Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року

м. Київ

справа № 643/11513/23

провадження № 61-11986св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського

апеляційного суду від 25 липня 2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В.,

Мальованого Я. М., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживача, повернення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є пенсіонером за віком, інвалідом третьої групи та внутрішньо переміщеною особою з м. Харкова.

У грудні 2020 року вона натрапила на шахрайську фінансову організацію під назвою «Квантум Сістем» («Quantum System», quantum-system.org), яка передала її реєстраційні дані іншій аналогічній шахрайській організації - «Траст Макворі Кепітал» («Trust Macquarie Capital», trust-m-capital.com).

У телефонних розмовах менеджери компанії «Траст Макворі Кепітал» запропонували їй фінансові послуги - розміщення депозитного вкладу на що вона погодилася.

Виконуючи інструкції менеджерів компанії, вона встановила на своєму планшеті додатки, призначені для віддаленого доступу до пристрою, у такий спосіб менеджери отримали повний доступ до керування її банківським рахунком у системі «Приват24».

Наприкінці січня 2021 року, їй зателефонував менеджер компанії «Траст Макворі Кепітал» і повідомив, що через відсутність договору, начебто з її вини, їй необхідно сплатити на користь компанії «штраф» в еквіваленті 200,00 дол. США. Оплату необхідно було провести через систему інтернет-банкінгу «Приват24». Оскільки вона ніколи самостійно не користувалася інтернет-банкінгом, цей платіж (як і попередні платежі) здійснювався за допомогою і під керівництвом менеджера компанії «Траст Макворі Кепітал».

Оплата цього «штрафу» в сумі 5 750,00 грн. відбулася 26 січня 2021 року. Надалі їй стало відомо, що ці кошти насправді були сплачені не на рахунок компанії «Траст Макворі Кепітал», а на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 )

Загалом у період з 26 січня 2021 року до 28 січня 2021 року вона здійснила на користь ФОП ОСОБА_2 три платежі на загальну суму 14 490,00 грн.

Із часом вона зрозуміла, що має справу із шахрайською схемою і перестала вкладати кошти у цю «компанію». Їй стало відомо, що фінансових організацій із назвами «Квантум Сістем» та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Від імені цих «організацій» на території України не виступає жоден легітимний суб`єкт господарської діяльності.

Стосовно шахрайських дій, вчинених невстановленими особами, причетними до організацій «Квантум Сістем» та «Траст Макворі Кепітал», наразі триває досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12021030550000146 за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), № 12021221130000456 за частиною третьою статті 190 КК України та № 12021131370000786 за частиною другою статті 190 КК України, в яких вона визнана потерпілою.

У неї з відповідачем ніколи не було і немає дотепер жодних домовленостей (угод, договорів тощо), він не надавав їй будь-яких послуг.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 зареєструвався як ФОП 27 жовтня 2020 року, однак уже 24 лютого 2021 року, тобто менше ніж через чотири місяці, він зареєстрував припинення підприємницької діяльності. У мережі Інтернет позивачці не вдалося знайти веб-сайтів, веб-сторінок, окремих оголошень на форумах або сайтах оголошень, які б містили інформацію про послуги, які надавав ОСОБА_2 у період своєї діяльності як ФОП.

Натомість на сайті ТОВ «Чарджбек-Україна» вона знайшла інформацію про те, що діяльність ФОП ОСОБА_2 була пов`язана з прийомом коштів на користь шахрайських форекс-платформ. У червні 2021 року інформація про шахрайську організацію «Траст Макворі Кепітал» («Trust Macquarie Capital») була розміщена в розділі «Попередження інвесторам» на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР). Наявна на той час інформація містила попередній висновок НКЦПФР із детальним описом «діяльності» проекту. Було зазначено, що кошти жертв переводяться не на рахунки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а на рахунки фізичних осіб - підприємців та товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі ФОП ОСОБА_2 .

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 14 490,00 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вона не довела відсутність правових підстав набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 14 490,00 грн, а також ведення ФОП ОСОБА_2 нечесної підприємницької діяльності. Відомостей про звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відповідачем шахрайських дій позивачка суду не надала.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункт 1 частини першої статті 411, пункт 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме справу розглянуто неповноважним складом суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції порушив принцип незмінності складу суду та розглянув справу у неповноважному складі. Зокрема, повторний автоматизований розподіл справи, яким 25 липня 2024 року було замінено суддю Тичкову О. Ю. на суддю Мальованого Ю. М., відбувся за відсутності мотивованого розпорядження керівника апарату суду. Таке розпорядження було підписане електронним цифровим підписом лише 29 липня 2024 року, без зазначення належного обґрунтування. Таким чином, 25 липня 2024 року справа була розглянута неповноважним складом суду.

Оскаржувана постанова апеляційного суду була складена та підписана суддями того ж дня. Зокрема суддя Мальований Ю. М. був визначений повторним автоматизованим розподілом для участі у справі о 15 год 20 хв, а о 15 год 58 хв підписав повний текст оскаржуваної постанови. Зазначений період часу, а не є достатнім для вчинення усіх необхідних процесуальних дій перед підписанням судового рішення.

Крім того, перебування судді Тичкової О. Ю. у відпустці не було вагомою підставою для зміни складу колегії.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 26 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , з підстав, визначених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Московського районного суду м. Харкова матеріали цивільної справи № 643/11513/23; надано учасникам справи строк для подання відзиву.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення,

а оскаржуване судове рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 у період часу з 26 січня 2021 року до 28 січня 2021 року здійснила на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 НОМЕР_1 три платежі «це за послуги» на загальну суму

14 490,00 грн, а саме: 26 січня 2021 року - 5 750,00 грн; 27 січня 2021 року - 4 520,00 грн; 28 січня 2021 року - 4 220,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 14 490,00 грн, ОСОБА_1 , зокрема, обґрунтовувала тим, що участь відповідача у спірних правовідносинах полягала у тому, що він прийняв від неї оплату за послуги, хоча насправді жодних послуг їх не надавав. Він виявив неправомірну недбалість у контролі за власним підприємницьким рахунком, або активно сприяв використанню цього рахунку для фінансових операцій на користь шахрайських проектів. У будь-якому з цих випадків дії або бездіяльність відповідача стосовно споживачів вказують на наявність ознак нечесної підприємницької практики.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Нечесна підприємницька практика забороняється. Перелік форм нечесної підприємницької практики не є вичерпним (частина перша статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації про права споживача, у тому числі право відмовитися від продукції (для відповідних видів товарів, робіт і послуг), право на заміну продукції або відшкодування збитків.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Підприємницька практика, яка істотно спотворює або може істотно спотворити економічну поведінку лише чітко визначеної (окремої) групи споживачів, особливо вразливих до такої діяльності через їх розумові або фізичні вади, вік чи довірливість, у разі якщо продавець мав об`єктивну можливість передбачити їх поведінку та особливості, має оцінюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладені обставини, можливість здійснити свідомий і компетентний вибір відсутня і споживач помиляється при вчиненні правочину щодо обставин, які мають істотне значення. Зазначені умови не стосуються законної рекламної діяльності, у тому числі створення заяв або виразів, які не можуть бути сприйняті буквально.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вона не довела відсутність правових підстав набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 14 490,00 грн, а також ведення ФОП ОСОБА_2 нечесної підприємницької діяльності. Відомостей про звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення відповідачем шахрайських дій позивачка суду не надала.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд порушив принцип незмінності складу суду та розглянув справу у неповноважному складі.

Перевіривши такі доводи заявниці, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Неповноважним потрібно вважати склад суду у таких випадках: справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду; справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі. Відповідний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах: від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19 (провадження № 61-1217св22), від 11 жовтня 2023 року у справі № 306/844/20 (провадження № 61-7891св23), від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22 (провадження № 61-10417св23).

Відповідно до матеріалів справи у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Московського апеляційного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Московського апеляційного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року передано на розгляд судді-доповідачу Маміній О. В., судді, які входять до складу колегії: Пилипчук Н. П., Тичкова Ю. Т.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2024 року, здійсненого відповідно до розпорядження виконувача обов`язків керівника апарату Харківського апеляційного суду

від 27 червня 2024 року № 1984, у зв`язку із перебуванням у відпустці замінено суддю Пилипчук Н. П. на суддю Яцину В. Б.

Ухвалами Харківського апеляційного розгляду від 27 червня 2024 року у складі колегії суддів Маміної О. В., Тичкової О. Ю., Яцини В. Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського апеляційного суду м. Харкова від 16 травня 2024 року та призначено справу до апеляційного розгляду у порядку, передбаченому статтею 369 ЦПК України в приміщення Харківського апеляційного суду без повідомлення учасників справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 643/11513/23 між суддями від 25 липня 2024 року, здійсненого відповідно до розпорядження виконувача обов`язків керівника апарату Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року № 2689, у зв`язку із перебуванням у відпустці замінено суддю Тичкову О. Ю. на суддю Мальованого Ю. М.

У протоколі зазначено, що суддя Тичкова О. Ю. виключена з розподілу: уже слухала цю справу; зайнятість згідно з табелем (відпустка 14 і більше днів (Примітки: Наказ виконувача обов`язків голови суду від 02 липня 2024 року

№ 05-05/49-в «Про надання відпустки судді Олені ТИЧКОВІЙ»)).

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 у редакції, чинній станом на 25 липня 2024 року (далі - Положення), встановлено порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, що забезпечує, зокрема, об`єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями.

Засади використання автоматизованої системи документообігу суду - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України (підпункт 1.2.1 пункту 1.2 Положення).

Згідно з підпунктом 2.3.25 пункту 2.3 Положення відповідно до визначеного процесуальним законодавством принципу незмінності складу суду, розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

Тимчасова відсутність судді-члена колегії, як правило, не може бути підставою для зміни складу колегії суддів.

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів- членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Електронний примірник такого розпорядження (додаток № 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

За змістом підпункту 1.4.9. пункту 1.4 Положення збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи.

За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

Згідно з пунктом 1, 2 розділу IX Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених 29 січня 2024 року рішенням зборів суддів Харківського апеляційного суду від 29 січня 2024 року протокол № 1 (далі - Засади використання автоматизованої системи документообігу у Харківському апеляційному суді), якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення складу суду з метою заміни суддів, що вибули.

Відповідно до пунктів 5, 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Харківському апеляційному суді повторний автоматизований розподіл судових справ у визначених законодавством випадках (помилково визначена спеціалізація, неправильне налаштування табеля робочих днів суддів, відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді судової справи, у тому числі повторної участі судді в кримінальному провадженні, якщо він брав участь в цьому ж провадженні під час досудового розслідування, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, припинення повноважень (закінчення п`ятирічного строку призначення судді вперше, досягнення 65-річного віку тощо)) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки).

Підставою для винесення керівником апарату розпорядження про перерозподіл справи є ухвала суду про задоволення відводу або самовідводу судді, задоволення заяви про відвід судді, доповідна записка судді зі складу відповідної судової колегії (або начальника відділу із забезпечення діяльності судової палати) або доповідна записка секретаря палати.

Відповідно до матеріалів справи розпорядженням виконувача обов`язків керівника апарату Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року № 2689 щодо повторного автоматизованого розподілу справи зобов`язано заступника начальника відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ, відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 Положення провести повторний автоматизований розподіл справи № 643/11513/23, апеляційне провадження

№ 22-й/818/2792/24 в частині заміни судді Тичкової О. Ю.

Необхідність проведення повторного автоматизованого розподілу справи обґрунтовано відсутністю судді Тичкової О. Ю. та відомостями з табелю обліку робочого часу суддів в автоматизованій системі документообігу Харківського апеляційного суду.

Зазначене розпорядження містить підпис виконувача обов`язків керівника апарату суду О. Ригіна та заступника начальника відділу забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справ Шеїна Л. М.

Зазначене дає підстави для висновку про те, що заміна судді Тичкової О. Ю. відбулася відповідно до підпункту 2.3.23 пункту 2.3 Положення та пунктів 5, 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Харківському апеляційному, за письмовим розпорядженням особи, яка виконувала обов`язки керівника апарату Харківського апеляційного суду.

За таких обставин доводи касаційної скарги про те, оскаржувана постанова Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року ухвалена неповноважним складом суду не знайшли свого підтвердження.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суддя

Мальований Ю. М. був визначений повторним автоматизованим розподілом для участі у справі о 15 год 20 хв, а о 15 год 58 хв підписав повний текст оскаржуваної постанови, тобто зазначений період часу, а не є достатнім для вчинення суддею всіх необхідних процесуальних дій перед підписанням судового рішення, оскільки такі фактично є припущенням заявника, які не містять будь-якого правового обґрунтування.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення Харківським апеляційним судом порядку здійснення повторного автоматизованого розподілу справи та, відповідно, ухвалення оскаржуваного судового рішення неповноважним складом суду.

Доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час вирішення спору по суті, касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції пункту 1 частини першої статті 411 ЦПК України не знайшли свого підтвердження, а тому Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, ВерховнийСуд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 25 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник