Історія справи

Постанова

Іменем України

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 2-474/11-ц

провадження № 61-1702 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватне підприємство «Інтерконтиненталь», фізична особа-підприємець ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, підписану та подану представником ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року у складі суддів Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів № 2-474/11, виданих 12 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП «Інтерконтиненталь», ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 12 березня 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва були видані виконавчі листи № 2-474/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП «Інтерконтиненталь», ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 83/КВ-08 від 16 квітня 2008 року. Разом з тим представник ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що вказані виконавчі листи були втрачені під час листування з ВПВР УДВС ГУТУЮ у місті Києві. На підставі викладеного просить суд видати дублікати вищевказаних виконавчих листів.

23 червня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва ПАТ «Дельта Банк» відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих листів у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП «Інтерконтиненталь», ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представником ПАТ «Дельта Банк» до заяви не надано будь-яких доказів, що свідчили б про втрату оригіналів виконавчих листів у справі, а саме документів, які б підтверджували повернення виконавчих листів ВПВР УДВС ГУТУЮ у місті Києві на адресу ПАТ «Дельта Банк» (стягувача), зокрема копій супровідних листів, журналу вихідної кореспонденції ВПВР УДВС ГУТУЮ у місті Києві та відповідного поштового реєстру, крім того з наданих копій постанов державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не вбачається, що державний виконавець направляв виконавчі листи стягувачу.

14 листопада 2016 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано, постановлено нову ухвалу, якою заяву представника ПАТ «Дельта Банк» - Мозолевської В.В. про видачу дублікатів виконавчих листів задоволено. Видано дублікат виконавчих листів у цивільній справі № 2-474\11 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПП «Інтерконтиненталь», ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 17 липня 2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-474\11 від 12 березня 2014 року та відповідно до супровідного листа ПАТ «Дельта Банк» було направлено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження і оригінал виконавчого документа.

У грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського суду міста Києва від 23 червня 2016 року,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заявником не надано до суду доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа або посилань на обставини, за яких, коли і ким було втрачено виконавчий лист. Даних про пересилання виконавчого листа матеріали справи не містять, тому районний суд дійшов вірного висновку, що підстав для задоволення заяви ПАТ «Дельта Банк» про видачу дубліката виконавчого листа немає.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 1 частиною першою статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

29 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи представника заявника, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2013 року позов ПАТ «Дельта Банк» було задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року було задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк», та виправлено описки в тексті виконавчого листа № 2-474\11, провадження № 2\2610\159\2012 від 12 березня 2014 року, а саме: вказано правильно «пені за несвоєчасну сплату комісії за кредитом у гривні - 272 (двісті сімдесят дві грн 65 коп.»). (т. 2 а. с. 147-148).

19 травня 2016 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду першої інстанції з заявою про отримання дублікатів виконавчих листів у вказаній справі (т. 2 а. с. 161-164).

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 17 липня 2015 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-474\11 від 12 березня 2014 року. Відповідно до супроводжувального листа ПАТ «Дельта Банк» було направлено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження і оригінал виконавчого документа. (а. с. 204-207).

Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред'явлення позову) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка "Дублікат".

Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката в судовому засіданні. Заява про видачу дубліката подається стягувачем, якщо втрачено оригінал стягувачем. Якщо оригінал виконавчого документа втрачено державним виконавцем, то з поданням до суду звертається державний виконавець.

При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про задоволення заяви та видачу дубліката виконавчих листів, оскільки виконавчі листи в справі № 2-474\11 не були повернуті до позивача ПАТ «Дельта Банк» та були втрачені при листуванні банку з відділом примусового виконання рішень правління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

За таких обставин судове рішення суду апеляційної інстанції, є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник не надав суду доказів на підтвердження втрати оригіналу виконавчого листа або посилань на обставини, за яких, коли і ким було втрачено виконавчий лист, є необґрунтовані, оскільки встановлено, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Київській області Венгель Ю. Ю. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження та виконавчі листи до позивача ПАТ «Дельта Банк» не були повернуті, тобто не надходили, а саме втрачені при листуванні.

Інші доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержання норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, підписану та подану представником ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В.М. Коротун

В.І. Крат

В. П. Курило