Постанова

Іменем України

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 752/23412/18

провадження № 61-3699св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото",

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Якименко Валентина Онисимівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Лариса Миколаївна, Міністерство закордонних справ України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року в складі судді Хоменко В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото" (далі - ТОВ "Спецавтомото"), який в ході розгляду справи уточнила, та остаточно просила:

- визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, складений на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Якименко В. О. 11 липня 2018 року за реєстровим номером 717;

- визнати недійсною довіреність від 05 червня 2018 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд М. Л. за реєстровим номером 405;

- визнати недійсним договір комісії від 04 липня 2018 року № 7449/18/002686, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ "Спецавтомото", на відчуження автомобіля марки Jaguar моделі F-Pace, номер кузова НОМЕР_1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 04 липня 2018 року № 7449/18/002686, укладений між ТОВ "Спецавтомото" в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_2;

- повернути автомобіль марки Jaguar моделі F-Pace, номер кузова НОМЕР_1 у власність ОСОБА_4.

Позов мотивований тим, що 08 грудня 2010 року її батько ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого заповів їй належне йому на праві приватної власності нежиле приміщення по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Звернувшись до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4, вона дізналась про існування іншого заповіту, посвідченого 11 липня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. за реєстровим номером 717, відповідно до якого батько заповів усе належне йому майно на користь своєї колишньої дружини - ОСОБА_2.

Вважала, що на момент складання заповіту від 11 липня 2018 року ОСОБА_4 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки протягом тривалого часу, зокрема, починаючи з 2016 року, проходив інтенсивне лікування у зв'язку із діагностованим раком шлунку ІІІ стадії, що супроводжувалось здійсненням численних курсів хіміотерапії, а також застосуванням медичних препаратів, приймання яких здійснювало вплив на його психічний стан. З цих же підстав батько не усвідомлював значення своїх дій і під час видачі довіреності від 05 червня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд М. Л., якою уповноважив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керувати та розпоряджатися автомобілем марки Jaguar моделі F-Pace, номер кузова НОМЕР_1, оскільки на момент її видачі стан здоров'я ОСОБА_4 був особливо складним.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила задовольнити позовні вимоги на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував висновки судово-почеркознавчої експертизи, покази свідків, а також інші докази, які підтверджують психічний стан ОСОБА_4, у зв'язку з чим дійшов висновку, що волевиявлення спадкодавця на момент видачі довіреності від 05 червня 2018 року та складання заповіту від 11 липня 2018 року було вільним та відповідало його внутрішній волі.

При цьому судом зазначено, що для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту та складання довіреності, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, є висновок судово-психіатричної експертизи, про проведення якої позивач в ході розгляду справи не заявляла.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову, який, розглядаючи справу, надав систематичну оцінку зібраним у справі доказам щодо психічного стану ОСОБА_4 на момент складання та посвідчення оспорюваних правочинів.

Вирішуючи клопотання представника позивача про призначення посмертної судової медичної психолого-психіатричної експертизи, апеляційний суд виходив з того, що відповідне клопотання під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявлялось, а тому, враховуючи недоведеність обставин, які б свідчили про неможливість подання такого доказу, як посмертна судова медична психолого-психіатрична експертиза, до суду першої інстанції з причин, які об'єктивно не залежали від позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У березні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 524/8818/15-ц, відповідно до якого для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи; від 20 червня 2018 року в справі № 303/6480/13-ц, відповідно до якого належним та допустимим докази того, що на момент посвідчення заповіту спадкодавець через стійкий розлад здоров'я не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними є саме висновок посмертної судово-психіатричної експертизи. Наявні у матеріалах справи висновки експертів одержані з порушенням порядку, а тому є недопустимим доказами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скарга та узагальнення його доводів

У квітні 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що суди попередніх інстанцій на підставі наданої оцінки досліджених в ході розгляду справи доказів встановили, що волевиявлення ОСОБА_4 на момент складання та посвідчення оспорюваних заповітів було вільним і відповідало його внутрішній волі, що є однією з вимог, додержання якої є необхідним для чинності правочину відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться виключно до незгоди позивача з висновками судів стосовно оцінки висновку експертизи і встановлених на її підставі обставин.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 752/23412/18 з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Спецавтомото", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Якименко В.

О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М., Міністерство закордонних справ України, про визнання недійсними заповіту, довіреності, договору комісії, договору купівлі-продажу та повернення автомобіля, призначено до розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 08 грудня 2010 року ОСОБА_4 на випадок свої смерті зробив розпорядження: належне йому на праві власності нежиле приміщення в літері А загальною площею 202,8 кв. м, по АДРЕСА_1 заповідав своїй дочці - ОСОБА_1.

З 2016 року у зв'язку із діагностованим раком шлунку ІІІ стадії ОСОБА_4 проходив інтенсивне лікування.

З медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи від 04 квітня 2018 року видно, що відсутні медичні протипоказання для зберігання та носіння вогнепальної та газової зброї. У медичній довідці медичного центру універсальної клініки "Оберіг" від 06 грудня 2018 року зазначено, що даних про розлади психіки, зміни у розумовій діяльності, проведені консультації ОСОБА_4 немає.

Довіреністю від 05 червня 2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М. за реєстровим номером 404, ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2, ОСОБА_3 розпоряджатись належним йому автомобілем легковим марки Jaguar, модель F-Pace, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, надавши на виконання цієї довіреності право, зокрема, зняти автомобіль з обліку, продати автомобіль, керувати автомобілем тощо.

04 липня 2018 року між ТОВ "Спецавтомото" (комісіонер) в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (комітент) в особі ОСОБА_3 укладений договір комісії № 7449/18/002686, за умовами якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу - марки Jaguar, модель F-Pace, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1.

04 липня 2018 року між ТОВ "Спецавтомото" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу № 7449/18/002686 транспортного засобу - марки Jaguar, модель F-Pace, 2016 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1.

11 липня 2018 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. за реєстровим номером 717, відповідно до якого на випадок свої смерті усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що за законом він матиме право, як в Україні, так і за її межами, він заповів ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли:

- нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

- автомобіль Jaguar моделі F-Pace, державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1;

- володіння La Villa (Вілла) № 285, що представляє собою земельну ділянку № НОМЕР_3, площею 1,562 кв. м, а також забудову площею 243, розташовані на земельній ділянці номер 20,139, записаного в документі № 1314559, у Секції Власності, Провінції Cocle, Суспільного регістру, яка знаходиться у містечку АДРЕСА_3

Із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 в Першу київську державну нотаріальну контору звернулись його дочка - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

До смерті ОСОБА_4 проживав за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_2.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, предметом позовних вимог є визнання недійсними складених ОСОБА_4 довіреності від 05 червня 2018 року та заповіту від 11 липня 2018 року, з тих підстав, що на момент складання та посвідчення оспорюваних правочинів останній не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, оскільки проходив інтенсивне лікування у зв'язку із діагностованим раком шлунку ІІІ стадії, що супроводжувалось здійсненням численних курсів хіміотерапії, а також застосуванням медичних препаратів, приймання яких здійснювало вплив на його психічний стан.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, на підставі наданої оцінки досліджених в ході розгляду справи доказів (висновки судово-почеркознавчої експертизи, покази свідків, медичні довідки) встановили, що волевиявлення ОСОБА_4 на момент складання та посвідчення оспорюваних правочинів було вільним і відповідало його внутрішній волі, що є однією із вимог, дотримання якої є необхідним для чинності правочину відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає вказаний висновок судів передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з частиною 2 статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити Статтею 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Висновок про недієздатність сторони такого правочину слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи у момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи є лише одним із доказів у такій справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами, будь-які зовнішні обставини (показання свідків про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, чи була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Встановлення неспроможності особи в момент вчинення заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними такого стану на момент вчинення заповіту відбувається з урахуванням як висновку посмертної судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів, що підтверджують чи спростовують доводи про те, що в момент вчинення заповіту особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року в справі № 524/8818/15-ц (провадження № 61-6936св18), яка була підставою для відкриття касаційного провадження, зазначено, що для визначення тимчасового стану особи, при якому вона внаслідок функціональних розладів психіки, порушення фізіологічних процесів в організмі або інших хворобливих станів не може розуміти значення своїх дій та керувати ними у момент укладення нею правочину, необхідно обов'язкове призначення судово-психіатричної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 303/6480/13-ц (провадження № 61-6486св18) яка була підставою для відкриття касаційного провадження, вказано, що належним та допустимим докази того, що на момент посвідчення заповіту спадкодавець через стійкий розлад здоров'я не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними є саме висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 подала клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування справжності підпису ОСОБА_4 на оспорюваному заповіті та довіреності, а також виявлення будь-якого впливу (фізіологічного, емоційного чи психологічного) під час підписання вказаних правочинів. На розгляд та вирішення експерта просила поставити наступні питання:

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконаний підпис на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717, в графі "підпис"?

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконаний рукописний текст, а саме: прізвище, ініціали ім'я, по-батькові, на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко Валентиною Онисимівною від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717, в графі "підпис"?

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконаний рукописний текст, а саме: "Заповіт записаний нотаріусом з моїх слів, прочитаний мною уголос та підписаний мною особисто о 09 год. 07 хв.", - на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717

- чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), зокрема, фізіологічного, емоційного чи психологічного впливу?

- чи виконаний рукописний текст, а саме: прізвище, ініціали ім'я, по-батькові, на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), зокрема, фізіологічного, емоційного чи психологічного впливу?

- чи виконаний рукописний текст, а саме: "Заповіт записаний нотаріусом з моїх слів, прочитаний мною уголос та підписаний мною особисто о 09 год. 07 хв.", - на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717, під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), зокрема, фізіологічного, емоційного чи психологічного впливу?

- чи могла вплинути на ОСОБА_4 діагностована хвороба, а саме рак шлунку III стадії під час підписання заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717

- чи могла вплинути на ОСОБА_4 діагностована хвороба, а саме рак шлунку III стадії під час виконання рукописного тексту, а саме: прізвище, ініціали ім'я, по-батькові, на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717

- чи могла вплинути на ОСОБА_4 діагностована хвороба, а саме: рак шлунку III стадії під час виконання рукописного тексту, а саме: "Заповіт записаний нотаріусом з моїх слів, прочитаний мною уголос та підписаний мною особисто о 09 год. 07 хв.", - на заповіті, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О. від 11 липня 2018 року за реєстровим номером № 717

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконаний підпис на довіреності від 05 червня 2018 року за реєстр. № 405, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М., в графі "підпис"?

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконаний рукописний текст, а саме: прізвище, ініціали ім'я, по-батькові, на довіреності від 05 червня 2018 року за реєстр. № 405, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М., в графі "підпис"?

- чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 на довіреності від 05 червня 2018 року за реєстр. № 405, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М., під впливом збиваючих факторів (природних, штучних), зокрема фізіологічного, емоційного чи психологічного впливу?

- чи могла вплинути на ОСОБА_4 діагностована хвороба, а саме: рак шлунку III стадії під час підписання довіреності від 05 червня 2018 року за реєстр. № 405, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.

М. ?

- чи могла вплинути на ОСОБА_4 діагностована хвороба, а саме: рак шлунку III стадії під час виконання рукописного тексту, а саме: прізвище, ініціали ім'я, по-батькові на довіреності від 05 червня 2018 року за реєстр. № 405, посвідченій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М. ?

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. На розгляд та вирішення експерта поставлено питання, вказані ОСОБА_1 в клопотанні.

Зі змісту висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 17 червня 2020 року № 3955/3956/20-32 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 11 липня 2018 року виконаний ОСОБА_4; встановити, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 11 липня 2018 року під впливом збиваючих факторів не виявилось можливим з причини, що вказані у пункті 5 дослідницької частини висновку експертів; рукописний запис у графі "Підпис:" а саме: ОСОБА_4", "Заповіт записаний нотаріусом з моїх слів, прочитаний мною уголос та підписаний мною о 09 год. 07 хв." у заповіті від 11 липня 2018 року виконаний ОСОБА_4 під дією збиваючих факторів ймовірніше за все - природного характеру. Встановити вплив хвороби ОСОБА_4 під час підписання заповіту експертами неможливо з причин, вказаних у пункті 6 дослідницької частини висновку експертів.

На підставі листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України повернуто висновок судово-почеркознавчої експертизи до експертної установи для його виправлення та доопрацювання.

Зі змісту доопрацьованого експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 20 серпня 2020 року № 3955/3956/20-32 вбачається, що підпис від імені ОСОБА_4 заповіті від 11 липня 2018 року виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів; будь-які ознаки, які б свідчили про виконання підпису від імені ОСОБА_4 у заповіті від 11 липня 2018 року під впливом збиваючих факторів відсутні; рукописний запис у графі "Підпис: ", "ОСОБА_4", "Заповіт записаний нотаріусом з моїх слів, прочитаний мною уголос та підписаний мною о 09 год. 07 хв.", у заповіті від 11 липня 2018 року виконаний ОСОБА_4 під дією збиваючих факторів відносно стійкого (хронічного) характеру (до яких зокрема можливо віднести вікові зміни (похилий або старечий вік виконавця).

Встановити вплив хвороби ОСОБА_4 під час підписання заповіту неможливо, оскільки вказані питання виходять за межі компетенції експерта - почеркознавця.

Таким чином, після надходження до суду першої інстанції вищевказаних висновків судово-почеркознавчої експертизи, в яких вказано, що поставлені судом питання щодо можливості впливу хвороби спадкодавця ОСОБА_4 на усвідомлення значення його дій та можливості керувати ними не підлягають вирішенню, оскільки виходять за межі компетенції експерта - почеркознавця, місцевий суд у порушення пункту 3 частини 5 статті 12 ЦПК України не роз'яснив ОСОБА_1 її процесуальне право на заявлення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи.

У випадку, коли експерта установа не може вирішити поставлені в ухвалі про призначення експертизи питання, це не означає, що суд позбавлений можливості призначити за клопотанням однієї із сторін судову експертизу, завданням якої є встановлення психічного стану особи на момент складання та посвідчення оспорюваних правочинів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обмежився висновком, що для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту та складання довіреності, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, є висновок судово-психіатричної експертизи, про проведення якої позивач в ході розгляду справи не заявляла.

При цьому місцевий суд не врахував, що відповідне клопотання було заявлене під час розгляду справи, а неправильне зазначення учасником справи виду експертизи, до компетенції якої належить вирішення питання щодо психічного стану особи, не свідчить про дотримання статті 105 ЦПК України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Верховний Суд зауважує, що реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з'ясувати дійсні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пункту 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун