Історія справи

Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №199/5702/21
Постанова КЦС ВП від 26.04.2023 року у справі №199/5702/21

Постанова

Іменем України

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 199/5702/21

провадження № 61-394св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

треті особи із самостійними вимогами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня

2022 року у складі судді Подорець О. Б. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів:

Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

У серпні 2021 року треті особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів.

У січні 2022 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав клопотання про залишення позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання за нею в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на автомобіль марки TESLA MODEL S100D, 2018 року випуску,

VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий, без розгляду.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року (справа № 201/4050/21) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя саме щодо автомобіля марки TESLA MODEL S100D, 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер

НОМЕР_2 , колір сірий. В цій частині рішення суду першої інстанції постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року залишено без змін. Таким чином, наявне рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року провадження у справі № 199/5702/21 за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на автомобіль марки TESLA MODEL S100D, 2018 року випуску, VIN-5 НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий, закрито.

Ухвала мотивована тим, що рішенням Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання автомобіля марки TESLA MODEL S100D, 2018 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий спільним майном подружжя та визнання права власності на цей автомобіль за ОСОБА_1 і в цій частині рішення суду першої інстанції постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року залишено без змін. А тому наявні підстави для закриття провадження

у справі в цій частині за пунктом 3 частини першою статті 255 ЦПК України.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року залишено без змін.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

06 січня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просить скасувати ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що у справі № 201/4050/21 ОСОБА_1 ставила вимогу про визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, а у справі, яка переглядається, заявлено вимогу про поділ спільного сумісного майна подружжя. Тобто предмет позову різний. У справі № 201/4050/21 ОСОБА_1 посилалась на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу та передбачене статтею 60 СК України, та заперечувала проти самого факту укладення договору доручення, то у цій справі вона звертається до суду щодо розміру належних подружжю часток, порядок або способу поділу спільного майна (статі 63-70 СК України). Вказує, що позов по справі № 201/4050/21 також було завлено і до ОСОБА_6 . Заявник вказує, що таким чином позов по справі № 201/4050/21 не збігається за предметом, підставою а також сторонами із позовом, який розглядається (справа № 199/5702/21)

Доводи інших учасників справи

16 лютого 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

17 лютого 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені

у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська розглянув справу

№ 201/4050/21, в тому числі, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання права власності.

Предметом позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 201/4050/21 є визнання права власності на автомобіль TESLA MODEL S100D, 2018 року випуску,

VIN-5 НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позовна заява ОСОБА_1 у справі № 201/4050/21 обґрунтована тим, що

в період перебування в шлюбі (з 24 червня 2011 року до 15 квітня

2021 року) ОСОБА_1 і ОСОБА_2 набули у власність два автомобілі:

в 2018 році TESLA Model S, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; в 2019 році чоловік в період шлюбу подарував

TESLA Model S 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ,

VIN-5 НОМЕР_3 . Посилаючись на статі 60 61 63 СК України

ОСОБА_1 стверджувала, що ці автомобілі, в тому числі і TESLA Model S, 2018 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN НОМЕР_1 ,

є сумісно нажитим майном подружжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року у справі № 201/4050/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль TESLA Model S, 2018 року випуску, VIN-5 НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 , відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль TESLA Model S100D 2018 року випуску

VIN-5 НОМЕР_7 , суд зазначив, що сторона третьої особи із самостійними вимогами жодних доказів того, що джерелом набуття спірного автомобіля були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя ОСОБА_1

і взагалі про наявність у подружжя достатніх коштів для придбання спірних автомобілів, не надала; суд відхилив доводи ОСОБА_1 про належність спірних автомобілів до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 ;

з наявних в матеріалах справи документів, відомо, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів на підтвердження придбання нею спірного автомобіля у свою власність.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року

у справі № 201/4050/21 рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 04 листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 скасовано і в цій частині прийнято нове рішення про відмову

в задоволенні зазначених позовних вимог, в іншій частині рішення суду щодо відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11 листопада 2022 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2022 року залишено без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені

з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена,

по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо

в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження

№ 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Звертаючись до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на автомобіль марки TESLA MODEL S100D,

2018 року випуску, VIN-5 НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір сірий.

У справі № 201/4050/21 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності на автомобіль марки «Tesla», модель «Model S» 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , як такий, що придбаний в період шлюбу (стаття 60 СК України).

Враховуючи наведене, підстави, предмет позову та склад учасників у справі

№ 201/4050/21 і в цій справі в частині вимог щодо автомобіля марки «Tesla», модель «Model S» 2018 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , є тотожними, а тому наявні підстави для застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що цей позов в частині заявлено,

в тому числі, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, щодо якого суд уже ухвалив рішення, і це рішення набуло законної сили, а тому провадження у справі в тій частині,

в якій ухвалене рішення, підлягає закриттю відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено

з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 07 грудня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов