Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 588/1713/17-ц

провадження № 61-43275св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Гулька Б. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариства з додатковою відповідальністю "МАЯК",

третя особа - Криничанська сільська рада Тростянецького району Сумської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "МАЯК", третя особа - Криничанська сільська рада Тростянецького району Сумської області, про розірвання договору оренди, визнання договору оренди розірваним та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "МАЯК" на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року у складі судді Линник О. С. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю "МАЯК" (далі - ТДВ "МАЯК"), третя особа - Криничанська сільська рада Тростянецького району Сумської області, про розірвання договору оренди, визнання договору оренди розірваним та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Позовна заява мотивована тим, що 25 липня 2005 року між його матір'ю - ОСОБА_2, та сільськогосподарським закритим акціонерним товариством "МАЯК" (далі - СЗАТ "МАЯК "), правонаступником якого є ТДВ "МАЯК", укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,5825 га (рілля), що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, строком на 5 років - до 25 липня 2010 року.

02 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ТДВ "МАЯК" укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,5817 га, що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, строком на 10 років - до 02 червня 2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої він успадкував вказані земельні ділянки.

30 жовтня 2017 року він звернувся до відповідача з письмовою вимогою про розірвання вказаних договорів оренди, однак отримав відмову.

Зазначав, що пунктом 40 договору оренди землі від 25 липня 2005 року та пунктом 42 договору оренди землі від 02 червня 2014 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору, тому відмова у розірванні договорів, а також користування земельними ділянками є незаконними.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: розірвати договори оренди землі від 25 липня 2005 року та від 02 червня 2014 року, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належними йому на праві власності земельними ділянками площею 2,5825 га та площею 2,5817 га, що розташовані на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області шляхом заборони вчиняти будь-які дії на цих земельних ділянках, вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі, укладений 02 червня 2014 року між ОСОБА_2 та ТДВ "МАЯК", на земельну ділянку площею 2,5817 га, що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 2,5817 га, що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області та належить ОСОБА_1, шляхом заборони ТДВ "МАЯК" вчиняти будь-які дії на вказаній земельній ділянці.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ТДВ "МАЯК" 640,00 грн на відшкодування судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,5817 га, має право вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, волевиявлення щодо подальшої оренди земельної ділянки відповідачем не виявляє, бажає розірвати договір, що не суперечить чинному законодавству та пункту 42 договору оренди землі від 02 червня 2014 року, тому суд вважав за необхідне відновити право позивача на розпорядження його власністю.

Строк дії договору оренди від 25 липня 2005 року закінчився, тому суд, ураховуючи положення статті 599 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином, вважав, що підстави для задоволення позову в частині визнання розірваним договору оренди землі від 25 липня 2005 року відсутні.

Крім того, немає підстав для задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні належною позивачу земельною ділянкою площею 2,5825 га шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки, яка на даний час правомірно, відповідно до договору оренди землі від 01 лютого 2012 року використовується відповідачем.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу ТДВ "МАЯК" залишено без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року в оскарженій частині залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Також суд зазначив, що отримання ОСОБА_1, як спадкоємцем ОСОБА_2, орендої плати за 2015-2017 року може бути підставою для відмови у задоволені вимоги власника земельної ділянки про розірвання договору оренди землі, за умов визначених сторонами у договорі, а саме, переходу права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, у тому числі в порядку спадкування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року ТДВ "МАЯК" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

ОСОБА_1 судові рішення не оскаржив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 588/1713/17-ц з Тростянецького районного суду Сумської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що повідомлень щодо успадкування чи можливості припинення договору оренди землі від 02 червня 2014 року ОСОБА_1 не надсилав, як і не повідомляв в усній формі.

Згідно з пунктом 10 вказаного договору строк його дії 10 років, при цьому орендар має переважне право на переукладення даного договору.

Пункт 42 спірного договору встановлює те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для змін умов або розірвання договору. Тобто пункт 42 договору встановлює два факти, що можуть настати у зв'язку з переходом права власності на землю, дві альтернативи: зміна умов або розірвання його.

При цьому 41 договору встановлює підстави розірвання договору, саме в односторонньому порядку і допускається таке, відповідно до наступних умов: невиконання умов договору та ухилення орендаря виплати орендної плати; нецільове використання землі та недотримання вимог щодо чергування сльськогосподарських культур у сівозмінах, особливо соняшнику. Дані умови є вичерпними.

Договір не містить умову, на яку посилається позивач, самостійно обробляти земельну ділянку. Інших умов позивач не заявляв.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 30 січня 2004 ОСОБА_2 належала земельна ділянка, загальною площею 3,04 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Криничненської сільської ради Тростянецького району Сумської області, яка складається з двох земельних ділянок: площею 2,5825 га, кадастровий номер 592508390000:004:0163 та площею 0,4586 га, кадастровий номер 592508390000:004:0163 (а. с. 15).

Земельна ділянка, площею 2,5825 га (рілля), була передана ОСОБА_2 в оренду СЗАТ "МАЯК" на підставі договору оренди від 25 липня 2005 року строком на 5 років (а. с. 11-14). Факт укладення договору оренди землі від 25 липня 2005 року сторонами не оспорювався.

02 червня 2014 між ОСОБА_2 та ТДВ "МАЯК ", яке є правонаступником СЗАТ "МАЯК", укладено договір оренди землі, за умовами якого ТДВ "МАЯК" передана в оренду земельна ділянка, загальною площею 2,5817 га (рілля), що розташована на території Криничанської сільської ради Тростянецького району Сумської області, строком на 10 років до 02 червня 2024 року (а. с. 20-22,59-64). Цей договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 13 червня 2014 року (а. с. 58).

Актом від 02 червня 2014 року визначено межі земельної ділянки у натурі (а. с. 23,65). За актом приймання-передачі вищевказана земельна ділянка була передана відповідачу у користування строком на 10 років (а. с. 24,66).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а земельні ділянки, площею 2,5817 га та площею 2,5825 га, успадкував її син - ОСОБА_1 (а. с. 8,9,16,17).

30 жовтня 2017 року ОСОБА_1 направив повідомлення голові правління ТДВ "МАЯК" Мельнику В. І. щодо припинення дії договору оренди землі шляхом підписання додаткової угоди про розірвання договору оренди землі від 02 червня 2014 року (а. с.18), який у свою чергу надав відповідь, що вимога про розірвання договору є безпідставною, незаконною та необґрунтованою, оскільки договір оренди землі від 02 червня 2014 року є чинним, його сторони реалізовують свої права та виконують покладені на них обов'язки (а. с. 19).

На підтвердження того, що договір оренди від 02 червня 2014 року виконується, відповідач надав довідку від 15 січня 2018 року, відповідно до якої орендодавцю ОСОБА_2 була нарахована орендна плата за землю за 2015-2017 роки у розмірі 15
840,28 грн, з якої утримано податок у розмірі 2 986,56 грн. ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_2, отримав 24 жовтня 2017 року оренду плату у розмірі 12

854,74 грн (а. с. 45).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТДВ "МАЯК" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанова апеляційного суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, статтею 2 Закону України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті "б" частини 1 статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до положень статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 31 ЗК України договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 1 Закону України "Про оренду землі", від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частиною 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 , 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 42 оспорюваного договору оренди землі від 02 червня 2014 року визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Встановивши, що відповідно до пункту 42 договору оренди землі підставою для його розірвання є зміну власника землі, що відповідає положенням Закону України "Про оренду землі", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 02 червня 2014 року та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Такі висновки судів грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Доводи касаційної скарги стосуються невірного тлумачення умов договору, підстав розірвання договору та положень законодавства.

Вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 89, 263, 264, 382 ЦПК України повно та всебічно з'ясували обставини справи, надали належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині та апеляційного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували встановлені у договорі підстави для розірвання договору оренди землі не заслуговують на увагу, оскільки ТДВ "МАЯК" не надало переконливих аргументів та доказів на спростування доводів позивача.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "МАЯК" залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 26 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

І. А. Воробйова

Б. І. Гулько