Історія справи

Постанова

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-1466/11

провадження № 61-19195св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Представництва в Україні «Файзер Ейч Сі.Пі.Корп.», Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»,

треті особи: Генеральна прокуратура України, Управління МВС України в Житомирській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Представництва в Україні «Файзер Ейч Сі.Пі.Корп.», Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», треті особи: Генеральна прокуратура України, Управління МВС України в Житомирській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2014 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року відмовлено

у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду апеляційної інстанції від 29 січня 2015 року.

18 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року.

Заява мотивована тим, що апеляційним судом не розглянуто та не вирішено всі його вимоги, викладені у заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 рокув задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що відсутні правові підстави, встановлені статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення.

Аргументи учасників справ

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми чинного законодавства.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У частині першій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню статті 270 ЦПК України та вказано, що «додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених

у частині першій статті 270 ЦПК України підстав».

ОСОБА_1 просив ухвалити додаткове рішення до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року, якою у відкритті провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду апеляційної інстанції від 29 січня 2015 року відмовлено.

Оскільки ухвала Апеляційного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року про відмову у відкритті провадження не є судовим рішенням по суті спору, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткового рішення відсутні.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не надав відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки згідно з усталеною практикою Європейського суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції ? без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на

07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат