Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 569/2829/19

провадження № 61-4297св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни на постанову Рівненського апеляційного суду від 07 квітня

2022 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Гордійчук С. О.,

Ковальчук Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про стягнення суми боргу у розмірі 7000,00 дол. США, що еквівалентно 189 399,00 грн станом на 12 лютого 2019 року, а також інфляційних втрат у розмірі 49 300,71 грн та пені у розмірі 122 756,49 грн.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення боргу за розпискою від 04 грудня 2009 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема, представник позивача у телефонному режимі. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних доказів про повідомлення ОСОБА_1 та його представника про судові засідання, які призначалися на 21 вересня

2021 року та 02 листопада 2021 року. У матеріалах справи відсутні відповідні телефонограми, які б підтверджували здійснення судом повідомлення позивача у телефонному режимі, про що зазначається в оскаржуваній ухвалі.

Крім того, розгляд справи, який призначався на 21 вересня 2021 року, був відкладений з ініціативи сторони відповідача, а не лише у зв`язку з неявкою позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката

Савонік Л. О. на постанову Рівненського апеляційного суду від 07 квітня

2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Савонік Л. О., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачу пропущений ним строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки попередній представник позивача адвокат Пашкевич І. А. отримала копію оскаржуваної ухвали 11 листопада 2021 року, що підтверджується наданою нею розпискою, яка міститься в матеріалах справи, проте з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 16 грудня

2021 року.

Жодних доказів на підтвердження того, що договір про надання правничої допомоги, укладений з адвокатом Пашкевич І. А., розірваний чи вичерпав свій строк дії, позивачем не надано.

Крім того, позивач отримав заяву відповідача про стягнення судових витрат по цій справі, в якій зазначалось, що судом було поставлено ухвалу про залишення його позову без розгляду.

Таким чином вважав, що твердження позивача про те, що про оскаржувану ухвалу суду першої інстанції він дізнався лише 06 грудня 2021 року не відповідають дійсності.

Також зазначає, що представник позивача адвокат Пашкевич І. А. була обізнана про судові засідання по справі, а секретар судових засідань завжди повідомляла сторін та їх представників за допомогою засобів мобільного зв`язку. Інформація про дату та час судових засідань по справі завжди публікується на сайті Рівненського міського суду. Тому позивач, який ініціював судовий процес, в разі добросовісного користування своїми процесуальними правами очевидно не був позбавлений можливості знайомитися з інформацією про стан розгляду своєї справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на 21 вересня та 02 листопада 2021 року, тому апеляційний суд правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення його позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача та його представника.

Також зазначав, що апеляційний суд обґрунтовано поновив йому строк на апеляційне оскарження і ухвала про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_2 не оскаржувалася.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у лютому 2019 року

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

Ухвалою Рівненського міського суду від 03 квітня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 15 травня 2019 року.

Ухвалою Рівненського міського суду від 22 грудня 2020 року у справі призначено судову технічну експертизу давності документа. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою Рівненського міського суду від 11 червня 2021 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 02 липня 2021 року.

Ухвалою Рівненського міського суду від 02 липня 2021 року у справі призначено судову технічну експертизу давності документа. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою Рівненського міського суду від 12 серпня 2021 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 21 вересня 2021 року.

У судові засідання 21 вересня та 02 листопада 2021 року позивач та його представник не з`явились.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка

про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи,

які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом положень частини п`ятої статті 223 ЦПК України та

пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11 березня

2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19),

від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження

№ 61-2858св21), 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21), від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі

№ 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21), від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження № 61-2548св21).

Апеляційним судом враховано, що судові засідання призначалися, зокрема, на 21 вересня та 02 листопада 2021 року, у які сторона позивача не з`явилася.

Разом з тим, у справі відсутні відомості щодо повідомленняпозивача про судові засідання, які призначалися на 21 вересня та 02 листопада 2021 року.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні відповідні телефонограми, які б підтверджували здійснення судом повідомлення позивача у телефонному режимі, про що зазначається в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Таким чином, правильними є висновки апеляційного суду про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки відсутня повторна неявка позивача у судове засідання при належному його повідомленні про призначені судові засідання.

Доводи касаційної скарги щодо ознайомлення представника позивача ОСОБА_3 з ухвалою Рівненського міського суду від 12 серпня 2021 року, якою було відновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 21 вересня 2021 року, спростовуються матеріалами справи.

Також безпідставними є й доводи касаційної скарги щодо обізнаності позивача про залишення його позову без розгляду з 11 листопада 2021 року, тобто з дати отримання адвокатом Пашкевич І. А. копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач в обґрунтування поважності пропуску процесуального строку посилався на те, що копію оскаржуваної ухвали суду він не отримував, вона постановлена без його участі, поштовою кореспонденцією йому не направлялась, а про її наявність дізнався лише після того, як його представник - адвокат Пилипів І. І. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали 06 грудня

2021 року.

Також зазначав, що із попереднім представником ( ОСОБА_3 ) у нього втрачений контакт, в телефонному режимі вона пояснила, що закінчився строк дії договору та у неї відсутні повноваження для ведення справи надалі.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 05 січня 2022 року наведені позивачем причини пропуску строку визнані поважними, поновлено

ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02 листопада 2021 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з таким висновком апеляційного суду та зазначає, що в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження представництва ОСОБА_1 адвокатом Пашкевич І. А., як то договір про надання правничої допомоги, ордер тощо.

Матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22 грудня 2020 року позивачу адвокатом Романчук О. М. на підставі договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1852.

Таким чином підстави вважати, що ОСОБА_3 станом на 11 листопада 2021 року була належним представником ОСОБА_1 та мала повноваження на отримання копії оскаржуваної ухвали від 02 листопада 2021 року як його представник відсутні.

Також не містять матеріали справи й доказів, що позивач отримав заяву відповідача про стягнення судових витрат по цій справі, в якій зазначалось, що судом було поставлено ухвалу про залишення його позову без розгляду.

Отже, твердження відповідача про те, що позивач дізнався про оскаржувану ухвалу суду першої інстанції до 06 грудня 2021 року не підтверджуються матеріалами справи.

Інші доводи касаційної скарги є безпідставними, так як зводяться до особистої незгоди заявника із оскаржуваним судовим рішенням, що не може бути підставою для його скасування, а також зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Виходячи з меж доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому її відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Савонік Любові Онуфріївни залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 07 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович