Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №299/3342/22
Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №299/3342/22

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 299/3342/22

провадження № 61-2249св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану його представником Естінко Тетяною Емілівною , на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2022 року у складі судді

Левко Т. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 січня

2023 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Естінко Т. Е. звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі - АТ «ОГС «Закарпатгаз») про скасування нарахованих збитків.

Позов мотивований тим, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27 січня 2015 року у справі № 907/145/14 позов ПАТ «Закарпатгаз» задоволено. Стягнено з ТОВ «Колесо» на користь ПАТ «Закарпатгаз»

153 267,45 грн збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу. Вирішено питання про судові витрати. Постановою Вищого господарського суду України від 09 червня 2015 року вказане судове рішення залишено в силі.

Представник позивача зазначала, що ОСОБА_1 не був учасником зазначеної справи.

Надалі на підставі договору купівлі - продажу від 15 вересня 2017 року

ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автозаправну станцію стаціонарного типу за адресою: АДРЕСА_1 .

Ця автозаправна станція раніше належала на праві власності ТОВ «Колесо».

У зв`язку з результатом розгляду справи № 907/145/14, АТ «Закарпатгаз» звернулося до суду з позовом про визнання зазначеного договору недійсним. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року у справі № 299/2771/18 позов АТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Колесо», про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 15 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Юска Н. М. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 643, та повернуто сторони у попередній стан.

Внаслідок» нарахувань збитків у зв`язку з самовільним використання природного газу в сумі 153 267,45 грн, проведених АТ «Закарпатгаз, ОСОБА_1 було позбавлено права власності на вказану автозаправну станцію (за позовом АТ «Закарпатгаз» визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна). Водночас збитки споживачу ТОВ «Колесо нараховано ПАТ «Закарпатгаз» необґрунтовано, з порушенням норм законодавства.

Копію позовної заяви у справі № 907/145/14 позивач отримав лише 26 січня

2021 року, тому він пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Представник ОСОБА_1 просила скасувати нараховані АТ «ОГС «Закарпатгаз» збитки на загальну суму 153 267,45 грн за об`єктом ТОВ «Колесо».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2022 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив скасувати збитки, нараховані АТ «ОГС «Закарпатгаз» за об`єктом ТОВ «Колесо», на загальну суму 153 267,45 грн, які стягнено рішенням Вищого господарського суду України від 09 червня 2015 року у справі № 907/145/14 за позовом АТ «Закарпатгаз» до ТОВ «Колесо» про відшкодування збитків внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку.

Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

На переконання суду першої інстанції, предметом позову у цій справі є, по суті, незгода з рішеннями господарських судів у справі № 907/145/14. Проте оскарження рішень господарських судів нормами ЦПК України не передбачено. При цьому позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження відповідних судових рішень у визначеному порядку, а на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція судів на розгляд вимог, заявлених позивачем, в порядку цивільного судочинства.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Естінко Т. Е., задоволено частково.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 липня

2022 року змінено в частині правового обґрунтування, а резолютивну частину вказаної ухвали залишено без змін.

Апеляційний суд вказав, що правовідносини щодо нарахування та стягнення збитків, на які вказує ОСОБА_1 , виникли між АТ «Закарпатгаз» і ТОВ «Колесо», не стосуються позивача у цій справі, оскільки він не є учасником таких правовідносин, та не впливають на його права чи законні інтереси. Обставини, на

які посилається позивач, підлягали встановленню під час розгляду справи

№ 907/145/14. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що АТ «ОГС «Закарпатгаз» порушило вимоги законодавства при проведенні донарахувань ТОВ «Колесо», а тому позов у цій справі спрямований на оцінювання доказів, зібраних у справі № 907/145/14, на предмет їх належності та допустимості.

Таким чином, вимоги позивача скасувати нараховані та стягнені з ТОВ «Колесо» збитки за рішенням суду в господарській справі, яке набрало законної сили, не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, а пред`явлення позову та ініціювання цієї справи ОСОБА_1 свідчить про обрання ним неефективного, неправового (штучного) способу захисту.

Аргументи учасників справи

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

оспорюваним нарахуванням порушено права та інтереси ОСОБА_1 .

Це підтверджується копіями рішень судів, згідно з яким позивача було позбавлено права власності на автозаправну станцію, придбану

ним за договором купівлі - продажу від 15 вересня 2017 року;

висновок апеляційного суду про те, що позов ОСОБА_1 спрямований на оцінювання доказів, зібраних у справі № 907/145/14 є помилковим, оскільки позивач у цій справі зазначав про обставини, які не досліджувались під час розгляду зазначеної справи;

у позовній заяві позивач не посилався на порушення його прав як суб`єкта господарювання або на наявність між сторонами господарського спору,

а зазначав про помилковість нарахувань АТ «Закарпатгаз», допущення порушень норм законодавства під час їх проведення та оформлення документів, внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлено права власності на нерухоме майно (автозаправну станцію стаціонарного типу);

між сторонами відсутні господарські відносини, позивач не є фізичною особою-підприємцем, а позовні вимоги обґрунтовані нормами ЦК України, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережам, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 02 грудня 2005 року № 618. Тому цей спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 липня 2022 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27 січня 2015 року

у справі № 907/145/14 позов ПАТ «Закарпатгаз» до ТОВ «Колесо» про стягнення збитків задоволено. Стягнено з ТОВ «Колесо» на користь ПАТ «Закарпатгаз» 153 267,45 грн збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 червня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Закарпатгаз» задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2015 року скасовано, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 27 січня 2015 року залишено

в силі.

ОСОБА_1 не був учасником господарської справи № 907/145/14.

15 вересня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автозаправну станцію стаціонарного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Ця автозаправна станція раніше перебувала у власності ТОВ «Колесо».

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2021 року у справі № 299/2771/18 позов АТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Колесо», про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 15 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_3

і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Юска Н. М. та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 643, та повернуто сторони у попередній стан.

Позиція Верховного Суду

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті

13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє

у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі

№ 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20) зроблено висновок, що «ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). […] Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах

у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц (пункт 59), від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц (пункти 42, 66), від

13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 37), від 20 березня

2019 року у справі № 295/7631/17, від 21 серпня 2019 року у справі

№ 761/35803/16-ц (пункт 36), від 18 вересня 2019 року у справі № 638/17850/17 (пункт 5.30), від 8 листопада 2019 року у справі № 910/7023/19 (пункт 6.20), від

18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (пункт 30), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (пункт 30), від 28 квітня 2020 року у справі

№ 607/15692/19 (пункт 45)). Право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов, за яких суд повноважний розглядати позовну заяву. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою».

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 просив скасувати збитки, нараховані АТ «ОГС «Закарпатгаз» за об`єктом ТОВ «Колесо», на загальну суму 153 267,45 грн. Ці збитки стягнено судовим рішенням у справі № 907/145/14 за позовом АТ «Закарпатгаз» до ТОВ «Колесо» про відшкодування збитків внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку, яке набрало законної сили;

при відмові у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив

з того, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з нормами процесуального законодавства. Зміст позовної заяви свідчить, що предметом позовних вимог є, по суті, незгода з рішеннями господарських судів у справі № 907/145/14. Разом з цим, оскарження рішень господарських судів нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено. Позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження відповідних рішень у визначеному порядку, а спір, який виник між сторонами, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

при зміні мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції апеляційний суд зазначив, що правовідносини щодо нарахування та стягнення збитків, на які вказує ОСОБА_1 , виникли між АТ «Закарпатгаз» і ТОВ «Колесо», не стосуються позивача, який не є учасником таких правовідносин; обставини, на які посилається позивач, підлягали встановленню під час розгляду справи

№ 907/145/14; у позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що АТ «Закарпатгаз» порушило вимоги законодавства при проведення донарахувань ТОВ «Колесо»,

а тому позов у цій справі спрямований на оцінювання доказів, зібраних у справі № 907/145/14, на предмет їх належності та допустимості. Таким чином, апеляційний суд зробив висновок, що вимоги позивача про скасування нарахованих і стягнених збитків з ТОВ «Колесо» за рішенням суду в господарській справі, яке набрало законної сили, не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства. При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, ініціювання ОСОБА_1 цієї справи свідчить про обрання ним неефективного, неправового (штучного) способу захисту;

звернення позивача до суду з вимогою про скасування нарахованих і стягнених з ТОВ «Колесо» збитків за рішенням суду в господарській справі, яке набрало законної сили, не відповідає завданню цивільного судочинства. Така вимога не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, оскільки оскарження чи перегляд судових рішень поза порядком, передбаченим відповідним процесуальним законодавством, не допускається;

відсутність у позивача юридичної можливості пред`явити позовну вимогу про скасування збитків у сумі 153 267,45 грн, нарахованих АТ «ОГС «Закарпатгаз» за об`єктом ТОВ «Колесо»,є легітимним обмеженням, покликаним забезпечити юридичну визначеність у застосуванні норм права. Таке обмеження не шкодить суті права на доступ до суду та є пропорційним означеній меті.

Таким чином, суди зробили правильний висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті

186 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду, що ініціювання цієї справи ОСОБА_1 свідчить про обрання ним неефективного, неправового (штучного) способу захисту.

Оцінка обраного позивачем способу захисту здійснюється судом під час розгляду справи по суті позовних вимог у межах відкритого провадження в справі, а не на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Такий висновок також не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

За таких обставин, ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду належить змінити шляхом виключення з мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції висновку про обрання позивачем неефективного, неправового (штучного) способу захисту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанцій та постанова апеляційного суду частково прийнятті без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду змінити в мотивувальних частинах, а в іншій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану його представником Естінко Тетяною Емілівною , задовольнити частково.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18 липня

2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 січня 2023 року змінити шляхом виключення з мотивувальної частини постанови апеляційного суду висновку про обрання позивачем неефективного, неправового (штучного) способу захисту.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук