Постанова

Іменем України

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 707/1187/20

провадження № 61-10649св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Черкаська обласна прокуратура,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець Бурмага Євгеній Анатолійович, Державне підприємство «СЕТАМ», Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Тетяна Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Черкаської обласної прокуратури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець Бурмага Є. А., Державне підприємство «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», тут і далі - АТ «Альфа-Банк»), Черкаська районна державна нотаріальна контора, арбітражний керуючий Пилипенко Т. В., про зняття арешту з майна.

Позов обґрунтований тим, що 19 лютого 2020 року ДП «СЕТАМ» провелоелектронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме незавершеногобудівництвом житловогобудинку загальною площею 289,4 кв. м та земельноїділянки загальною площею 0,2458 га, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Попереднім власником спірного нерухомого майна був ОСОБА_2 . Це майно перебувало в іпотеці АТ «Укрсоцбанк» згідно з договором іпотеки від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/2, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В.

Позивачка є переможницеюелектронних торгів, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 19лютого 2020 року№ 466499.

Після оформлення результатів торгів зазначенау цьому протоколі сума у розмірі 444 582,80 грн, з урахуванням гарантійного внеску, буласплачена ОСОБА_1 на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є.А., який спрямував її на погашення заборгованості перед АТ «Альфа-Банк».

Після сплати коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 19 лютого 2020 року, приватний виконавець ОСОБА_3 надавїй акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 06березня 2020 року.

30 березня 2020 року ДП «СЕТАМ» провелоще одні електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Попереднім власником спірного нерухомого майна був ОСОБА_2 . Зазначене майно перебувало в іпотеці АТ «Укрсоцбанк» згідно з договором іпотеки від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/3, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 як майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2

ОСОБА_1 є переможницеюелектронних торгів від 30 березня 2020 року, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 30 березня 2020 року№ 471974.

Зазначенау цьому протоколі сумау розмірі124 000,00 грн, з урахуванням гарантійного внеску, після оформлення результатів торгів була сплаченана рахунок приватного виконавця Бурмаги Є. А., який спрямував її на погашення заборгованості перед АТ «Альфа-Банк».

Після сплати коштів за нерухоме майно, придбане на електронних торгах від 30 березня 2020 року, приватний виконавець ОСОБА_3 надав їй акт про реалізацію предмета іпотеки.

З метою оформлення свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгівпозивачка звернулася до нотаріуса. Нотаріус роз`яснив, що він не вправі видати свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки щодо придбаних нею об`єктів нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні зареєстровані обтяження - арешти нерухомого майна, накладені згідно з постановами старшого слідчого прокуратури Черкаської області Губенко Є. А про накладення арешту на майно від 16 вересня 2009 року; обтяжувач - прокуратура Черкаської області.

Обтяження у вигляді арешту придбаного нею нерухомого майна з прилюдних торгів порушують права ОСОБА_1 , оскільки вона позбавлена можливості належним чином оформити право власності та розпоряджатися своїм майном.

Просила суд зняти арешт з придбаного нею нерухомого майна, а саме: незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 289,4 кв. м та земельної ділянки загальною площею 0,2458 га, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - спірне нерухоме майно).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року у позові відмовлено.

Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з безпідставності, необґрунтованості та недоведеності позову. Оскільки арешт на нерухоме майно накладено в межах досудового розслідування кримінального провадження стосовно власника спірних об`єктів нерухомості ОСОБА_2 з метою забезпечення цивільних позовів потерпілих, кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду у Придніпровському районному суді м. Черкаси, рішення у справі не ухвалено, а у позивачки не виникло права власності на обтяжене арештом майно, суд дійшов висновку, що арешт накладений законно в межах повноважень слідчого прокуратури та відповідно до норм КПК України, що були чинними на час накладення арешту, тому правових підстав для зняття арешту на час розгляду суд не встановив.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 рокускасовано, позов задоволено. Знятоарешт зі спірногонерухомого майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольнивши позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приватний виконавець видав ОСОБА_1 акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 06 березня 2020 року та акт про реалізацію предмета іпотеки, проведені електронні торги (аукціон) від 10 квітня 2020 року, які відповідають вимогам закону, оскільки в матеріалах справи немає відомостей щодо визнання недійсними електронних торгів. Нотаріус лише підтверджує виникнення у покупця права власності.

Інших вимог, зокрема таких, які б передбачали проведення перевірок заборон та арештів перед вчиненням нотаріальних дій і прийняття рішення за результатами такої перевірки щодо відмови у видачі свідоцтва, законодавством не передбачено.

Під час видання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів нотаріус не перевіряє наявність чи відсутність обтяжень на придбане з електронних торгів нерухоме майно.

Електронні торги з продажу нерухомого майна, що є предметом іпотеки, не скасовані та не визнані судом недійсними, тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивачки, права якої порушено та підлягають захисту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 вказала, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2021 року Черкаська обласна прокуратура направила поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року, просила її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц, від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок, з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174 539 КПК України.

Арешт на майно накладено слідчим в межах досудового розслідування, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до Веховного Суду не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 08 липня 2008 року ОСОБА_2 та АТ «Укрсоцбанк» уклали кредитний договір № 895/06-034-374, на підставі договору про надання відновлювальної кредитної лінії та додаткової угоди до нього від 06 липня 2009 року про внесення змін до договору, про надання ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання коштів у сумі 243 306,39 дол.США зі сплатою 13, 5 %, з кінцевим строком повернення кредиту 06 липня 2018 року.

На забезпечення виконання боргових зобов`язань згідно з кредитним договором між ОСОБА_2 і банком укладені договори іпотеки від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/1;від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/2; від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/3.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси 6 жовтня 2011 року позов банку задоволено. Стягненосолідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсоцбанк» 239 458,39 дол. США - заборгованістьза кредитним договором, 46 285,96 дол. США - заборгованістьза відсотками, 43102, 50 дол. США- штраф за невиконання умов договору кредиту, судові витрати за сплату судового збору - 1 700,00грн та 120,00грн - витратиза інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього2 612 206,30 грн.

19лютого 2020 року ДП«СЕТАМ» провелоелектронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме незавершеногобудівництвом житловогобудинкузагальною площею 289,4 кв. м та земельноїділянки загальною площею 0,2458 га, кадастровий номер 7124985200:02:003:0075, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Попереднім власником вказаного нерухомого майна був ОСОБА_2 . Зазначене майно перебувало в іпотеці АТ «Укрсоцбанк» згідно з договором іпотеки від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/2, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В.

30 березня 2020 року ДП «СЕТАМ» провело ще одні електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1990 га, кадастровий номер: 7124985200:02:003:0081, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Попереднім власником спірного нерухомого майна був ОСОБА_2 . Зазначене майно перебувало в іпотеці АТ «Укрсоцбанк згідно з договором іпотеки від 08 липня 2008 року ІД 895/06-034-374/3, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 як майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_2

ОСОБА_1 є переможницею електронних торгів від 19 лютого 2020 року, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 19лютого 2020 року№ 466499, від 30 березня 2020 року, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів від 30 березня 2020 року№ 471974.

ОСОБА_1 повністю сплатила вартість придбаного майна на рахунок приватного виконавця Бурмаги Є. А., проте не отримала свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно, у зв`язку з накладеними арештами на це майно в межах досудового слідства стосовно ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції встановив, що слідче управління УМВС України в Черкаській області внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості № 12015250000000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України та № 12015250000000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України щодо службових осіб Кредитної спілки «Фортеця» (далі - КС «Фортеця»), які, зловживаючи службовим становищем, вчинили службове підроблення та протягом 2006 - 2009 років умисно, протиправно, з корисливих мотивів привласнили кошти членів кредитної спілки, чим завдано збитків членам спілки на загальну суму майже 32 млн грн.

Вказані кримінальні провадження об`єднані в одне № 1201525000000042.

У кримінальному провадженні № 1201525000000042 слідчий виніс постанову про визнання КС «Фортеця» потерпілою, представник якої, арбітражний керуючий, звернулась із цивільним позовом у розмірі 45 978 562,88 грн, в якому здійснюється захист інтересів всіх вкладників спілки.

Під час досудового слідства, з метою забезпечення цивільного позову, стягнення отриманої неправомірної вигоди та можливої конфіскації майна обвинувачених старший слідчий слідчого відділу прокуратури Черкаської області Губенко Є. А. 16 вересня 2009 року наклав арешт на спірне нерухоме майно, яке належало ОСОБА_2 .

За результатами досудового розслідування 31 травня 2016 року стосовно голови правління КС «Фортеця» ОСОБА_5 та його заступника ОСОБА_2 затверджено обвинувальний акт за частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 366 КК України, який скеровано до Придніпровського районного суду міста Черкаси для розгляду по суті. На час розглдяу справи у кримінальному провадженні триває судовий розгляд, рішення у справі не ухвалено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його необхідно розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17).

Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц).

Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц).

Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).

Згідно з матеріалами справи слідчий відділ прокуратури Черкаської області проводив досудове розслідування у кримінальній справі № 2510900073 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за частиною другою статті 366, частиною п`ятою статті 191 КК України.

У межах досудового слідства з метою забезпечення цивільного позову, стягнення отриманої неправомірної вигоди та можливої конфіскації майна обвинувачених старший слідчий 16 вересня 2009 року наклав арешт на спірне нерухоме майно, що належало ОСОБА_2 .

Надалі слідчий вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості № 12015250000000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, № 12015250000000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого чатсиною п`ятою статі 191 КК України, стосовно службових осіб КС «Фортеця», які, зловживаючи службовим становищем, вчинили службове підроблення та протягом 2006 - 2009 років умисно, протиправно, з корисливих мотивів привласнили кошти членів кредитної спілки, чим завдано збитків на загальну суму майже 30 000 000,00 грн.

За результатами проведеного досудового розслідування 31 травня 2016 року щодо голови кредитної спілки ОСОБА_5 та його заступника ОСОБА_2 затверджено обвинувальний акт, який передано до суду. Судовий розгляд триває.

Спірне майно ОСОБА_2 відчужено з прилюдних торгів 19лютого 2020 року та 30 березня 2020 року.

Прокуратура Черкаської області 14 липня 2020 року розпочала досудове розслідування кримінального провадження за фактом зловживання своїми повноваженнями приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є. А. під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.

Згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI (далі - КПК України 2012 року) питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 409 КПК України 1960 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України1960 року, суди можуть вирішувати питання, які виникли при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України 2012 року підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно (частина друга статті 174 КПК України 2012 року).

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації (частина третя статті 174 КПК України 2012 року).

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).

У разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 1960 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє не закрито, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2022 року у справі № 289/921/21, провадження № 61-2269св22).

Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_6 01 червня 2020 року звернулась з клопотанням до Соснівського районного суду м. Черкаси про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12014250050002032 (а. с. 55).

Соснівський районний суд м. Черкаси 06 квітня 2021 року відмовив ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про скасування арешту спірного майна та роз`яснив, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна на підставі частини четвертої статті 174 КПК України.

Враховуючи, що арешт на спірне майно у справі, що переглядається, накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_2 з метою забезпечення цивільного позову, стягнення отриманої неправомірної вигоди та можливої конфіскації майна обвинувачених за правилами КПК України 1960 року, кримінальне провадження не завершено, Верховний Суд дійшов висновку про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду, які враховані у справі, що переглядається, дійшов помилкового висновку про розгляд справи по суті в порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд зауважує, що суд першої інстанції розглянув справу по суті з порушенням правил юрисдикції загальних судів, тому відповідно до частин першої, другої статті 414 ЦПК України його рішення підлягає скасуванню.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Ухвалені у справі судові рішення необхідно скасувати скасувати, а провадження у справі закрити.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України).

Керуючись статтями 400 409 414 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуЧеркаської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасувати, провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко