Історія справи

Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 226/1204/18

провадження № 61-41499св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С.,

Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4, відповідач - Державне підприємство «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктуризація»,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року у складі судді Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктиризація» (далі - ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктиризація») про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.

Позовна заява мотивована тим, що з 2014 року по 04 червня 2015 року ОСОБА_4 працював у Відокремленому підрозділі «Донецька виконавча дирекції з ліквідації шахт» ДП «Об'єднана компанія «Укрвуглереструктиризація».

Оскільки з листопада 2014 року ОСОБА_4 не виплачувалась заробітна плата, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь нараховану, але невиплачену заробітну плату.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що заяви в порядку цивільного судочинства подаються до суду у формі письмової заяви в одному оригінальному примірнику за підписом позивача або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, тому до вказаної позовної заяви в електронній формі не може бути застосовано положення про оригінал документу, інші правові та законні підстави для подання цих заяв в електронній формі як оригіналу, на даний час, згідно з ЦПК України відсутні.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат

ОСОБА_5, на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області

від 12 червня 2018 року повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, подана в електронній формі з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, що не відповідає вимогам ЦПК України щодо письмової паперової форми апеляційної скарги. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_4 не підписана, тому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 357 ЦПК України вона підлягає поверненню заявнику.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат

ОСОБА_5,просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що жодна норма ЦПК України не містить заборон на звернення до суду з позовом електронною поштою. Його цифровий підпис відповідає нормам Закону України «Про електронний цифровий підпис». Отже, апеляційна скарга ОСОБА_4 відповідає вимогам ЦПК, подана у письмовому вигляді і мала його підпис, тому ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з порушенням процесуального права.

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків судів не спростовують.

25 червня 2018 року на електронну адресу Димитровського міського суду Донецької області ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, надійшла апеляційна скарга на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 12 червня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат

ОСОБА_5, на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області

від 12 червня 2018 року повернуто заявнику на підставі частини четвертої статті 357 ЦПК України, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до частин першої-третьої статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.

Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України

у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення»

ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через електронну пошту від ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, що не відповідає вимогам ЦПК України стосовно письмової паперової форми апеляційної скарги.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Встановивши, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підписана відповідно до вимог частини третьої статті 356 ЦПК України та відповідає вимогам ЦПК України стосовно письмової паперової форми апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

Доводи касаційної скарги про те, що жодна норма ЦПК України не містить заборон на звернення до суду з позовом електронною поштою не заслуговують на увагу, оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Отже, подання документів до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється в паперовій формі у встановленому ЦПК України порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Рішення судів є достатньо аргументованими.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. М. Сімоненко