Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.03.2019 року у справі №373/101/18

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 373/101/18-ц

провадження № 61-4964св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач, відповідач - публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет», ОСОБА_1 ,

відповідач, позивач - ОСОБА_2 ,

треті особи: приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Наталія Миколаївна, відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет» (далі - ТОВ «Євроагромаркет»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М., відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області), про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області знаходиться наказ Господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року, яким стягнуто з ТОВ «Євроагромаркет» на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість у загальному розмірі 2 803 933,55 грн.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області від 08 січня 2013 року (далі - ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області) відкрито виконавче провадження № 35878620 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року. Також постановою державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 08 січня 2013 року для забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ Євроагромаркет».

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області від 14 січня 2013 року виконавче провадження № 35878620 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року приєднано до зведеного виконавчого провадження № 32452251, яке знаходиться у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області.

26 грудня 2013 року на виконання постанови відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області про проведення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області проведено опис й арешт майна, а саме об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі готовністю 72 %, що знаходиться по АДРЕСА_1 , про що складено акт опису й арешту майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2014 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2014 року, відхилено скаргу ТОВ «Євроагромаркет» про визнання бездіяльності державної виконавчої служби неправомірною та зобов`язання зняти арешт з майна - об`єкта незавершеного будівництва нежитлової будівлі готовністю 72 %, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ним було виявлено запис про право власності від 06 липня 2016 року № 15263998 про реєстрацію права приватної власності на незавершене будівництво, готовністю 72 %, розташоване по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, від 06 липня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М.

Також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ним виявлено запис про право власності від 16 листопада 2016 року № 17458018 про реєстрацію права приватної власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, від 16 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М.

Позивач вважав, що вказані вище договори купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, є незаконними й такими, що порушують права ПАТ «Промінвестбанк», оскільки ТОВ «Євроагромаркет», знаючи про заборону відчуження зазначеного об`єкту незавершеного будівництва, розпорядилось ним шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 , який є директором цього товариства. У подальшому ОСОБА_1 , знаючи про заборону відчуження цього об`єкта, розпорядився ним шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 .

Ураховуючи викладене, ПАТ «Промінвестбанк» просило суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, укладений між ТОВ «Євроагромаркет» та ОСОБА_1 , посвідчений 06 липня 2016 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. за реєстровим № 1057; скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво, готовністю 72 %, розташоване по АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 15263998; визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, укладений 16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. за реєстровим № 1861; скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво, готовністю 72 %, розташоване по АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 17458018.

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Промінвестбанк», ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на незавершене будівництво.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він є добросовісним набувачем об`єкту незавершеного будівництва, готовністю 72 %, розташованого по АДРЕСА_1 , оскільки набув його правомірно та володіє ним відкрито.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд визнати його добросовісним набувачем незавершеного будівництва за вищевказаною адресою та визнати за ним право власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду із первісним позовом ПАТ «Промінвестбанк».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2018 року у задоволенні позову ПАТ «Промінвестбанк» та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Заходи забезпечення первісного позову ПАТ «Промінвестбанк», вжиті відповідно до ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 лютого 2018 року, скасовано.

Рішення суду мотивовано тим, що обмеження на спірне майно встановлено відповідно до складеного державним виконавцем акта опису й арешту майна від 26 грудня 2013 року, про який знали як ТОВ «Євроагромаркет», так і ОСОБА_1 , оскільки такі дії державного виконавця, а потім його бездіяльність були оскаржені в судовому порядку.

Однак акт опису й арешту майна не носить обов`язкового характеру і порядок його виконання (реалізації) відрізняється від виконання судових рішень, які є обов`язковими, тому відсутні підстави стверджувати, що арешт спірного майна відбувся відповідно до вимог закону.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , то суд зазначив, що вони заявлені безпідставно, оскільки добросовісним набувачем особа визнається відповідно до вимог статті 388 ЦК України і такий спосіб захисту як визнання в судовому порядку особи добросовісним набувачем статтею 16 ЦК України не передбачений.

Разом з тим невірно обраний спосіб захисту позивачем за зустрічним позовом своїх прав не був для нього перешкодою доступу до суду, він не був позбавлений права на справедливий суд, однак суд може визнати за особою право, а не правовий статус особи. При цьому підстави, визначені статтею 392 ЦК України у цих правовідносинах, не встановлені.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк» задоволено частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2018 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Промінвестбанк» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині.

Позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, укладений 06 липня 2016 року між ТОВ «Євроагромаркет» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. за реєстровим № 1057.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво, готовність об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , складає 72 %, номер запису про право власності 15263998, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30334612 від 06 липня 2016 року 11:27:10, прийнятого державним реєстратором приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, укладений 16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. за реєстровим № 1861.

Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво, готовність об`єкта незавершеного будівництва - житлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , складає 72 %, номер запису про право власності 17458018, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32386824 від 16 листопада 2016 року 15:45:04, прийнятого державним реєстратором приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М.

Рішення суду в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на незавершене будівництво залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» судовий збір у розмірі по 5 873,33 грн, з кожного окремо.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, укладаючи 06 липня 2016 року договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, ТОВ «Євроагромаркет» порушило заборону державного виконавця щодо реалізації (відчуження) арештованого майна, тому цей договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Євроагромаркет» та ОСОБА_1 , підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України, оскільки його укладення між сторонами та перехід до іншої особи права власності на це майно унеможливлює звернення стягнення на нього при виконанні судового рішення, чим порушено права позивача.

З наведених підстав також підлягає визнанню недійсним і договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, укладений 16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Крім того, не скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірне нерухоме майне унеможливлює звернення стягнення на нього.

Доводів щодо зустрічного позову ОСОБА_2 апеляційна скарга не містить, тому відповідно до положень частини першої статті 376 ЦПК України законність ухваленого у цій частині рішення суду першої інстанції колегією суддів не перевірялося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ТОВ «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження судового рішення.

Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 373/101/18-ц з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Євроагромаркет» на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у цій справі.

Клопотання ТОВ «Євроагромаркет» про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задоволено.

Зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у цій справі.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року справу за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до ТОВ «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М., відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Промінвестбанк», ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на незавершене будівництвопризначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що, визнаючи недійсними договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна, суд апеляційної інстанції, не зазначивши у постанові суду від 07 лютого 2019 року, яким нормам матеріального права не відповідають ці правочини, неправильно застосував статтю 203 ЦК України, яка регулює загальні вимоги, додержанням яких є необхідним для чинності правочину, та статтю 215 ЦК України, яка регулює недійсність правочину.

Помилковими також є висновки суду апеляційної інстанції про те, що акт опису і арешту об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, готовністю 72 %, розташованої по АДРЕСА_1 , було складено на виконання наказу Господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року № 4/102-10.

Матеріали справи містять відповідні докази того, що 26 грудня 2013 року державним виконавцем ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ у Київської області було складено акт опису й арешту майна, що належить ТОВ «Євроагромаркет», за адресою: АДРЕСА_1 , і ця виконавча дія була проведена на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року, ВП № 22239795, яке у подальшому було завершено у зв`язку із виконанням наказу.

Також суд апеляційної інстанції не перевірив доводів представників відповідачів про відсутність інформації про накладення арешту на спірне нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва, у виконавчому провадженні № 35878620.

Крім того, апеляційним судом не прийнято до уваги, що він набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва - нежитлову будівлю, за оплатним договором купівлі-продажу та є добросовісним набувачем цього майна, яке може бути витребувано у нього лише в порядку, передбаченому статтею 388 ЦК України. Проте, скасувавши державну реєстрацію його права приватної власності на спірний об`єкт нерухомого майна, суд фактично витребував майно у нього на користь позивача, який ніколи не був власником цього майна.

Касаційна скарга ТОВ «Євроагромаркет» мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, що боржнику, яким є TOB «Євроагромаркет», на момент укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу було відомо, що саме на спірне майно, розташоване по АДРЕСА_1 , встановлено будь-яке обтяження.

Також вважало, що через відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження переходу прав стягнення за рішенням суду від ПАТ «Промінвестбанк» в особі філії Харківського відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Києві (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 21-а, код ЄДРПОУ 09322202) до ПАТ «Промінвестбанк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) вимоги позивача є безпідставними і такими, що не грунтуються на вимогах закону.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив частину шосту статті 367 ЦПК України, оскільки прийняв і розглянув підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У позовній заяві відсутнє посилання на Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 865/4158.

Суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що рішення про відчуження спірного майна було прийнято на загальних зборах учасників TOB «Євроагромаркет», нотаріус під час укладення договору купівлі-продажу перевірила відсутність заборон і сторони були проінформовані про цю обставину. У матеріалах справи відсутні докази того, що стороні договору - засновникам та учасникам TOB «Євроагромаркет», було відомо про існування будь-якої заборони на відчуження спірного майна.

Також неправомірно визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомості, укладений 16 листопада 2016 року між ним та ОСОБА_3 .

При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги

У травні 2019 року ПАТ «Промінвестбанк» подало до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги ТОВ «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в яких зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

Також зазначило, що апеляційним судом правильно враховано, що права та законні інтереси ПАТ «Промінвестбанк» порушено тим, що арештоване майно було незаконно відчужено, що унеможливлює звернення стягнення на нього при виконанні судового рішення на користь банку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 08 січня 2013 року відкрито виконавче провадження (ВП № 35878620) з примусового виконання наказу №4/102-10, виданого 12 серпня 2010 року Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Євроагромаркет» на користь ПАТ «Промінвестбанк» в особі філії Харківського відділення ПАТ «Промінвестбанк» у м. Києві боргу в розмірі 2 803 933,55 грн (а. с. 24, т. 1).

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області від 08 січня 2013 року в рамках виконавчого провадження № 35878620 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ «Євроагромаркет» (а. с. 25, т.1).

Згідно з постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області від 14 січня 2013 року виконавче провадження № 35878620 з примусового виконання наказу № 4/102-10, виданого 12 серпня 2010 року Господарським судом Київської області, приєднано до зведеного виконавчого провадження № 32452251, яке веде відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області (а. с. 27, т. 1).

26 грудня 2013 року державним виконавцем ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області на виконання постанови відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області про проведення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження проведено опис й арешт об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, готовність об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі складає 72 %, розташованої по АДРЕСА_1 (а. с. 31-32, т. 1).

Відомості щодо накладення арешту на спірний об`єкт незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, не були внесені у Державний реєстр обтяжень нерухомого майна.

У лютому 2014 року ТОВ «Євроагромаркет» зверталось до суду зі скаргою, в якій просило визнати неправомірними дії державної виконавчої служби щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року № 4/102 та визнати нечинним акт опису й арешту майна від 26 грудня 2013 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10 червня 2014 року провадження в указаній скарзі ТОВ «Євроагромаркет» припинено (а. с. 35-36, т. 1).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2014 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2014 року, скаргу ТОВ «Євроагромаркет» про визнання бездіяльності виконавчої служби неправомірною та зобов`язання зняти арешт з майна - об`єкту незавершеного будівництва 72 % готовності, розташованого по АДРЕСА_1 відхилено (а. с. 33-42, т. 1).

Встановлено, що арешт об`єкту незавершеного будівництва 72 % готовності, розташованого по АДРЕСА_1 , є чинним, а виконавче провадження, у рамках якого було накладено арешт, не закінчено.

06 липня 2016 року між ТОВ «Євроагромаркет» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - нежитлової будівлі, за умовами якого ОСОБА_1 купив та прийняв у власність об`єкт незавершеного будівництва - нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 , готовність якої складає 72 %. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1057 (а. с. 83-85, т. 1).

Того ж дня за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на цей об`єкт незавершеного будівництва.

16 листопада 2016 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу продав ОСОБА_2 вказаний вище об`єкт незавершеного будівництва - нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1 , готовність якої складає 72 %. Договір посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького міського нотаріального округу Кучеренко Н. М. та зареєстрований в реєстрі за № 1861 (а. с. 73-74, т. 1).

16 листопада 2016 року ОСОБА_2 зареєстрував право приватної власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_2 , ТОВ «Євроагромаркет» та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб (статті 15, 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешт державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зазначеній редакції, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Ураховуючи зазначене, акт опису й арешту майна носить обов`язковий характер.

При цьому сам по собі факт не внесення відомостей про існування заборони на відчуження спірного нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право розпоряджатися нерухомим майном, ураховуючи, що про встановлену державним виконавцем заборону відчужувати майно відповідачу було відомо.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України: від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, від 01 лютого 2017 року у справі № 6-2360цс16.

По суті до такого самого висновку дійшла й Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18), від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17 (провадження № 14-100цс19).

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 цього Кодексу).

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Апеляційним судом установлено, що укладаючи 06 липня 2016 року договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, ТОВ «Євроагромаркет» порушило заборону державного виконавця щодо реалізації (відчуження) арештованого майна, тому обгрунтовано визнав цей договір купівлі-продажу, укладений з ОСОБА_1 , недійсним, врахувавши, що він унеможливлює звернення стягнення на спірне майно при виконанні судового рішення, чим порушено права позивача.

Також, з урахуванням наведених підстав, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що підлягає визнанню недійсним і договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, укладений 16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а державна реєстрація права приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно - скасуванню.

При цьому суд не повертав майно позивачу (реституцію не здійснював), а повернув сторони правочину до первісного стану, надавши позивачу можливість задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна.

Щодо зустрічних позовних вимог, то вони заявлені безпідставно, оскільки добросовісним набувачем особа визнається відповідно до вимог статті 388 ЦК України, а такий спосіб захисту як визнання в судовому порядку особи добросовісним набувачем статтею 16 ЦК України не передбачено.

В абзаці 1 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК України має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому разі пред`явлення зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем не вимагається і, крім того, не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК України), оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна.

Таким чином, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з дотриманням вимог статей статей 89, 263-264, 382 ЦПК України, дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Промінвестбанк» та залишення рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на незавершене будівництво без змін.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд неправильно застосував статті 203, 215 ЦК України є безпідставними, оскільки підстави визнання правочину недійсним чітко визначено чинним законодавством, зокрема статтею 215 ЦК України. При цьому суд зазначив, що ТОВ «Євроагромаркет» при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу порушило вимоги Закону України «Про виконавче провадження» і заборону державного виконавця щодо реалізації арештованого майна.

Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що апеляційний суд фактично витребував майно у добросовісного набувача на користь особи, яка ніколи не була власником цього майна, оскільки суд не повертав майно позивачу, а лише надав йому можливість задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна.

Посилання у касаційних скаргах ТОВ «Євроагромаркет» та ОСОБА_1 на відсутність доказів про те, що товариству та його учасникам і засновникам на момент укладення оспорюваних договорів було відомо про накладення арешту на спірне майно, також є безпідставними, оскільки невнесення відомостей про існування заборони на відчуження нерухомого майна до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна не може бути підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що власник має право розпоряджатися цим нерухомим майном (правова позиція Верховного Суду України, наведена вище).

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, не заслуговують на увагу, оскільки ПАТ «Промінвестбанк» є не власником спірного майна, а заінтересованою особою, дії якої спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину, тому що від цього залежить подальша можливість банку законно реалізувати свої права.

Інші доводи касаційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують.При цьому висновків суду не спростовують, на законність рішення апеляційного суду не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

У частині третій статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Євроагромаркет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець