Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 947/11715/22

провадження № 61-11193св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,

учасники справи

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 червня 2024 рокуу складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2009 позивачі є членами Громадської організації КЛСР «Черномор» (далі - ГО КЛСР «Черномор»), яка надає у користування членам організації частину орендованої в Одеської міської ради земельної ділянки площею 0,1 га.

ОСОБА_2 є власником, а ОСОБА_1 - користувачем рибацького будинку АДРЕСА_1 на першій лінії біля моря.

У квітні 2021 року без дозвільних документів, а саме письмової згоди всіх сусідів та рішення правління, відповідачі почали зводити металеву конструкцію із стрічковим фундаментом на місці, де має знаходитися човен куреня № НОМЕР_8.

Побудована споруда з металевих конструкцій не відповідає вимогам нормативно-правових актів, встановлена з порушенням норм ДБН і Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Виконання будівельних робіт відповідачами порушує їх права.

Просили суд зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 демонтувати збудовану ними технічну металеву конструкцію, яка згідно експертного висновку фактично є будівлею, що знаходиться на відстані до 1 м від будинку рибака № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10, на території КЛСР «Черномор» бази-стоянки № НОМЕР_1 , упродовж одного місяця з дня вступу в законну силу рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 демонтувати збудовану ними технічну металеву конструкцію, яка згідно експертного висновку - фактично є будівлею, яка знаходиться на відстані до 1 м від будинку рибака № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10, на території КЛСР «Черномор» бази-стоянки № НОМЕР_1 , упродовж одного місяця з дня вступу в законну силу рішення суду у справі.

Суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідачами було здійснено будівництво залізобетонної конструкції без будь-яких дозвільних документів на місці, яке їм не виділялось, що перешкоджає позивачам у користуванні належним їм майном. Встановлення відповідачами металевої конструкції відбулось з порушенням норм відстані від будинку позивачів, а тому заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Одеського апеляційного суду від 20 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з наданого позивачами висновку судового експерта Рапач К. В. судової будівельно-технічної експертизи № 12/22 від 23 лютого 2022 року не вбачається істотних порушень нормативно-правових актів при будівництві споруди, а сама по собі відстань такою не є. Крім того, споруди розташовані на території громадської організації, яка не є територією садової чи дачної забудови, в той час як висновок ґрунтується на нормах саме для таких територій. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вказаний висновок не є належним доказом того, що металева конструкція порушує права позивачів.

Викладені у позовній заяві обставини про те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів, а саме встановлення капітальної конструкції з порушенням норм відстані від будинку позивачів, останні не мають можливості у повній мірі володіти і користуватися своїм майном є необґрунтованими, оскільки унеможливлення користування позивачами будинком не доведено.

Отже, позивачами не доведено належним чином, що відповідачами порушені їх права користування належним їм майном.

Аргументи учасників справи

03 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову апеляційного скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що починаючи з квітня 2021 року (початку зведення металевої конструкції) вона як користувач рибацького будинку № НОМЕР_9 на першій лінії біля моря не може в повній мірі користуватись своїм майном, адже на місці, де зведена самовільна металева конструкція відповідачами, є місце розташування човна інших членів ГО КЛСР «Черномор» ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) - основних тримачів особових рахунків № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та належних їм рибацьких будинків № НОМЕР_8, НОМЕР_11. Вказана забудова також перешкоджає позивачам у доступі та обслуговуванні належного їм рибацького будинку № НОМЕР_9, робить неможливим його ремонт, обслуговування тощо.

В результаті проведеного дослідження експертом встановлено, що об`єкт дослідження - споруда з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака № НОМЕР_9 о/р НОМЕР_5 та № НОМЕР_10, на території КЛСР «Черномор» бази-стоянки № НОМЕР_1 , є об`єктом нерухомого майна з ознаками капітальності, що за своїми технічними характеристиками та конструктивним вирішенням не може бути переміщена без заподіяння шкоди. Крім того, споруда з металевих конструкцій не відповідає вимогам нормативно-правових актів, а саме: - вимогам п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 метрів. Згідно з п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами, слід приймати за таблицею 15.2 (чисельник). Беручи до уваги IV ступінь вогнестійкості будинку рибака № НОМЕР_9, відстань від металевої споруди, повинна становити мінімум 12 м. Збудована без дозвільних документів та письмової згоди всіх сусідів, рішення правління, металева конструкція із стрічковим фундаментом знаходиться на чужому місці, де має знаходитися човен куреня № НОМЕР_8, а тому підлягає беззаперечному знесенню, що відповідає правовій позиції Верхового Суду, викладеній у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України: від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6- 1721цс16, від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц, від 30 травня 2022 року у справі № 756/17245/17, суд не дослідив зібрані у справі докази - пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_1 повернено заявнику без розгляду.

УхвалоюВерховного Суду від 29 жовтня 2024 року відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_1 повернено заявнику без розгляду.

УхвалоюВерховного Суду від 11 листопада 2024 року у задоволенні клопотання про поновлення строку та прийняття відзиву ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ГО КЛСР «Черномор» використовує земельну ділянку під кадастровим № 5110136900:49:013:0001 площею 1,4968 га на підставі договору оренди землі з Одеською міською Радою від 15 квітня 2004 року. На цій ділянці розташована база-стоянка маломірних суден № НОМЕР_1, яка належить громадській організації.

У 2009 році рішенням Загальних зборів ГО КЛСР «Черномор» від 22 березня 2009 року здійснено переоформлення особового рахунка № НОМЕР_4 з попереднього власника будинку рибака № НОМЕР_9 ОСОБА_8 на ОСОБА_2

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є членами ГО КЛСР «Черномор» з 2009 року - особовий рахунок № НОМЕР_5 та користувачами будинку рибака № НОМЕР_9.

ОСОБА_3 є членом ГО КЛСР «Черномор» з 2005 року на підставі рішення Правління від 25 вересня 2005 року № 6 про переоформлення особового рахунку № НОМЕР_6 з ОСОБА_9 та власником рибацького будинку АДРЕСА_2 на другій лінії біля моря.

ОСОБА_5 є членом ГО КЛСР «Черномор» з 2007 року та власницею рибацького будинку АДРЕСА_3 відповідно до рішення Правління ГО КЛСР «Черномор» від 09 серпня 2020 року № 11 про переоформлення особового рахунку № НОМЕР_7 з її батька ОСОБА_10 на другій лінії біля моря на відстані приблизно 40 м.

Як вбачається з довідки № 29 від 22 січня 2022 року, наданої з ГО КЛСР «Черномор», з тильної частини морської сторони (правий бік) рибацького будинку № НОМЕР_9 на відстані 0,5 м прилягає металева конструкція, споруджена членами ГО КЛСР «Черномор» ОСОБА_5 та ОСОБА_3 без відповідного дозволу правління ГО КЛСР «Черномор» на місці для зберігання човна члена ГО КЛСР «Черномор», власника рибацького будинку АДРЕСА_4 без його згоди.

10 січня 2022 року ОСОБА_2 звернулася із заявою на проведення судової будівельно-технічної експертизи, в якій просила експерта надати висновок з наступного питання: до якого типу об`єктів майна (об`єктів рухомого майна, чи до об`єктів нерухомого майна капітального типу, чи до об`єктів нерухомого майна некапітального (тимчасового) типу) відноситься споруда з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака № НОМЕР_9 о/р НОМЕР_5 , яка знаходиться на території КЛСР «Черномор» бази-стоянки № НОМЕР_1 ?

Відповідно до висновку судового експерта Рапач К. В. судової будівельно-технічної експертизи № 12/22 від 23 лютого 2022 року - «споруда з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака № НОМЕР_9 о/р НОМЕР_5, на території КЛСР «Черномор»» бази стоянки № НОМЕР_1 , площею забудови 5,3 кв. м з лінійними розмірами 3,0 х 1,76 м, висотою 2,15 м. Два несучих металевих стовпа забетоновані та нерозривно зв`язані з землею.

При проведенні обстеження на місці встановлено, що відстань від зазначеної металевої споруди до будинку рибака № НОМЕР_9 становить 0,96 м. Відстань до іншого будинку (будинку рибака № НОМЕР_10) становить 0,92 м.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що об`єкт дослідження споруда з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака № НОМЕР_9 о/р НОМЕР_5 та № НОМЕР_10, на території КЛСР «Черномор» бази-стоянки № НОМЕР_1, є об`єктом нерухомого майна з ознаками капітальності, що за своїми технічними характеристиками та конструктивним вирішенням не може бути переміщена без заподіяння шкоди.

Крім того, слід зазначити, що споруда з металевих конструкцій не відповідає вимогам нормативно-правових актів, а саме: вимогам п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати не менше 3 метрів.

- протипожежній відстані. Згідно з п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами, слід приймати за таблицею 15.2 (чисельник). Беручи до уваги IV ступінь вогнестійкості будинку рибака НОМЕР_12, відстань від металевої споруди, повинна становити мінімум 12 м.

При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м.

Будівництво споруди з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака НОМЕР_12 о/р НОМЕР_5, на території клубу любителів спортивного риболовства «Чорномор» бази-стоянки № НОМЕР_1 здійснене з порушенням наступних вимог:

стаття 26, 39, 31. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

- По відсутності будівельного паспорту на час здійснення будівництва.

Згідно інформації, яка розміщена на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua, відсутній будівельний паспорт.

- По відсутності повідомлення про початок будівельних робіт.

Згідно інформації, яка розміщена на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва https://e-construction.gov.ua відсутні дозвільні документи на початок будівельних робіт.

Усунення виявлених порушень нормативно-правових актів при будівництві споруди з металевих конструкцій, що знаходиться поблизу будинку рибака НОМЕР_12 о/р НОМЕР_5, яка знаходиться на території клубу любителів спортивного риболовства «Чорномор» бази-стоянки НОМЕР_13, шляхом перебудови технічно неможливе».

Позиція Верховного Суду

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження

№ 61-20968 сво 21)).

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).

У частинах першій, четвертій, сьомій статті 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2022 року в справа № 442/4338/17, на яку посилається особа, яка подала касаційну скаргу, вказано, що «позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391 396 ЦК України. […] Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо. Під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо. Таким чином, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва особа (власник) може заявити за умови доведеності факту порушення своїх прав самочинною забудовою».

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі

№ 6-1721цс16, на яку посилається особа, яка подала касаційну скаргу, вказано, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу)».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Касаційний суд вже звертав увагу, що автономія волі та приватний інтерес є «підвалинами» сучасного приватного права. Завдання приватного права полягає у «напрацюванні» таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав і інтересів інших осіб (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2024 року в справі № 601/1396/21).

У справі, що переглядається:

позивачі зазначали, що вони з 2009 року є членами ГО КЛСР «Черномор», яка надає у користування членам організації частину орендованої в Одеської міської ради земельної ділянки площею 0,1 га. ОСОБА_2 є власником, а ОСОБА_1 - користувачем рибацького будинку АДРЕСА_1 на першій лінії біля моря. В квітні 2021 року відповідачі без дозвільних документів почали зводити металеву конструкцію із стрічковим фундаментом на чужому місці, а саме на місці, де мав знаходитися човен куреня № НОМЕР_8. Конструкція встановлена з порушенням ДБН та статей 26, 31, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а тому порушує їх права. В підтвердження чого позивачами надано до суду висновок судового експерта Рапач К. В. судової будівельно-технічної експертизи № 12/22 від 23 лютого 2022 року, згідно з яким споруда з металевих конструкцій знаходиться поблизу будинку рибака № НОМЕР_9 о/р НОМЕР_5 на території КЛСР «Черномор»» бази стоянки № НОМЕР_1, відстань від зазначеної металевої споруди до будинку рибака № НОМЕР_9 становить 0,96 м, об`єкт дослідження є об`єктом нерухомого майна з ознаками капітальності;

апеляційний суд встановив, що з вказаного висновку не вбачається істотних порушень нормативно-правових актів при будівництві споруди, споруди розташовані на території громадської організації, яка не є територією садової чи дачної забудови, в той час як висновок ґрунтується на нормах саме для таких територій, у зв?язку з чим такий висновок не є належним доказом того, що металева конструкція порушує права позивачів; інших доказів, що внаслідок встановлення капітальної конструкції з порушенням норм відстані від будинку позивачів останні не мають можливості у повній мірі володіти і користуватися своїм майном, не доведено;

апеляційний суд не звернув уваги, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником (користувачем) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391 396 ЦК України. Встановлено, що користувачем земельної ділянки, на якій встановлено металеву конструкцію із стрічковим фундаментом, є ГО КЛСР «Черномор», власником - Одеська міська рада. Суди не встановили обставин, які б підтверджували, що позивачі мають речове право на вказану земельну ділянку (її частину) або як члени ГО КЛСР «Черномор» мають права діяти в інтересах інших осіб. Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідні підтверджуючи документи, зокрема, про надання ГО КЛСР «Черномор» у користування частини земельної ділянки площею 0,1 га. особі, яка подала касаційну скаргу - ОСОБА_1 , і що на цій або суміжній ділянці влаштована спірна металева конструкція, не надано;

втім правильним є висновок апеляційного суду про відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивачів.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови. У зв`язку із цим оскаржену постанову у цій частині належить змінити в мотивувальній частині.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, оскаржене судове рішення змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині залишити без змін.

Оскільки судове рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 402 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 20 червня 2024 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко