Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.02.2020 року у справі №306/2149/19
Постанова КЦС ВП від 26.10.2022 року у справі №306/2149/19

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 306/2149/19

провадження № 61-3853св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року у складі судді Ганчак Л. Ф. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2022 року у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Кожух О. А., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В. про визнання протиправними та скасування записів про іпотеку та обтяження іпотекою.

Позовна заява мотивована тим, що 27 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 43/08 МК.

Також одночасно укладено договір іпотеки, де майновим поручителем виступив ОСОБА_2 .

У зв`язку з невиконанням кредитного договору банк, як іпотекодержатель, у відповідності до пункту 6.4 договору іпотеки задовольнив вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення основного кредитного зобов`язання.

10 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. за заявою банку проведено державну реєстрацію речового права власності.

ОСОБА_2 заперечив перехід права власності банку на іпотечне майно та звернувся до суду.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано право власності банку на іпотечне майно.

Відповідно до ухвали Закарпатського апеляційного суду від 17 серпня 2017 року рішення місцевого суду залишено без змін.

Вказував, що 04 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу було скасовано реєстрацію права власності АБ «Укргазбанк» на іпотечне майно та поновлено право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 .

В подальшому дане майно було відчужено ОСОБА_2 .

Банк зазначав, що подав даний позов та обрав спосіб захисту свого права, оскільки вважає дії нотаріуса по поновленню права власності такі, що порушують права банку, а саме при поновленні прав ОСОБА_2 на готельний комплекс нотаріус повинен був поновити не тільки право власності останнього, але поновити і обтяження, які діяли на це майно (тобто поновити іпотеку на майно, де іпотекодержателем виступає банк).

Так як нотаріус не вчинив дії по поновленню обтяжень, що дало можливість ОСОБА_2 в подальшому укласти договір по відчуженню готельного комплексу на користь ОСОБА_3 , останній в подальшому відчужив спірне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Дані договори відчуження банк вважає нікчемними, так як вчинені з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, а отже підлягають скасування.

Враховуючи наведене з урахуванням уточнених позовних вимог банк просив суд:

- визнати недійсним з моменту його вчинення договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,2291га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений 06 вересня 2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1447, припинивши право власності ОСОБА_3 на набуте ним за вказаним договором майно.

- визнати недійсним з моменту його вчинення договір іпотеки земельної ділянки, площею 0,2291га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений 28 вересня 2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1462, з внесеними до нього змінами додатковим договором № 1 від 28 вересня 2017 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. в реєстрі за № 1567.

- визнати недійсним з моменту його вчинення договір іпотеки готельного комплексу, загальною площею 1587,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчений 11 вересня 2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1480, з внесеними до нього змінами додатковим договором № 1 від 28 вересня 2017 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. в реєстрі за № 1566.

- визнати недійсним з моменту його вчинення договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та посвідчений 15 вересня 2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1525.

- визнати протиправним та скасувати запис щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 22267108 від 11 вересня 2017 року про іпотеку нерухомого майна: - готельного комплексу, загальною площею 1587,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за ОСОБА_1 на підставі недійсних правочинів: договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий № 1480, договору від 15 вересня 2017 року про відступлення прав вимог за договором іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий №1525; додаткового договору № 1 від 28 вересня 2017 року до договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий № 1566, посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. всупереч закону.

- визнати протиправним та скасувати запис щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22267347 від 11 вересня 2017 року про обтяження (заборону відчуження) нерухомого майна: - готельного комплексу, загальною площею 1587,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В., за ОСОБА_1 на підставі недійсних правочинів: договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий № 1480; договору від 15 вересня 2017 року про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий №1525; додаткового договору № 1 від 28 вересня 2017 року до договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, реєстровий № 1566, посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкиним Д. В. всупереч зaкoнy.

- визнати протиправним та скасувати запис щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 22217924 від 07 вересня 2017 року про іпотеку нерухомого майна: - земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В., за ОСОБА_1 на підставі недійсних правочинів: договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, реєстровий № 1462, додаткового договору № 1 від 28 вересня 2017 року до договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, реєстровий № 1567, посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. всупереч закону.

- визнати протиправним та скасувати запис щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 22217634 від 07 вересня 2017 року про обтяження (заборону відчуження) нерухомого майна: земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, внесений державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. за ОСОБА_1 на підставі недійсних правочинів: договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, реєстровий № 1462, додаткового договору № 1 від 28 вересня 2017 року до договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, реєстровий № 1567, посвідчених приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіним Д. В. всупереч закону.

Крім цього, просить постановити окрему ухвалу стосовно державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкіна Д. В. за грубі порушення положень та вимог статей 2, 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Мністрів України № 1127, пунктів 3.3.5., 3.3.7., 3.4.2. договору іпотеку від 27 травня 2008 року № 43/08 МК-01 та статей 9, 12 Закону України «Про іпотеку», які допущені ним в період з 04 вересня 2017 року по 28 вересня 2017 року при вчиненні відповідних реєстраційних дій стосовно нерухомого майна: готельного комплексу, загальною площею 1587,2 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240, та земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, яку надіслали прокурору Закарпатської області щодо перевірки порушень Кішкиним Д. В. законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, а також до Міністерства юстиції України для вжиття стосовно нього заходів дисциплінарного впливу.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2022 року, у задоволенні позову АБ «Укргазбанк» відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що на час прийняття державним реєстратором Прокудіною Л. Д. скасованих в подальшому рішень про державну реєстрацію права власності АБ «Укргазбанк» на спірне майно не існувало жодних зареєстрованих/припинених/помилкових/погашених/скасованих речових прав на такі об`єкти нерухомого майна або обтяжень таких прав.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування записів щодо державної реєстрації суди зазначили, що такі вимоги є неналежним способом захисту порушених прав.

Також суди вказали, що оспорювані позивачем правочини є дійсними, в Державному реєстрі речових прав проведено відповідну реєстрацію, дані записи є чинними, а із врахуванням відсутності у реєстрі відомостей про права інших осіб на спірне майно або їх обтяжень учасники оскаржуваних правочинів є добросовісними набувачами майна.

Крім того, вказано, що приватний нотаріус не є належним відповідачем у вказаній справі.

При цьому судами зазначено, що після скасування права власності банку на іпотечне майно банк не вчиняв дій щодо поновлення державної реєстрації своїх прав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АБ «Укргазбанк».

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі АБ «Укргазбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, провадження № 14-203цс19, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не було враховано, що на момент укладення оспорюваних правочинів іпотека спірного майна була чинною. Доказів припинення іпотеки в розумінні статті 17 Закону України «Про іпотеку» на той час не існувало, отже іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державному реєстрі іпотек, тобто 27 травня 2008 року.

Також не враховано, що згідно з пунктом 3.4.2 договору іпотеки та відповідно до положень частини третьої статті 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно за письмовою згодою іпотекодержателя.

Посилається на те, що судами під час розгляду справи не враховано положення пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який регламентує дії державного реєстратора, що скасовує записи про речові праві за новим власником та поновлює їх за первинним власником саме на підставі судового рішення.

Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги обґрунтовані докази банку щодо грубого порушення приватним нотаріусом Кішкіним Д. В. вимог закону у сфері державної реєстрації, як наслідок, ними неправильно застосовано норми матеріального права у сфері державної реєстрації, що призвело до помилкових висновків про відсутність в діях Кішкіна Д. В. порушень норм закону, а отже й до помилкових висновків, що спірні правочини укладені відповідно до законодавства.

Вважає, що банк як іпотекодержатель обрав належний спосіб захисту своїх порушених прав, який узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.

При цьому судами не враховано, що приватного нотаріуса Кішкіна Д. В. залучено співвідповідачем у вказаній справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 823/2042/16.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 травня 2008 року між ВАТ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 43/08 МК.

Одночасно було укладено договір іпотеки, де майновим поручителем виступив ОСОБА_2 .

В іпотеку було передано: готельний комплекс загальною площею 1550,6 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022928921240; земельна ділянка площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240.

10 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. у зв`язку з невиконанням ОСОБА_5 зобо`язань за кредитним договором №43/08 МК за заявою ПАТ «Укргазбанк» було проведено державну реєстрацію речового права власності за банком на іпотечне майно.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2017 року у справі № 306/2053/16-ц, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року та постановою Великої Палати Верховного суду від 20 березня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано реєстрацію речового права, права власності на нерухоме майно, готельний комплекс об`єкт нежитлової нерухомості, розташований в АДРЕСА_1 за ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року № 3270, виданого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А. Г., яка вчинена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д., рішення індексний номер 31325918 від 10 вересня 2016 року 14:18:35 та скасовано реєстрацію речового права, права власності на земельну ділянку площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169 у с. Поляна вул. Сонячна, 59 за ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року № 3270, виданого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Гуледза А. Г. яка вчинена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д., індексний номер 31325920 від 10 вересня 2016 року 14:06:01.

За період з 17 серпня 2017 року по 06 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_5 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу було скасовано реєстрацію права власності банку та поновлено право власності ОСОБА_2 на готельний комплекс та земельну ділянку, що були предметом договору іпотеки № 48/08 МК-1 від 27 травня 2008 року.

В результаті поновлення права власності ОСОБА_2 приватним нотаріусом Кішкіним Д. В. було оформлено наступні договори:

06 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2291 га;

11 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки готельного комплексу площею 1587,2 кв. м;

15 вересня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки;

28 вересня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки земельної ділянки площею 0,2291 га;

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України слідує що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).

Згідно з абзацом третім статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Забезпечення виконання зобов`язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, зокрема, в позасудовому порядку переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) зроблено такий висновок:

виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки. Скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

у випадку якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя;

у справі за належною вимогою (зокрема, про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно.

Звертаючись до суду із вказаним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, банк вказував на нікчемність оспорюваних правочинів, оскільки договір іпотеки не є припиненим, а отже укладенням правочинів та здійсненням відповідних реєстраційних дій було порушені права банку як іпотекодержателя. При цьому позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, серед іншого, посилався на положення частини третьої статті 12 Закону України «Про іпотеку» й в такий спосіб просив захистити своє право як іпотекодержателя.

Суди попередніх інстанцій, вказуючи, що банком обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, наведеного вище не врахували, не надали належної оцінки доводам позивача про чинність договору іпотеки та порушення прав банку як іпотекодержателя оспорюваними правочинами, а отже дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому судами не була здійснена оцінка добросовісності дій набувачів та наступних іпотекодержателів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено без належного встановлення обставин справи, необхідних для правильного вирішення справи, а отже не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам закону.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з`ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати вищевикладене, встановити наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна (права на спірне майно) та ухвалити судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 березня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович