та зробили в ньому зауваження, що отримали квартиру із виявленою розеткою, переноску до цієї розетки підключив їх син. Також до акту про порушення були додані фото та відеозйомка виявлених фактів. Крім того у складеному акті (в пункті 9) під розпис було повідомлено відповідачів про дату, час та місце розгляду акту про порушення.

23 листопада 2016 року на засіданні комісії Маріупольської районної електричної мережі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу № 1512 від 23 листопада 2016 року було прийнято рішення про нарахування відповідачам за безоблікове споживання електричної енергії збитків на загальну суму 41 890,74 грн.

Засідання комісії відбулось за участю співвласника квартири ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис в протоколі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, в редакції, чинній на момент ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

Відносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України "Про електроенергетику", "Правилами користування електричною енергією для населення", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року, "Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане Управлінням міського майна м. Маріуполя 24 березня 1998 року. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» постачає електричну енергію у будинок АДРЕСА_1 на підставі договору.

Згідно частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вимогами частини четвертої, п`ятої статті 319, статті 322 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, і не може використовувати право власності на шкоду правам та інтересам суспільства.

Отже, маючи у спільній сумісній власності електрифіковану квартиру АДРЕСА_1 , відповідачі на підставі вказаних норм законодавства є споживачами послуг, які надаються ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а відтак зобов`язані її утримувати і нести тягар відповідальності перед енергопостачальником та цивільну відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Між сторонами склалися договірні правовідносини щодо постачання та користування електричною енергією на підставі письмового договору № 5321-8 від 27 жовтня 2013 року.

Згідно пункту 20 договору споживач несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією; за розкрадання електроенергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Виходячи з положень статей 6, 626-631, 526 ЦК України укладений договір є обов`язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Крім того, статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

З огляду на викладене, споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки (пункт 42 Правил).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

03 листопада 2016 року при перевірці представниками Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» квартири відповідачів було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, що виразилось у самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника. Змонтована розетка зі скритою електропроводкою з дообліковим «нулем» та післяобліковою «фазою». При відключенні «нульового» запобіжника та ввімкненні навантаження (праска, витяжка) диск електролічильника не обертається. При відключені «нульового» запобіжника напруга у розетці наявна. Електроенергія споживається, лічильником не враховується.

В результаті порушення відповідачами Правил користування електричною енергією для населення складено акт № 210199 від 03 листопада 2016 року про порушення Правил використання електричної енергії для населення, який був підписаний трьома представниками Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також споживачами - власниками квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому факт користання розеткою зі скритою електропроводкою з дообліковим «нулем» та післяобліковою «фазою» підтверджено підключенням до неї електроподовжувача, наявність якого не заперечували і відповідачі у своїх письмових поясненнях до акту.

23 листопада 2016 року на засіданні комісії Маріупольської районної електричної мережі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення, відповідно до протоколу № 1512 від 23 листопада 2016 року, було прийнято рішення про нарахування відповідачам за безоблікове споживання електричної енергії збитків на загальну суму 41 890,74 грн.

Засідання комісії відбулось за участю співвласника квартири ОСОБА_2 , про що свідчить її підпис в протоколі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електроенергетику», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно статтей 26, 27 вказаного Закону, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної й теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики й споживання енергії без приладів обліку.

Згідно Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, (далі - Правила), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки (пункт 42).

Згідно пункту 48 Правил споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку.

Відповідно до пункту 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальної організації порушень споживачем правил користування електроенергією, у тому числі розкрадання, складається акт, що підписується представником енергопостачальної організації й споживачем. На підставі акту енергопостачальник має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Вимоги до порядку складання, форми та змісту акту про порушення правил закріплені в главі 4 Методики в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення Правил використання електричної енергії розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Позивачем були дотриманні положення законодавства щодо належного повідомлення споживачів про дату та час засідання комісії і один із співвласників квартири - ОСОБА_2 скористалася своїм правом та була присутня на даному засіданні.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Пунктом 4 Порядку визначення і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики.

В підпункті 7 пункту 3.1. Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 562 від 04 травня 2006 року «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення такого порушення цих Правил, як використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Також у вказаному підпункті закріплено поняття штучного нуля - це додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або опалення), що з`єднаний з "нульовим" проводом внутрішньобудинкової електромережі, який за умови неправильного підключення лічильника (наприклад, у разі якщо електрична енергія обліковується однофазним індукційним лічильником - "фаза" у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з`єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до поняття "штучний нуль".

З системного аналізу наведеної норми слідує, що штучним нулем визнаються випадки під`єднання додаткового контуру заземлення з "нульовим" проводом внутрішньобудинкової електромережі із одночасним неправильним підключенням лічильника (неправильності його фазування - "фаза" у третій клемі), що наразі і було встановлено актом перевірки в квартирі відповідачів та підтверджено іншими доказами по справі.

Таким чином, доведено факт порушення відповідачами підпункту 7 пункту 3.1 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 562 від 04 травня 2006 року та використання ними штучного нуля, що призвело до споживання не облікованої електричної енергії.

Діями відповідачів, які є власниками квартири та споживачами електричної енергії, яку постачає ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», позивачу завдані збитки у сумі 41890,74 грн., які обраховані у повній відповідності до приписів Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин

Відповідачами доказів своєї невинуватості не надано, не спростовано наявність виявлених актом порушень, у зв`язку із цим факт вчинення порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення є доведеним, оскільки підтверджується обставинами справи та наявними у справі доказами, зокрема: складеним актом за підписом відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відеозаписом виявлених порушень та фотознімками розетки та вилки подовжувача, в якій дроти підключені до фазного штекеру вилки, а нульовий - до нульового штекеру вилки («дообліковий нуль»).

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на незаконність протоколу № 1512 від 23 листопада 2016 року комісії Маріупольської районної електричної мережі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з причин відсутності його виклику на засідання цієї комісії на 23 листопада 2016 року спростовується змістом Акту перевірки № 210199 від 03 листопада 2016 року, у якому міститься запрошення споживачів на вказане засідання. З вказаним актом ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтвердив своїм особистим підписом у ньому.

Крім того, як зазначалось вище, проведений на підставі даних, вказаних в акті № 210199 від 03 листопада 2016 року, розрахунок збитків виконаний за формулою, передбаченою Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04 травня 2006 року № 562, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги відповідача та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є.В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило