Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа №415/7624/17

провадження № 61-42817св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:Сердюка В. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач -комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Дронської І. О., Яресько А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

Улистопаді 2017 року комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» (далі - КП «Лисичанськтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання відновити систему централізованого опалення квартири.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 будучи власником квартири АДРЕСА_1 , самовільно, без будь-яких відповідних дозволів, відключила належну їй квартиру від мережі централізованого опалення.

Враховуючи наведене, позивач просив зобов`язати ОСОБА_1 відновити систему централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 шляхом підключення нагрівальних приладів до системи централізованого теплопостачання.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 02 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог КП «Лисичанськтепломережа» відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що висновки відповідних експертних досліджень та судових рішень про порушення прав власників будинку та про порушення технічних вимог і правил експлуатації зазначеного будинку відсутні, позивач не звертався до відповідача з вимогою про відновлення централізованого теплопостачання.

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов КП «Лисичанськтепломережа» задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 відновити систему централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 шляхом підключення нагрівальних приладів до системи централізованого теплопостачання.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що відповідач самовільно, без належного дозволу відключила належну їй квартиру від мережі централізованого опалення, чим порушила вимоги статті 152 ЖК Української РСР та пунктів 1.4.4. - 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

Усерпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу напостанову Апеляційного суду Луганськоїобластівід 11 липня 2018 року, в якій проситьскасувати зазначенесудове рішеннята залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судомнорм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзізаявник вказуєна те, що вимоги позивача до неї щодо відновлення системи централізованого теплопостачання в квартирі є безпідставними, оскільки позивачем не доведено, які саме та яким чином його права порушені. Позивачем також не доведено, що він є балансоутримувачем системи централізованого теплопостачання в квартирі відповідача. Посилання позивача на порушення відповідачем санітарних норм не знайшли свого підтвердження в суді.

У липні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник КП «Лисичанськтепломережа» просив касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

25 червня 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення- без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 19 серпня 1992 року.

13 травня 2011 року між КП «Лисичанськтепломережа» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з централізованого опалення № 898.

Актом перевірки внутрішньо будинкової системи централізованого опалення встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 відключено від мережі централізованого опалення.

Нормативно-правове обґрунтування

Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктом 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 були внесені зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що відповідач здійснила самовільне відключення квартири від мережі опалення, відповідно таке підлягає відновленню та приведенню за власний рахунок відповідача до попереднього стану.

Доводи касаційної скарги про те, щоКП «Лисичанськтепломережа» не довів свого права на звернення до суду із цим позовом, не заслуговують на увагу, оскільки відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У даному випадку ОСОБА_2 та КП «Лисичанськтепломережа» укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, а тому останній має право вимагати, в тому числі від споживачів, усунення порушень в сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі і шляхом зобов`язання відповідача відновити централізоване теплопостачання до квартири.

Наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду щодо установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Луганської області від 11 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. В Литвиненко