Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 17.03.2021 року у справі №201/4514/20

Постанова

Іменем України

16 червня 2021 року

м. Київ

справа № 201/4514/20

провадження № 61-3735св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка подана представником - адвокатом Погрібною Ольгою Андріївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП), третя особа ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій, розірвання договору, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

14 серпня 2020 року представник відповідача адвокат Погрібна Ольга Андріївна звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

Клопотання мотивовано тим, що відповідачем під час судового розгляду були понесені і документально підтверджені витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 500 грн, які підлягають стягненню з позивача.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2020 року клопотання представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Погрібної О. А. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1 500 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу слід присудити на користь відповідача, оскільки понесені витрати підтверджені належними і допустимими доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону, а тому ці витрати підлягають стягненню з позивача.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року додаткове рішення місцевого суду змінено, зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2, з 1 500 грн до 200 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач є пенсіонером, тому, врахувавшиконкретні обставини справи та те, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, участі у судових засіданнях представник відповідача не приймав, дійшов висновку, що стягнуті витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем, підлягають зменшенню з 1 500 грн до 200 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Погрібна О. А., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що згідно з частинами 5 , 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідних клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги позивач не заявляв та відповідних доказів не подавав, розмір витрат на правничу допомог не спростував.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

20 травня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 18 травня 2020 року звернувся до суду з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання неправомірними дій, розірвання договору, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідачу ФОП ОСОБА_2 правнича допомога надавалася Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія", правову допомогу від імені якого надавала адвокат Погрібна Ольга Андріївна.

Установлено, що у встановленому законом порядку та строк суду стороною відповідача були надані документи на підтвердження понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання професійної правничої допомоги № 01 від 01 листопада 2019 року, попередній розрахунок судових витрат від 08 червня 2020 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 08 червня 2020 року, квитанцію № 5 від 05 червня 2020 року в підтвердження оплати 1 500 грн, адвокатський ордер № 1024981 від 04 червня 2020 року, копію свідоцтва адвоката. До складу витрат на правничу допомогу включаються: підготовка та подача відзиву.

14 серпня 2020 року представник відповідача ФОП ОСОБА_2 - адвокат Погрібна О. А. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення по справі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2020 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, не було вирішено питання стосовно розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

14 серпня 2020 року представник відповідача ФОП ОСОБА_2 - адвокат Погрібна О. А. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення по справі.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частини 2 , 3 статті 270 ЦПК України).

Встановлено, що згідно з пунктом 3.1 договору № 1 про надання правової допомоги від 01 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням "Погрібної Ольги та Патики Андрія", інтереси якого представляє адвокат Погрібна О. А., передбачено такий вид послуг як підготовка та подача відзиву.

Відповідно до пункту 3.1 цього договору вартість наданих юридичних послуг у вигляді підготовки та подачі відзиву складає 1 500 грн.

Відзив на позовну заяву було подано до суду представником відповідача - адвокатом Погрібною О. А. 09 червня 2020 року.

Квитанцією № 5 від 05 червня 2020 року відповідач здійснив оплату 1 500 грн за надану професійну правничу допомогу за договором № 1 від 01 листопада 2019 року - за підготовку та подачу відзиву на позов.

При цьому, перелік виконаних робіт з визначенням витраченого часу та вартості зафіксовано в акті приймання-передачі виконаних робіт від 08 червня 2020 року.

Докази надання професійної правничої допомоги відповідачу ФОП ОСОБА_2 були подані до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву.

Заяв про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог частини 5 статті 137 ЦПК України від позивача ОСОБА_1 до суду не надходило.

При таких обставинах суд першої інстанції, дослідивши наявні докази, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшов обґрунтованого висновку, що у зв'язку із відмовою у задоволенні позову з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500
грн.

Апеляційний суд безпідставно змінив додаткове рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі додаткового рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це рішення, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.

Керуючись статтями 141, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка подана представником - адвокатом Погрібною Ольгою Андріївною, задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року скасувати, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2020 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. С. Жданова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко