Постанова

Іменем України

26 березня 2020 року

м. Київ

справа № 520/1745/18-ц

провадження № 61-41585св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року у складі судді Луняченко В. О. та постанову апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2018 року у складі суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Георгієв Василь Іванович, публічне акціонерне товариство «МТБ Банк»,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст скарги

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила суд визнати незаконними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Другий Київський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області) ОСОБА_2 та визнати протиправною оцінку майна відповідно до звіту про незалежну оцінку від 18 січня 2018 року.

Уточнивши вимоги скарги, заявник просила суд визнати незаконним дії державного виконавця Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Георгієва В. І., пов`язані з оцінкою нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначеною за результатами звіту про незалежну оцінку майна 1/2 частини житлового будинку, зазначеного у технічному паспорті під літ «Д», загальною площею 160,2 кв. м, та 1/2 земельної ділянки загальною площею 0,0300 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .Також просила визнати недійсним та скасувати звіт про незалежну оцінку майна, який був виготовлений ТОВ КБ «Домінанта» 18 січня 2018 року.

Зазначала, що при складенні звіту суб`єктом оцінювання не проводилося обстеження об`єкту оцінки, яка є обов`язковим, а також, незважаючи на прохання заявника як сторони виконавчого провадження, не було отримано рецензії звіту.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії державного виконавця Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Георгієва В. І., пов`язані з оцінкою нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначеною за результатами звіту про незалежну оцінку 1/2 частини житлового будинку, зазначеного у технічному паспорті під літ «Д», загальною площею 160,2 кв.м, та 1/2 земельної ділянки загальною площею 0,0300 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано звіт про незалежну оцінку майна від 18 січня 2018 року, який був виготовлений ТОВ КБ «Домінанта».

Ухвала суду мотивована тим, що 30 серпня 2017 року виходом за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення виконавчих дій щодо опису й арешту майна державному виконавцю відділу було відмовлено у доступі до земельної ділянки, яка знаходиться в іпотеці у ПАТ «Марфін Банк», та до будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, у зв`язку чим державним виконавцем за цією адресою були винесені постанови про опис та арешт майна (коштів ) боржника ВП № 53022903, ВП № 53242859 без доступу до нерухомого майна, якою було описано та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0300 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер земельної ділянки: 010550502828, кадастровий номері 511013690:38:007:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2017 року надано дозвіл державному виконавцю відділу на примусове проникнення до земельної ділянки: 010550502828, кадастровий номер: 511013690:38:007:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та до будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, шляхом примусового відкриття воріт та дверей будинку для проведення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-Н-2082/2009 від 02 лютого 2010 року. 16 січня 2018 року державним виконавцем винесені постанови про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 53022903, ВП № 53242859 для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна з питань встановлення ринкової вартості арештованого та описаного майна. Ринкову вартість майна, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оцінено у 2 123 012 грн. У відповідності до змісту звіту вбачається, що суб`єкт господарювання виготовив його з урахуванням візуального огляду зовні (з боку вилиці) 17 січня 2018 року, у зв`язку із тим, що доступ до об`єкта оцінки був обмежений. Відповідно до приписів пункту 50 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. Як встановлено у судовому засіданні, зазначено безпосередньо у звіті, огляд об`єкта проводився 17 січня 2018 року та був обмеженим. Одночасно у матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що 17 січня 2018 року власники будівлі і земельної ділянки, яка були належним чином повідомлені про проведення оцінки незалежним оцінювачем, перешкоджали доступу спеціаліста до земельної ділянки або будинку. У письмових запереченнях державного виконавця та у наданих матеріалах виконавчого провадження відсутні акти, складені саме під час проведення оцінки, і взагалі відсутні акти про здійснення будь яких виконавчих дій 17 січня 2018 року. Відповідно до наданої до скарги висновку товарної біржею «профіт» звіту про експертну грошову оцінку спірної будівлі та земельної ділянки, встановлена вартість, яка на 671 771 грн перевищує вартість оцінки у звіті, який оскаржується. Таким чином, проведення оцінки без безпосереднього огляду будинку та земельної ділянки не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, що можуть суттєво вплинути на достовірність оцінки, що в свою чергу може привести до реалізації майна за ціною, нижчою ніж реальна ринкова, чим будуть порушені права як боржників, так і кредитора, а тому наявні підстави для визнання незаконними дій головного державного виконавця щодо проведення оцінки нерухомого майна та щодо визнання недійсним та скасування звіту про незалежну оцінку вартості будинку та земельної ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів обгрунтованості проведення огляду предметів оцінки візуально, без проникнення до цих об`єктів і огляду їх безпосередньо в натурі, як зовні, так і всередині, в своїй сукупності свідчать про незаконність оцінки нерухомого майна. Тобто, суд першої інстанції дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що проведення оцінки без безпосереднього огляду будинку та земельної ділянки, в даному випадку не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, які суттєво впливають на достовірність оцінки, що в свою чергу може привести до реалізації майна за ціною нижчою, ніж реальна ринкова вартість.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ «МТБ Банк» просить скасувати судові рішення та задовольнити скаргу, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оцінювач ОСОБА_4 є директором ТОВ «КБ «Домінанта» і як суб`єкт господарювання оціночної діяльності має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, тобто має достатній фаховий рівень підготовки оцінювача, а тому має право самостійно обирати форму оцінки майна, на його розсуд, виходячи з обставин конкретного дослідження, в тому числі шляхом візуального огляду предмету оцінки і дачі звіту про його оцінку. Висновок та звіт товарної біржі «Профіт» про експертну грошову оцінку спірного майна непарвомірно взято судом до уваги, оскільки він виконаний на замовлення боржника без погодження з іншими учасниками виконавчого провадження.

(2) Позиція ОСОБА_1 .

У відзиві на касаційну скрагу ОСОБА_1 зазначає, що звіті про оцінку майна вказано, що стан об`єкта оцінки невідомий, оскільки доступ до будинку неможливий, тобто оцінювач не володів необхідною та достовірною інформацією щодо оцінки спірного майна, тому звіт є незаконним. У справі відсутні докази щодо створення перешкод у доступі до будинку та земельної ділянки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положеньЗакону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що у Другому Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси головного управління юстиції в Одеській області знаходяться виконавчі провадження ВП № 53022903, ВП № 53242859 з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-Н-2082/2009 від 02 лютого 2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Морський Транспортний Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 28 311 доларів 16 центів США та 4 719 грн 78 коп., а також судового збору у розмірі 850 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа державними виконавцями відділу неодноразово відкривались виконавчі провадження з примусового виконання судового наказу та накладались арешти на майно боржників.

30 серпня 2017 року виходом за адресою: АДРЕСА_1 під час проведення виконавчих дій щодо опису й арешту майна державному виконавцю відділу було відмовлено у доступі до земельної ділянки, яка знаходиться в іпотеці у ПАТ «Марфін Банк», та до будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, у зв`язку чим державним виконавцем за цією адресою були винесені постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 53022903, ВП № 53242859 без доступу до нерухомого майна, якою було описано та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0300 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер земельної ділянки: 010550502828, кадастровий номері 511013690:38:007:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2017 року надано дозвіл державному виконавцю відділу на примусове проникнення до земельної ділянки: 010550502828, кадастровий номер: 511013690:38:007:0009, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та до будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, шляхом примусового відкриття воріт та дверей будинку для проведення виконавчих дій з примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Одеси у справі № 2-Н-2082/2009 від 02 лютого 2010 року. 16 січня 2018 року державним виконавцем винесені постанови про призначення суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 53022903, ВП № 53242859 для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна з питань встановлення ринкової вартості арештованого та описаного майна. Ринкову вартість майна, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оцінено у 2 123 012 грн.

У відповідності до змісту звіту вбачається, що суб`єкт господарювання виготовив його з урахуванням візуального огляду зовні (з боку вилиці) 17 січня 2018 року, у зв`язку із тим, що доступ до об`єкта оцінки був обмежений.

У відповідності із статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Статтею 57 вказаного Закону передбачено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. Якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Відповідно до приписів пункту 50 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

При цьому, пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки,збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (пункт 67 Національного стандарту № 1«Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

У касаційній скарзі заявник зазначає, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно, що потребує порівняння лише вартості подібного майна.

Разом з тим, визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе у разі наявності необхідної інформації.

Подібне майно згідно Національного стандарту № 1«Загальні засади оцінки майна і майнових прав» - це майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями подібне до об`єкта оцінки і має таку саму інвестиційну привабливість.

Разом з тим, суб`єкт господарювання виготовив звіт на основі візуального огляду зовні об`єкта оцінки, у звіті зазначив, що «стан об`єкта оцінки невідомий», тобто оцінювач не досліджував характеристики та властивості будинку й земельної ділянки боржників для порівняння цих даних із подібним майном.

Таким чином, оцінка спірного майна проведена на основі необґрунтованих припущень та є неякісною.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що 17 січня 2018 року власники будівлі і земельної ділянки, які були належним чином повідомлені про проведення оцінки незалежним оцінювачем, перешкоджали доступу спеціаліста до земельної ділянки або будинку. У письмових запереченнях державного виконавця та у наданих матеріалах виконавчого провадження відсутні про здійснення будь-яких виконавчих дій 17 січня 2018 року.

З урахуванням викладеного, суди дійшли правильного і обгрунтованого висновку про те, що проведення оцінки без безпосереднього огляду будинку та земельної ділянки не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має недоліки, які суттєво впливають на достовірність оцінки, що в свою чергу може привести до реалізації майна за ціною нижчою ніж реальна ринкова вартість.

Доводи касаційної скарги є безпідставними та не впливають на законність судових рішень у справі.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 03 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко