Історія справи

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 359/557/18

провадження № 61-2936св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу.

Позовна заява мотивована тим, що на його балансі перебуває будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає у службовій квартирі № 4 вказаного будинку та ухиляється від укладення договору найму житлового приміщення та оплати послуг з постачання електричної енергії, а також утримання будинку та прибудинкової території. У період з січня 2011 року до серпня 2017 року у нього виникла заборгованість по оплаті цих житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 6 717,3 грн. ОСОБА_1 відмовляється добровільно погасити вказану заборгованість.

Ураховуючи наведене, 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 6 717,3 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 375 грн та суму інфляції за час прострочення у розмірі 3 848,87 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року позов 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 3 776,87 грн, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 295 грн та суму інфляції за час прострочення у розмірі 2 794,26 грн.

У задоволенні позову у частині стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, 3% річних від простроченої суми та суми інфляції за час прострочення у більшому розмірі відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області витрати на оплату судового збору у розмірі 1 442,19 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області є балансоутримувачем будинку, в якому проживає ОСОБА_1 , та надає останньому послуги з постачання електричної енергії, утримання будинку та прибудинкової території, але відповідач не виконував добросовісно обов'язок зі сплати за надані позивачем житлово-комунальні послуги у період часу з січня 2011 року по серпня 2017 року, у зв'язку із чим у нього виникла заявлена позивачем заборгованість.

При цьому, суд врахував, що з позовом до суду пожежно-рятувальний загін звернувся лише 22 січня 2018 року та відповідач заявив про застосування наслідків спливу строку позовної давності, тому дійшов висновку, що заборгованість слід стягнути в межах трирічного строку до звернення до суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області судового збору скасовано.

Судовий збір у розмірі 1 442,19 грн, сплачений 5 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і, надавши їм належну правову оцінку, дійшов правильного й обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг у межах строку загальної позовної давності.

При цьому, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та звільнений від сплати судового збору, тому він повинен бути компенсований позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позивач не є надавачем житлово-комунальних послуг, тому не може надавати такі послуги. Доказів того, що позивач уклав договір з іншим виконавцем послуг не надано.

Вказує, що позивач не обґрунтував належним чином, яким чином було встановлено тариф на послуги з утримання будинку і споруд у будинку АДРЕСА_1 .

Суди не врахували, що у квитанціях про оплату житлово-комунальних послуг відсутняінформація про те, що він на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв'язку з чим має 100-проценту знижку плати за користування житлом та комунальними послугами. Позивач не врахував цього у своїх розрахунках.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказує на безпідставність доводів скарги. Вважає судові рішення судів попередніх інстанції законними та обґрунтованими, тому відсутні підстави для їх зміни чи скасування.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої в незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 123 ЖК Української РСР порядок користування службовими приміщеннями встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Порядок користування службовим жилим приміщенням також визначено Положенням про порядок надання службових приміщень і користування ними, яке затверджено Постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 № 37.

Пунктом 30 вказаного Положення визначено, що наймач службового жилого приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку ставками і тарифами. Зазначені платежі вносяться щомісяця.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Встановивши, що 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області є балансоутримувачем будинку, в якому проживає ОСОБА_1 , та надає останньому послуги з постачання електричної енергії, утримання будинку та прибудинкової території, але відповідач не виконує своїх обов'язків зі сплати за надані позивачем житлово-комунальні послуги належним чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у межах строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем у суді першої інстанції.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивач не є надавачем житлово-комунальних послуг та не надав доказів укладення договорів з іншим виконавцем послуг, є безпідставними та спростовуються встановленими судами обставинами.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, 5 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області укладено з приватним акціонерним товариством «Київобленерго» договори про закупівлю товарів за державні кошти, на підставі яких останнє безперебійно постачає електричну енергію до всіх без виключення приміщень будівлі по АДРЕСА_1 , у тому числі й до квартири № 4 , в якій проживає відповідач.

Крім того, позивачем та комунальним підприємством «Виробниче управління комунального господарства» укладено договір, відповідно до умов якого останнє регулярно вивозить тверді побутові відходи з території, розташованої по АДРЕСА_1 .

Також, 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області самостійно утримує будівлю та прибудинкову територію по АДРЕСА_1 .

Посилання відповідача на те, що позивач не врахував у квитанціях про оплату житлово-комунальних послуг та у розрахунку заборгованості того, що він на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус особи з інвалідністю внаслідок війни, у зв'язку з чим має 100-проценту знижку плати за користування житлом та комунальними послугами не заслуговує на увагу.

Апеляційний суд правильно відхилив аналогічний довід апеляційної скарги ОСОБА_1 , пославшись на те, що він не звертався до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з заявою про наявність у нього відповідних пільг зі сплати житлово-комунальних послуг.

Такий висновок апеляційного суду відповідає положенню пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого громадянам, які набули статусу ветерана війни або особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», після прийняття цього Закону, пільги надаються з дня звернення.

ОСОБА_1 не надав судам доказів такого звернення до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, а його доводи про те, що позивач знає про наявність у нього таких пільг побудовані виключно на його припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України.

Посилання касаційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04) «Рисовський проти України» щодо принципу «належного урядування» та необхідності державним органам виправляти «помилки», є безпідставними, так як у цьому випадку жодних порушень прав ОСОБА_1 не відбулося, оскільки пільги, передбачені положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються тільки після відповідного звернення особи, що є його обов'язком, проте ОСОБА_1 не звертався до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про надання йому вказаних пільг, тому у діях останнього відсутні порушення прав відповідача чи «помилки».

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої в незміненій після апеляційного перегляд частині та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи є аналогічними із доводами його апеляційної скарги, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судове рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційного суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2018 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк