Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

справа № 293/72/17

провадження № 61-26586св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

представник позивача - Сокуренко Євген Сергійович,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області, у складі судді Бруховського Є. Б., від 11 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного Житомирської області, у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Микитюк О. Ю., від 11 жовтня

2017 року.

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У січні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 грудня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31 грудня 2016 року становить 10 971,52 грн, та складається з: заборгованості за кредитом - 499,60 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 6 001,37 грн, пені і комісії за користування кредитом -

3 710 грн, штрафу - 250 грн (фіксована частина), штрафу - 510 грн (процентна складова), позивач просив суд стягнути цю заборгованість з відповідача на його користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області

від 11 серпня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що строк дії кредитного договору відповідає строку дії платіжної картки, який сплинув у грудні 2012 року, а позивач звернувся до суду у січні 2017 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, клопотання про поновлення строку не заявив і доказів поважності причин пропуску строку не надав. Отже, враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що умовами кредитного договору від 05 грудня 2008 року передбачено сплату щомісячних платежів, а перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з договору про погашення боргу частинами, починається стосовно кожної окремої частини. Оскільки кредитні кошти за договором позичальником повернуто не було, правовідносини сторін є дійсними, тому проценти за користування кредитними коштами та пеня підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у межах строку позовної давності.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

(далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

05 грудня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит

у сумі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а. с. 6-13).

Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії картки. Термін дії платіжної картки встановлено до грудня 2012 року.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказував, що позичальник неналежним чином виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 31 грудня 2016 року становить 10 971,52 грн, та складається з: заборгованості за кредитом - 499,60 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 6 001,37 грн, пені та комісії за користування кредитом - 3 710 грн, штрафу - 250 грн (фіксована частина), штрафу - 510 грн (процентна складова).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині першій статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

(стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За змістом частини пятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Судами встановлено, що відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності (а. с. 40).

Встановивши, що строк дії договору відповідає строку дії платіжної картки, який сплинув у грудні 2012 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що звернувшись до суду з цим позовом у січні 2017 року, банк пропустив строк для звернення з вимогами про захист своїх прав стосовно повернення кредитних коштів, наданих відповідно до умов кредитного договору

від 05 грудня 2008 року та процентів, нарахованих на протязі строку дії договору.

Колегія суддів відхиляє посилання касаційної скарги про право банку на нарахування процентів та пені у межах позовної давності, оскільки після спливу визначеного договором строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18).

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог

статей 212-214, 316 ЦПК України, 2004 року повно, всебічно та об`єктивно встановили фактичні обставини справи та дійшли обґрунтованого і загалом правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і на правильність вирішення спору не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного Житомирської області від 11 жовтня

2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович