Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 554/9493/17

провадження № 61-38286св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство "Національні інформаційні системи",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Хіль Л. М., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи") про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

На обґрунтування позовних вимог посилалась на такі обставини. З липня 2015 року вона працює на посаді директора Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи". Наказом відповідача від 12 жовтня 2017 року № 1-Д їй оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме недотримання вимог наказу Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів", підставами якої стали службова записка начальника відділу забезпечення взаємодії з філіями Шевченка К. В. від 11 жовтня 2017 року № 385, доповідна записка від 04 жовтня 2017 року та пояснення від 12 жовтня 2017 року директора Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи". Наказ від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів" Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи", за порушення, якого було оголошено їй догану, взагалі на підприємстві не існує. Її не ознайомили під розписку з наказом про оголошення догани, відсутні докази, які підтверджували б несправність системи контролю доступу, яка встановлена в приміщенні Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи".

У зв'язку з наведеним, позивач просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 12 жовтня 2017 року № 1-Д "Про оголошення догани ОСОБА_1"

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 12 жовтня 2017 року № 1-Д "Про оголошення догани ОСОБА_1".

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у наказі не конкретизовано, коли саме випадки відсутності контролю знаходження працівників на робочих місцях мали місце, не зазначено часу відсутності працівників на робочих місцях, що має суттєве значення, відсутнє нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. У наказі про оголошення догани за порушення вимог наказу Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" від 14 вересня 2016 року № 7 вказується на порушення вимог наказу, який втратив чинність.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ про оголошення догани є обґрунтованим, оскільки в наказі зазначено: за які порушення накладено дисциплінарне стягнення, докази, які підтверджують вказані порушення, та міститься інформація, на підставі яких статей Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) накладено дисциплінарне стягнення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року скасувати, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2018 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний наказ містить лише загальне посилання, не містить конкретизації, у чому саме полягає порушення позивачем посадових обов'язків, не вказано, які саме вимоги Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів" порушені. Апеляційний суд не дослідив доказів щодо працездатності системи контролю доступу та не взяв до уваги відсутність технічних висновків спеціалістів. Дисциплінарне стягнення накладено поза межами строку, визначеного статтею 148 КЗпП України. Судом не враховано, що наказ від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів", на який є посилання в наказі про оголошення догани, втратив чинність.

У січні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ДП "Національні інформаційні системи", у якому відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law24~) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law25~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law26~ (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у червні2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності ~law27~.

Частиною 1 статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ЦПК України.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності ~law28~) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному статті 263 ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.

Суди встановили, що згідно з наказом виконуючого обов'язки генерального директора ДП "Національні інформаційні системи" Великої О. В. від 08 липня 2015 року № 77-К "Про прийняття на роботу ОСОБА_1" позивача прийнято на роботу з 08 липня 2015 року виконуючим обов'язки директора Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" (а. с. 5).

Наказом від 12 жовтня 2015 року № 367-К "Про призначення ОСОБА_1" позивача призначено на посадудиректора Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" на умовах контракту з 13 жовтня 2015 року до 12 жовтня 2016 року (а. с. 6).

Наказом від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів" Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" затверджено Інструкцію з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи". Контроль за виконанням наказу визначено за директором філії ОСОБА_1 (а. с. 15).

Наказом від 31 серпня 2017 року № 5 "Про внесення змін до наказу від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів" Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" у зв'язку із змінами в організації охорони службових приміщень Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи", з метою забезпечення належної організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів на Філії та забезпечення організації порядку допуску до службових приміщень працівників Філії та осіб, які прибули на Філію у зв'язку з службовою необхідністю, керуючись наказом ДП "Національні інформаційні системи" від 23 березня 2017 року № 85, затверджено Інструкцію з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи". Визнано наказ від 14 вересня 2016 року № 7 таким, що втратив чинність з дати підписання цього наказу (а. с. 18).

Наказом від 06 жовтня 2017 року № 253-К "Про продовження терміну дії трудового договору ОСОБА_1" продовжено ОСОБА_1, директору Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи", з 13 жовтня 2017 року дію трудового договору на умовах безстрокового (а. с. 7).

Наказом від 12 жовтня 2017 року № 1-Д "Про оголошення догани ОСОБА_1" за порушення трудової дисципліни, а саме: недотримання вимог наказу Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів" Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" працівниками та директором Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи", що призвело до відсутності контролю знаходження працівників на робочих місцях та несумлінного виконання працівниками та директором філії своїх трудових обов'язків, керуючись статтями 147, 148, 149 КЗпП України та враховуючи службову записку начальника відділу забезпечення взаємодії з філіями Шевченка К. В. від 11 жовтня 2017 року № 385, доповідну записку від 04 жовтня 2017 року та пояснення від 12 жовтня 2017 року директора Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" ОСОБА_1, оголошено догану ОСОБА_1 - директору Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" (а. с. 14).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини 1 статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ про оголошення догани є обґрунтованим, оскільки в наказі зазначено: за які порушення накладено дисциплінарне стягнення, зазначено докази, які підтверджують вказані порушення, та міститься інформація, на підставі яких статей КЗпП України накладено дисциплінарне стягнення.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Виходячи з встановлених судами обставин справи та враховуючи, що наказ від 12 жовтня 2017 року № 1-Д "Про оголошення догани ОСОБА_1" прийнятий на підставі недотримання позивачем вимог наказу від 14 вересня 2016 року № 7 "Про затвердження Інструкції з організації охорони, пропускного та внутрішньо-об'єктового режимів", який втратив чинність, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки оголошення догани роботодавцем на підставі наказу, який втратив чинність, є неприпустимим.

Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов'язків.

За обставинами справи встановлено, що роботодавець виявив певні упущення у роботі підпорядкованого позивачу підрозділу 29 серпня 2017 року, про що свідчить зміст службових та пояснювальних записок (а. с. 70-81). Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дисциплінарне стягнення за указані порушення накладено поза межами місячного строку, який визначений частиною 1 статті 148 КЗпП України.

Апеляційний суд, не погоджуючись із висновком суду першої в цій частині помилково виходив з того, що порушення трудової дисципліни є триваючим.

Щодо можливих порушень позивачем трудової дисципліни, які на думку відповідача, мали місце під час перевірки поточної діяльності Полтавської філії ДП "Національні інформаційні системи" 03-04 жовтня 2017 року (а. с. 82-131), то у наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено, в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов'язків за вказаний період.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки апеляційний суд безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ОСОБА_1,скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, то з ДП "Національні інформаційні системи" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 1 280 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 рокускасувати.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2018 року залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Національні інформаційні системи" на користь ОСОБА_1 1 280 грн - витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко